Гомофобія в Україні підживлюється риторикою окремих представників влади та бездіяльністю поліції. Таку думку висловила виконавчий директор «Amnesty International Україна» Оксана Покальчук у зв’язку з невисоким – 36-м – місцем України в рейтингу правозахисної групи ILGA-Europe «Райдужна Європа». Рейтинг досліджує становище ЛГБТ-спільноти та охоплює 49 країн Європи. У свою чергу, співорганізатор акції «Київ-прайд» Руслана Панухник відзначає ріст підтримки ЛГБТ, посилаючись на кількість учасників прайду, що дедалі зростає.
Громадський активіст Павло Калюк вважає, що люди бояться представників ЛГБТ-спільноти, тому що не розуміють їх.
Якщо в ХІХ столітті у вас народжується син і він гей, то у вас нема кому копати на городіПавло Калюк
«Якщо ви живете в ХІХ столітті і у вас народжується син, і він гей, то у вас нема кому копати на городі. У вас немає нащадків, і це загрожує вашій сім’ї, ви втрачаєте рід, ви втрачаєте прізвище, і у вас нема кому копати на городі. Ви просто відчуваєте себе незахищеним у старості. Плюс, завжди є неприйняття інакшості – це теж прояв цінності безпеки, тому що від таких, як ви, ви не очікуєте небезпеки, тому що вони вам зрозумілі», – пояснює Калюк.
Схожі мотиви гомофобії вбачає й виконавчий директор «Amnesty International Україна» Оксана Покальчук. Однак вона додає, що мова не тільки про них.
Велику роль тут відіграють політики урядівОксана Покальчук
«Нерозуміння призводить до наслідків, відторгнення і, як результат, дискримінації. Важливо ще говорити, що трансфобія формується не лише від людського нерозуміння. Також велику роль тут відіграють політики урядів, організацій, певні дискурси, які в певний момент є в державі тій чи іншій, і вони дуже впливають», – каже вона.
Саме урядова політика, на думку Покальчук, має вирішальне значення, якщо в людини немає особистих контактів із представниками ЛГБТ-спільноти. В цьому плані українська влада, на її думку, не справляється з завданням.
«Такої агресії від радикальних угруповань або відкритої гомофобії, які ми чуємо у Верховній Раді – наприклад, неочікувана причина неприйняття Стамбульської конвенції, яка взагалі ніякого стосунку до ЛГБТ не має, але це використали, щоб не ухвалювати Конвенцію з протидії домашньому насильству – я б сказала, що такого рівня не було. Але з іншого боку, є інші процеси, тому що ЛГБТ-спільнота робить велику роботу в Україні, і вони досить видимі», – міркує Покальчук.
Юрист та журналіст Олександр Кривенко переконаний, що гендерна рівність – це брехня.
«Гендерна ідеологія із самих своїх витоків і до сьогодення є суттєва брехня. Бо сам термін «гендер» виник задля того, щоб потім нав’язати суспільству думку, що люди можуть бути не тільки жінками і чоловіками, а й чимось нейтральним. Перший випадок в середині 20-го століття, коли так звана операція зміни статі над людиною, яка просто втратила свій статевий орган (хлопчик 8-місячний), була проведена, призвела до того, що і ця дитина, і її близнюк і вся родина отримала такі стреси, що врешті-решт обидва близнюки покінчили життя самогубством», – каже Кривенко.
30–40 молодиків погрожували нам вбивством – Покальчук
Оксана Покальчук заперечує, що гендер не підміняє собою поняття статі.
Бути жінкою чи чоловіком – це про те, чого від нас очікує суспільствоОксана Покальчук
«Стать сама по собі – це фізіологія, а ми говоримо про певні соціальні ролі. Тобто бути жінкою чи чоловіком – це не про статеві органи, не зовсім про набір хромосом. Це насправді про те, чого від нас очікує суспільство», – пояснює вона.
Крім того, додає громадська діячка, до самогубств представники ЛГБТ вдаються не через свою ідентичність, а через реакцію на неї: дискримінацію в навчальних закладах та на робочому місці, тиск у сім’ї та цькування.
Дається взнаки і тиск правих рухів – правозахисниця згадує, що минулого тижня захід, присвячений дискримінації ЛГБТ в Росії, зірвали представники радикальних угруповань.
До нас застосовувались неприпустимі висловлювання, поки не приїхала патрульна поліціяОксана Покальчук
«При тому, що ми були в залі заблоковані десь 30–40 молодиками, які погрожували нам вбивством, щодо них жодних дій не відбувалось. А до нас застосовувались якісь неприпустимі, на мою думку, висловлювання до моменту, поки не приїхала патрульна поліція. Поліція дала нам можливість безпечно залишити приміщення», – розповідає вона в ефірі Радіо Свобода.
На думку Покальчук, безкарність та відсутність реакції з боку правоохоронців та влади лише підбурює агресію.
Ми очікуємо, що буде політика від уряду, де буде чітко прописано, що дискримінація – це не цінністьОксана Покальчук
«Коли в Івано-Франківську люди зібрались поговорити про фемінітиви в українській мові, на цей захід нападають, і ні мер, ні голова області нічого про це не говорять. Це жахливо. Якщо Україна говорить, що права людини – це цінність, то ми очікуємо, що буде певна політика від уряду, де буде чітко прописано, що дискримінація – це не цінність, що уряд готовий до того, щоб активно цьому протистояти. Наприклад, стався напад – міністр внутрішніх справ, президент, прем’єр-міністр заявляють про неприпустимість такого, бере це під особистий контроль і розслідує», – підкреслює представниця Amnesty International.
Виконавча директор громадської організації «Київ-прайд» Руслана Панухник посилається на минулорічне дослідження організації Freedom House, згідно з яким лише 5% українців знають особисто когось із ЛГБТ.
Низька оцінка в ILGA-Europe базується на аналізі законодавчих документів та hate crimesРуслана Панухник
«Звичайно ж, ставлення, толерантність і прийняття корелюються, а підтримка ЛГБТ, прав людини різко зростає, коли людина знає когось із представників ЛГБТ-спільноти. Мені здається, що наша достатньо низька оцінка в ILGA-Europe є результатом не лише того, як ставиться суспільство – я впевнена, що вона базується радше на аналізі законодавчих документів та реєстрації так званих hate crimes – злочинів на ґрунті ненависті, які стаються в Україні», – припускає Панухник.
Тим не менш, вона відзначає ріст підтримки для гомосексуальних та транссексуальних людей в українському суспільстві.
Я займаюсь «Київ-прайдом», це найбільша видима ЛГБТ-подія в Україні. Скажу, що підтримка серед населення росте, підтримка серед учасників і учасниць росте. В 2013 році на «Київ-прайд» вийшло 80 людей. У 2017 році на «Київ-прайд» вийшло три тисячі людей, що показує, що вони підтримують ЛГБТ, права людини і підтримують ці вимоги щороку», – підкреслює громадська діячка.
Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі
