Склад Центральної виборчої комісії досі не оновлений, тому що він буде контролювати перебіг двох наступних президентських та двох парламентських виборів, тому влада намагається забезпечити більшість місць своїм представникам – таку думку висловив політичний діяч Валерій Клочок. А заступник голови ЦВК в її чинному складі Андрій Магера запевняє: навіть якщо термін повноважень членів ЦВК закінчився, вибори за їх участі все ще є легітимними.
Експерт «Реанімаційного пакету реформ» Олександр Бурмагін зазначає, що основним фактором довготривалості оновлення складу ЦВК є відсутність домовленості політиків.
Один отримає 230, інший не добере, бо буде 215 голосівОлександр Бурмагін
«Немає остаточної домовленості тіньової, кулуарної стосовно того, хто зайвий, бо на 13 посад 14 кандидатів. Ще один момент, який на це впливає, це те, що ніхто нікому не довіряє. Відповідно до регламенту Верховної Ради України, кожна кандидатура має набрати окремо 226 голосів «за» щонайменше. Тобто по кожному кандидату має бути результативне голосування. І, відповідно, коли їх поставлять у алфавітному списку на голосування, один отримає 230, інший не добере, бо буде 215 голосів, і його не буде призначено», – пояснює Бурмагін в коментарі для Радіо Свобода.
Зі свого боку заступник голови ЦВК Андрій Магера вказує і на брак довіри між самими політиками. Однак зауважує, що розуміє, чому склад ЦВК не оновили в 2014 році, коли й належало це зробити.
Близько зими 2014 року і початку 2015-го ніщо не заважало призначити членів ЦВКАндрій Магера
«Відбувався процес виборів президента. Далі почався виборчий процес народних депутатів України. Умовно кажучи, близько зими 2014 року і початку 2015-го ніщо не заважало призначити і звільнити членів ЦВК. Але цей процес затягнувся занадто довго, і те, що ми зараз маємо: фактично пожинаємо плоди тієї недовіри, яка існує між самими політиками», – говорить він.
Однак Магера заспокоює: те, що термін повноважень комісії збіг, не робить вибори за її участі нелегітимними.
Вакууму у здійсненні повноважень органів державної влади в Україні бути не можеАндрій Магера
«Термін (повноважень ЦВК – ред.) визначається законом «Про Центральну виборчу комісію». Проте це не означає, що з закінченням семирічного строку з часу призначення повноваження членів ЦВК автоматично припиняються. Це було б неправильно як з правової точки зору, так і з тієї, що вакууму у здійсненні повноважень будь-яких органів державної влади в Україні бути не може. Тому члени ЦВК продовжують здійснювати свої повноваження до тих пір, поки не буде прийняте рішення парламенту на основі подання президента України. Тому суто гіпотетично будь-які виборчі процеси, які можуть відбутися в Україні, будуть легітимними, незалежно від того, що семирічний термін повноважень членів ЦВК сплинув», – стверджує він.
На думку політичного діяча та експерта Валерія Клочка, для політичних сил ключовий інтерес становить більшість в ЦВК та «своя» людина на посаді голови. Він зазначає, що рішення ухвалюють дві третини членів комісії від присутньої кількості.
Десять людей повинні бути підконтрольні провладній більшості, аби утримувати контрольВалерій Клочок
«Якщо з 15 членів на засіданні будуть присутні 10, то з них шість повинні голосувати за ухвалення рішення. Тобто десять людей повинні бути підконтрольні провладній більшості, аби утримувати там контроль за роботою ЦВК», – каже він.
Клочок сподівається, що нову Центральну виборчу комісію все ж оберуть, але затягування списує на те, що новий склад буде організовувати одразу чотири прийдешніх виборчих процеси.
Новий склад ЦВК буде встановлювати результати чотирьох виборівВалерій Клочок
«Новий склад ЦВК буде встановлювати результати чотирьох виборів: двох президентських та двох парламентських, на що треба зважувати. Тому я думаю, що саме з цих міркувань і виходили ті, від кого залежить сьогодні формування Центральної виборчої комісії. Це будуть президентські вибори 2019 року, наступного 2024 року, так само парламентські 2019 та 2024 років. Тому нинішній владі дуже цікаво мати там контрольовану більшість», – припускає він.
Ми знаходимось на досить високому рівні перехідної демократіїВалерій Клочок
Тим не менш сама наявність окремого органу, який відповідає за вибори, на думку гостя ефіру, свідчить на користь української демократії.
«Світ знає практики, коли контроль за виборами та встановлення результатів виборів здійснюють навіть центральні органи державної виконавчої влади, а не окремі органи, як у нас. Тобто в цьому сенсі ми знаходимось на досить високому рівні перехідної демократії і принцип формування відповідає європейським нормам. Єдине, що в нас є величезна проблема за контролем встановлення результатів виборів. Саме в цьому руслі, як на мене, потрібно було б працювати», – стверджує Валерій Клочок.
Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі
