Фруд Бежан
Реакція Ірану на рішення Дональда Трампа вийти з «ядерної угоди» була швидкою і гучною. Іранські посадовці виступили з засудженнями, а законодавці спалили в парламенті Ірану прапор США під вигуки «Смерть Америці!»
Але щойно ці рефлекторні реакції закінчаться, Іран постане перед непростим вибором: чи й собі повністю вийти з угоди 2015 року зі світовими державами, чи продовжити дотримуватися її і зберегти її чинність у відносинах із іншими державами-учасницями, чи вступити в переговори з США й іншими про нову угоду?
Ставки нині високі після виходу Дональда Трампа з угоди, якою Іран домовився з провідними державами світу ‒ членами Ради безпеки ООН: США, Великою Британією, Францією, Росією й Китаєм, ‒ а також із Німеччиною і до того ж із Європейським союзом, ‒ обмежити свою ядерну діяльність в обмін на полегшення санкцій.
І у грі і в самому Ірані, і за його межами є багато чинників. Серед них ‒ наявність табору твердих консерваторів в Ірані, якому ніколи не подобалася угода і позиції якого тепер посилилися, можливість ескалації низки конфліктів на Близькому Сході, в які залучений Іран, а також нове протистояння, що починає поставати між США і їхніми європейськими союзниками, які далі підтримують угоду.
Ось деякі з можливостей, які може розглянути Іран:
Далі триматися угоди…
Президент Ірану Хасан Роугані заявив, що Тегеран буде й далі відданий угоді 2015 року, якщо інші учасники ‒ Росія, Китай, Франція, Британія, Німеччина і ЄС ‒ теж продовжать дотримуватися її. Верховний керівник Ірану аятола Алі Хаменеї, який є реально найвищою владою в цій країні, заявив, що Іран буде далі дотримуватися угоди тільки в разі «серйозних» європейських гарантій.
Спікер іранського парламенту Алі Ларіджані заявляв, що раніше Європа поступалася тискові США, але додав, що «ядерну угоду» варто зберегти ще хоч на кілька тижнів, «щоб світові стало ясно, що Іран випробував усі можливості для мирного політичного вирішення» проблеми.
Європейський союз, членами якого є нині і три з держав-учасниць, Британія, Франція і Німеччина, заявив, що буде дотримуватися угоди і гарантує незастосування санкцій щодо Ірану, доки Тегеран буде виконувати свої зобов’язання.
Росія і Китай теж повідомили, що залишаються вірними угоді.
Скотт Лукас, фахівець із іранських питань у Бірмінгемському університеті у Великій Британії, редактор сайту EA World View, каже, що Іран залишиться учасником «ядерної угоди» принаймні на найближчий час, щоб зберегти її політичні й економічні вигоди.
«Іран думає собі: якщо європейські держави продовжать торгувати з нами, інвестувати, допомагати нам із економічним відродженням, то й ми будемо дотримуватися угоди, ‒ каже Лукас. ‒ Якщо ж європейці самі розірвуть економічні контакти, то угода провалиться».
…Якщо втримається сама угода
У той час як європейські союзники Вашингтона вже заявили, що будуть виконувати угоду, аналітики кажуть, що наразі не ясно, як це буде можливо ‒ у зв’язку з економічними санкціями, які Трамп пообіцяв знову запровадити проти Ірану. Хоча ще не ясно, які саме з санкцій, що їх перестали застосовувати 2015 року, будуть повернені, можна припускати, що їхнє повернення вплине на компанії в усьому світі, які ведуть справи з Іраном.
За даними Міністерства фінансів США, через три місяці і через шість місяців будуть знову запроваджені санкції проти енергетичного й фінансового секторів і автомобільної промисловості Ірану. Це ускладнить європейським компаніям подальший бізнес із Іраном через ризик величезних штрафів із боку США.
Французька нафтова компанія Total найенергійніше з усіх західних нафтовиків узялася повертатися в Іран. У липні минулого року вона підписала з Тегераном угоду на суму у 5 мільярдів доларів і на термін у 20 років. Схожу вигідну угоду уклав із Іраном енергетичний велетень Royal Dutch Shell. Європейський авіабудівний концерн Airbus теж має з Іраном угоду на мільярди доларів, хоча наразі збудував для Тегерана лише кілька з обумовленої сотні літаків.
Санкції США також стануть важким ударом для Ірану: Тегеранові стане нелегко продавати свою нафту за кордоном і користуватися міжнародною банківською системою. Іран ‒ третій за обсягами видобутку член Організації країн-експортерів нафти (ОПЕК), він видобуває близько 3,8 мільйона барелів нафти на день, або трохи менше ніж 4 відсотки від світового видобутку. Серед головних покупців іранського експорту нафти ‒ Китай, Індія, Японія і Південна Корея.
«Рішення Трампа підніме ціни на нафту і потенційно завдасть шкоди світовій економіці, ‒ написав у твітері Генрі Сміт, керівник консультаційної групи щодо політичних ризиків на Близькому Сході і в Північній Африці Control Risk. ‒ До початку 2019 року санкції проти іранського нафтового експорту можуть скоротити світовий видобуток аж на 1 мільйон барелів, що далі погіршить наслідки зростання попиту і скорочень видобутку ОПЕК».
Твердий підхід
Іран може підвищити ставки і вирішити поновити свою ядерну програму ‒ саме вона є джерелом побоювань, що Тегеран може таємно намагатися розробити ядерну зброю, ‒ які призвели до міжнародних санкцій і до переговорів зі світовими державами.
Іранські посадовці постійно заявляли, що ядерна програма країни має тільки суто мирні цілі, але кажуть, що Тегеран може поновити збагачення урану, якщо економічні переваги «ядерної угоди» будуть зведені нанівець.
За словами аналітиків, через вихід Трампа з угоди іранські консерватори, прихильники твердої лінії, які давно виступають за рішучу відповідь, можуть схопитися за шанс посилити свій вплив за рахунок поміркованих і реформістів, таких, як Роугані, які виступали за угоду.
Могаммад Алі Джафарі, командувач впливового Корпусу вартових Ісламської революції, 8 травня «привітав» народ країни з «лиховісним виходом» із «ядерної угоди» США, до яких, за його словами, «не було довіри ще й перед виходом». «Було вкотре доведено, що США не гідні довіри до їхніх зобов’язань», ‒ заявив він.
Саїд Камалі Дегган, іранський кореспондент британського щоденника The Guardian, написав у редакційній статті, що рішення Трампа буде мати «жахливі наслідки». «Воно знищить поміркованих і реформістів в Ірані на передбачуване майбутнє. Роугані вже перебуває під сильним тиском із боку своїх супротивників. Провал угоди тільки далі посилить консерваторів», ‒ написав він.
Нова, ширша рамкова угода зі США
Трамп заявляв, що дотеперішня угода має «жахливі недоліки», які не покривають іранської програми балістичних ракет чи «авантюристської» поведінки Тегерана на Близькому сході, і що дати, коли збігають обмеження на деякі моменти іранської ядерної програми, залишають відкритою можливість створення іранської ядерної зброї в майбутньому.
«Якщо ми нічого не будемо робити, ми точно знаємо, що станеться, ‒ написав Трамп у твітері 8 травня. ‒ Через зовсім короткий час провідний спонсор тероризму у світі опиниться на межі здобуття найнебезпечнішої зброї у світі».
Після оголошення 8 травня про вихід із ядерної угоди Трамп заявив, що іранці колись «захочуть укласти нову, тривалу угоду» і що «коли вони захочуть, я готовий, охочий і налаштований».
Державний секретар США Майк Помпео теж залишив відкритою можливість, що Вашингтон працюватиме з європейськими союзниками над новою угодою.
«Це можливо, враховуючи тяжку економічну ситуацію в Ірані, ‒ що вони свого часу повернуться за стіл переговорів, ‒ але, можливо, це протриває певний час», ‒ каже Алі Ансарі, професор іранської історії в Університеті Сент-Ендрюс у Шотландії.
Але інші спостерігачі кажуть, що можливість укладення Іраном нової угоди надто мала, бо рішення Трампа буквально спалює всі мости у відносинах із Тегераном.
«Ніяка нова угода не можлива, бо американці по суті обрали конфронтацію», ‒ вважає Лукас.
Він попереджає, що, якщо «ядерна угода» розвалиться, «нестабільність настане скрізь»: це посилить загрозу того, що Іран може помститися Ізраїлеві чи США, що регіональні конфлікти в Сирії і Ємені посиляться чи настане внутрішня політична боротьба в самому Ірані.
