Три місяці роботи і майже дві тисячі правок – депутати, зрештою, підготували резонансний законопроект про створення Антикорупційного суду до другого читання. Профільний комітет попередньо схвалив його, але «виніс за дужки» найважливішу норму – чи матимуть міжнародні експерти право вето щодо кандидатур суддів. Іншими словами, депутати вирішуватимуть пленарним обговоренням, чи готова влада відмовитись від контролю над судовою гілкою. Яка вірогідність, що українська Феміда отримає новий незалежний суд?
Законопроект про створення Антикорупційного суду експерти називають чи не найбільш проблемним для українського політикуму. На кону – втрата підтримки Заходу, або ж контроль за судовою гілкою.
Адже головна інтрига – чи міститиме, зрештою, документ норму про право вето для закордонних фахівців у відборі нових антикорупційних суддів. На цьому наполягає авторитетна Венеційська комісія та міжнародні донори. Проте спікер Андрій Парубій заявляє, що дискусії в парламенті досі тривають.
Парламентський комітет передав законопроект до зали оминаючи цю норму – проте її ще можуть внести з голосу, якщо буде політична воля.
Радіо Свобода опитало представників громадського сектору, які понад два роки слідкують за дискусіями навколо цього спеціалізованого суду, чи зможе Верховна Рада дати старт незалежному та прозорому органу.
Максим Костецький, юрист Transparency International Україна
Право вето міжнародних експертів у доборі суддів – це єдина причина, чому закон досі не ухвалено, і чому так довго тягнуть із другим читаннямМаксим Костецький
«Право вето міжнародних експертів у доборі суддів – це єдина причина, чому закон досі не ухвалено, і чому так довго тягнуть із другим читанням. За три місяці так і не вдалось досягти компромісу по ключовому питанню. Спікер заявляв, що переговори триватимуть упродовж дня і навіть увечері», – каже Костецький.
Фінальна версія закону залежить від двох ключових переговорників – Адміністрації президента (в особі заступника голови Олексія Філатова) та Міжнародного валютного фонду, каже Костецький.
Відпускати повністю механізми управління над судочинством Адміністрація президента не готова. Вони будуть боротися до останньогоМаксим Костецький
«Тобто, фактично, мова йде про те, чи погодиться Адміністрація президента піти на компроміс, із їхньої точки зору. У короткостроковій перспективі болючіше вдарить втрата західної підтримки. Але ж вони чудово розуміють, що в разі втрати контролю над судовим органом – це може вдарити ще болючіше через рік, коли суд розпочне свою роботу. І, звичайно ж, відпускати повністю механізми управління над судочинством Адміністрація президента не готова. Вони будуть боротися до останнього», – додає експерт.
Віталій Шабунін, голова правління Центру протидії корупції
Зараз лише одна політична сила, точніше, її лідер виступає проти вимог Венеційської комісії, каже Шабунін.
Якщо раптом домовленості не буде – Україна не отримає траншу МВФ, не отримає ефективний і незалежний Антикорупційний суд, то відповідальність за це ляже повністю на Петра ПорошенкаВіталій Шабунін
«Це – Петро Олексійович Порошенко. Всі інші сили публічно погодились із цією вимогою і підтримують її. Тому якщо раптом домовленості не буде – Україна не отримає траншу МВФ, не отримає ефективний і незалежний Антикорупційний суд, то відповідальність за це ляже повністю на Петра Порошенка», – каже експерт.
Позиція президента буде визначальною для найбільшої у парламенті фракції – «Блоку Петра Порошенка», про це заявив її керівник Артур Герасимов.«Народний фронт», «Батьківщина» та «Самопоміч» заявили, що готові підтримати рекомендації західних партнерів. «Опозиційний блок» проти виокремлення Антикорупційного суду в окрему інстанцію. Представники Радикальної партії голосувати не планують.
«На голоси Ляшка ніхто не розраховує. Він узагалі не в коаліції, і він не є суб’єктом переговорів. Зараз залишається найважливіше запитання, яке і було каменем спотикання для Порошенка: чи буде суд насправді незалежним», – додає Шабунін.
Лілія Дроздик, керівник відділу комунікацій центр демократії та адвокації в Центрі демократії та верховенства права
«Глобально Антикорупційний суд нам уже потрібен. Кругова порука, яка роками встановлювалась в українських судах, не дає руху справам, які стосуються корупції. Слідкую за справами щодо самих суддів, яких ловили на хабарах – вони у судах зависають на 16-18 місяців і не дають результатів. Є прецеденти, коли суддя – по ходу справи помирає і просто не доживає до рішення. Судді бояться, що рано чи пізно вони опиняться на тому само місці, не дають ходу справі», – каже Дроздик.
Тому важливо, щоби остаточна версія закону «розв’язала руки» суддям і дозволила виносити незалежні рішення. Номінальна роль громадськості і міжнародних партнерів у цьому не сприятиме – потрібні реальні повноваження, додає Дроздик.
«Складно спрогнозувати, скільки знайдеться людей, які не побояться працювати у Антикорупційному суді. Бажаючі будуть. Дуже хотілось би, щоб це були гідні кандидати: не тільки судді, а й представники юридичної і адвокатської спільноти. Але поява таких суддів як Гольник (полтавська суддя, яка відмовилась взяти хабаря у мера Полтави та домагається його покарання – ред.), які ідуть проти системи – свідчать, що «здорова кров» у судовій системі є. Я сподіваюсь, ця «здорова кров» піде і до Антикорупційного суду. Аби її туди пропустили», – додає експерт.
