Київ – Правозахисники з Amnesty International та Human Rights Watch заявляють про неефективність розслідувань насильства з боку праворадикалів в Україні. Напередодні у Києві зірвали проведення їхнього заходу – дискусії щодо законодавчих обмежень ЛГБТІ-спільноти у Росії. За словами правозахисників, і до, і після інциденту їм надходили погрози – але поліція на це реагувати відмовилась. У поліції натомість зазначають, що проводять перевірку всіх звернень.
Щонайменше 30 випадків агресії з боку радикальних угруповань в Україні зареєструвала Amnesty International за останній рік. За словами правозахисників, попри те, що після скоєного радикали часто «хваляться» і беруть на себе відповідальність за інциденти у соцмережах, у всіх цих випадках, крім одного, вони залишалися безкарними.
«Прикметно, що українська влада, схоже, обрала за стратегією фактичну відсутність будь-якої належної реакції на напади проти громадянського суспільства», – мовиться у заяві, оприлюдненій 16 травня.
Минулого тижня у Києві, як раніше повідомляли представники правозахисної організації, зірвали освітній захід про ЛГБТІ в Росії. За словами однієї зі спікерок, які планували там виступити, дослідниці Human Rights Watch Тані Купер, поліція не втручалась.
Нам казали, мовляв, вас же не б’ють, нічого не відбувається, конфлікту немає, від чого вас захищати?Таня Купер
«Тобто нам казали, мовляв, вас же не б’ють, нічого не відбувається, конфлікту немає, від чого вас захищати? І це просто показує незнання деякими поліцейськими своїх обов’язків щодо захисту мирного зібрання. Наш захід не зміг відбутися, бо поліція не вжила заходів щодо тих, хто прийшов, щоб не дозволити заходові відбутися. І ми, прочекавши три години, були змушені залишити приміщення», – розповідає вона.
Наступного дня після інциденту на сторінці «Правого сектору» з’явилось повідомлення, що на дискусію прийшли представники їхньої організації, ВО «Свобода» та «Традиції і порядку», але їх «не пустили всередину».
Amnesty International заявляє про погрози
Окрім фізичного блокування дискусії про ЛГБТІ, правозахисники говорять також про погрози. Як зауважує виконавча директорка українського представництва Amnesty International Оксана Покальчук, в основному, йдеться про повідомлення і коментарі у соцмережах.
За день до нападу вранці ми побачили, що на табличці «Amnesty International Україна» намальована свастикаОксана Покальчук
«Пишуть в особисті повідомлення, мені пишуть особисто, на сторінку нашої організації пишуть особисто. І ось, наприклад, за день до нападу вранці ми прокинулись і, коли прийшли на роботу, то побачили, що на табличці «Amnesty International Україна», яка на першому поверсі нашої будівлі розміщена, намальована свастика. Свастика намальована чорною фарбою, велика така, помітна. І після цього нам передали інформацію про те, хто взяв на себе відповідальність, ми передали цю інформацію у поліцію. Наскільки нам відомо, поліція навіть не внесла це у єдиний реєстр, і зараз ми будемо оскаржувати цю бездіяльність у суді», – розповідає вона.
Національна поліція фіксує і перевіряє всі повідомлення про правопорушення, незалежно від того, на якому підґрунті ці правопорушення скоєно, заявив речник відомства Ярослав Тракало.
«Відкривати кримінальне (провадження – ред.) або накладати адміністративне покарання можна лише після того, якщо слідчий поліції вбачає у тому чи іншому повідомленні ознаки такого адміністративного чи кримінального правопорушення», – сказав він, зазначивши, що даними щодо цього конкретного випадку наразі не володіє.
Радіо Свобода надіслало запит до поліції Києва конкретно щодо згаданих епізодів і очікує на відповідь звідти.
25 квітня видання LB.ua оприлюднило відео нападу на людей, які мешкали у стихійному поселенні на Лисій горі у Голосіївському районі Києва. На відео видно, як натовп молодиків із закритими обличчями женеться за жінками і розпилює на них балончик. Після цього поліція Києва повідомила, що відкрила два кримінальні провадження – за статтями «порушення рівноправності громадян залежно від їхньої расової, національної належності або ставлення до релігії» та «хуліганство», хоча напередодні керівник київської поліції Андрій Крищенко в інтерв’ю телеканалові «112 Україна» заявив, що на Лисій горі спалили сміття на суботнику, а не табір ромів, фактично продублювавши меседж радикалів на цю тему.
21 квітня Сергій Мазур, що називає себе координатором праворадикальної організації «С14», заявив про «демонтаж» тамтешнього стихійного поселення ромів і «безпечне спалення» наметів його мешканців.
Інший приклад агресії праворадикалів – напад на мітинг за права жінок 8 березня в Ужгороді: учасниць облили фарбою, через що одній з них, Віталіні Коваль, завдали хімічних опіків ока. За результатами інциденту затримали шістьох осіб, серед яких чотири жінки, але потім одразу відпустили. Натомість пізніше учасники акції, а також деякі інші активісти заявляли про погрози, були також випадки вуличних нападів. Лідер праворадикальної організації «Карпатська січ» Тарас Деяк заявив, що на акції були не учасники, а «прихильники» їхньої організації.
У 2017 році правозахисний ЛГБТ-центр «Наш світ» зафіксував 226 випадків порушення прав щодо представників ЛГБТ. Правозахисники звертають увагу на те, що часто не вдається домогтися, аби справу кваліфікували як злочин на ґрунті ненависті.
