Молодь байдужа до виборів, тому що має інші пріоритети, а політику вважає брудною справою, вважає соціолог Олександр Шульга. Як наслідок, немає й політиків, які б орієнтувались на молодий електорат. Крім того, зазначає голова Комітету виборців України Олексій Кошель, сама влада також не омолоджується – нових політиків не обирають навіть на рівні громад.
Політтехнолог Михайло Дяденко зазначає, що люди віком від 18 до 35 років мають інші пріоритети, тому політика їх не цікавить.
Багато молодих людей бачать себе як потенційних мігрантів – це загрозаМихайло Дяденко
«Молодь в цьому віці покладається на власні сили, і ще молоді люди не бачать необхідності, не мають розуміння того, що зміни, які можуть відбутися в країні, в їхньому місті і в їхньому регіоні, можуть залежати також від їхнього голосу. І багато молодих людей бачать себе як потенційних мігрантів – це загроза для України. Їхній голос міг би бути відданий за нові політичні проекти, міг би бути обдуманий вибір. Але оскільки вони не бачать себе у цій країні, то це призведе до того, що ситуація буде і далі консервуватися і будуть перемагати старі політичні сили», – констатує Дяденко.
Українська молодь завжди була достатньо пасивною під час виборчих кампаній, зазначає доктор соціологічних наук, старший науковий співробітник Інституту соціології НАНУ Олександр Шульга.
В них є інші пріоритети, аніж дивитися шоу, де Ляшко розповідає, яка погана ТимошенкоОлександр Шульга
«В них є дещо інші пріоритети, аніж дивитися телевізійні шоу, де, наприклад, Ляшко розповідає, яка погана Тимошенко, і навпаки. Вони вчаться, починають будувати кар’єру, перші стосунки і так далі. Дійсно, психологічно і пріоритетно їхня увага спрямована не на політику», – пояснює Шульга в ефірі Радіо Свобода.
Втім, з віком ставлення до політики може змінитися, додає він.
Коли починають сплачувати податки, починають цікавитись, куди ж ідуть їхні грошіОлександр Шульга
«Коли вони будують кар’єру, починають сплачувати податки, в них з’являється хоч якесь почуття відповідальності і так далі – вони починають цікавитись, куди ж ідуть їхні гроші. Але це вже далі. Якщо ми говоримо про вік 18-29, то такого відчуття у переважної більшості немає», – зауважує Шульга.
Як наслідок, політики активніше працюють зі старшими людьми, які з більшою імовірністю підтримають їх на виборчих дільницях, додає він. Шульга посилається на минулорічне дослідження Інституту соціології, відповідно до якого лише кожна п’ята молода людина може назвати партію, що представляла б її інтереси.
«Кількість тих, хто відповідає, що немає такої партії і немає партії, за яку я б проголосував, на 10% вища серед молоді. Молоді не запропонували якусь нову ідеологію. Ми бачимо цей пасьянс, який постійно тасується, але карти все ті ж, гравці все ті ж», – коментує Шульга.
Генеральний директор Комітету виборців України Олексій Кошель зауважує: хоча і на Заході є проблема низької явки серед молоді, там уряди намагаються протидіяти цьому явищу.
У Великій Британії дозволили голосувати за допомогою смс, щоб заохотити молодь до участі у виборахОлексій Кошель
«У Великій Британії свого часу у вигляді експерименту дозволили голосувати за допомогою технології смс-голосування. Але це робилося лише для того, щоб заохотити молодь до участі у виборах. Значно серйознішими є програми політичної освіти: ледь не з перших класів школи до глибокої старості громадяни ознайомлюються з роботою владних інституцій», – наводить приклад він.
Кошель нагадує, одна з причин, чому молоді люди не хочуть голосувати – низький рівень довіри до владних інституцій. На такому тлі їхні голоси можуть отримати так звані «випадкові» політики, вважає він.
Частина виборців налаштована голосувати протестноОлексій Кошель
«Тобто саме ті політичні проекти, які будуються не як політичні сили, а базуються на епатажі, чистих політтехнологіях, на певних маніпуляціях, на комічному жанрі. Саме їхня присутність у рейтингах і достатньо високі показники означають, що частина виборців, в тому числі і молодіжний електорат, налаштована голосувати протестно», – міркує громадський діяч.
Олександр Шульга також звертає увагу на поганий імідж української політики.
Все, що бачить наша молодь з малого віку – як політики чублятьсяОлександр Шульга
«Все, що бачить наша молодь з малого віку і далі – як політики в нас чубляться, як вони виливають один на одного компромат і як всі вони постають як влада «плутів», «какократія», влада найгірші, всі вони однакові. Все, що виносять наші молоді люди – всі політики однакові, а політика – це брудна справа».
Таке сприйняття, на думку соціолога, не заохочує молодих українців будь-яким чином долучатися до політичних процесів. Він вказує на те, що у старших людей сприйняття відмінне.
Юля проти Пєті, потім вони з ним помирилися, потім розсварилисяОлександр Шульга
«Для старшого віку ці політичні баталії – це як серіал. Юля проти Пєті, потім вони з ним помирилися, потім розсварилися і так далі, і так далі. Воно йде безкінечно, і ця залученість до цього – це їхня залученість у соціальне політичне життя, це відчуття, що я взяв участь, допоміг Юлі чи Пєті, чи ще комусь», – описує Шульга. Натомість молодь не тільки менше дивиться телевізор, а й має альтернативні варіанти соціальної активності, додає він.
Олексій Кошель зазначає, що таке становище демотивує не лише молодих виборців, а й молодих потенційних політиків, які не мають соціальних ліфтів, щоб проявити себе.
«Від половини до двох третин переможців на виборах об’єднаних громад – це старі обличчя: колишні міські, сільські, селищні голови. Тобто не відбувається ротація місцевих еліт. І це вкрай поганий показник, тому що означає, що молодий виборець, який мав би брати активну участь, боротись за місцеву владу, приходити, показувати результат, проявляє байдужість», – нарікає експерт.
Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі
