9–10 травня 2018 року президент України здійснює робочий візит до Німеччини. Зустріч Петра Порошенка з європейськими лідерами в Аахені не передбачає якихось нових домовленостей, вважає політичний експерт Євген Магда. Однак він очікує, що учасники будуть обговорювати важливі для України питання – зокрема, «Північний потік-2» та євроінтеграцію. А директор Інституту аналізу та прогнозування Юрій Лісничий запевняє: завдяки змінам у власному законодавстві Україна убезпечена від радикальних поступок під час переговорів щодо Донбасу.
Для президента України Петра Порошенка візит в Німеччину (9–10 травня) дуже важливий, адже йому треба зрозуміти, на що готові західні партнери країни, вважає експерт із питань безпекової та зовнішньої політики фонду «Майдан закордонних справ» Олександр Хара.
Для президента важливо зрозуміти, що готові робити далі західні партнериОлександр Хара
«Йому потрібно розповісти, що тут відбувається, з одного боку, на фронті і в Криму, з іншого – певний позитив про його несамовиті реформи. Звичайно, що це потрібно. І також, враховуючи, що ми маємо вже нового-старого президента Росії – ніхто, правда, не мав і сумнівів, але формально, поки він не взявся до виконання своїх обов’язків, то він був поза грою, – і, власне, що робити далі, наскільки може змінитися позиція, хоча насправді об’єктивних причин для того, щоб щось в Росії змінилося, немає. Для нашого президента важливо зрозуміти, що готові робити далі наші західні партнери», – прокоментував Хара.
Директор Інституту світової політики Євген Магда припускає, що президент, зокрема, обговорить з Анґелою Меркель і питання «Північного потоку-2», проте підкреслює: мета зустрічі в Аахені на цьому не концентруватиметься.
Бачимо еволюцію підходів з боку Німеччини і Франції щодо РосіїЄвген Магда
«Це своєрідна спроба реанімації «нормандії» як формату, який існує з червня 2014 року – формату неофіційного, але такого, в якому обговорюється ситуація на сході України, російська агресія, в якому ми бачимо певну еволюцію підходів з боку Німеччини і Франції щодо Росії, але не бачимо прагнення Росії знайти шляхи врегулювання ситуації на Донбасі», – зазначив гість ефіру Радіо Свобода.
Магда очікує, що президент Франції Емманюель Макрон та канцлер Німеччини Анґела Меркель будуть узгоджувати з Порошенком спільні підходи до вирішення конфлікту на Донбасі. В травні спочатку Меркель, а потім і Макрон планують відвідати Москву. На думку експерта, участь у процесі врегулювання має для них принципове значення.
«Для лідерів Франції та Німеччини відмовитись від «нормандського формату» означає, що вони неспроможні дієво впливати на безпеку Європи, адже неспроможні вплинути на врегулювання конфлікту», – міркує він.
«Обмін краватками»
З огляду на те, що в Аахен приїхав і голова Європейської ради Дональд Туск, політолог не виключає, що на порядку денному будуть і питання, пов’язані з євроінтеграційними прагненнями України.
Тема європейської інтеграції України, безумовно, звучатимеЄвген Магда
«Щонайменше, учасники зустрічі своїми позиціями обміняються. Звичайно, тут присутність Дональда Туска є достатньо цікавою, оскільки він, думаю, замислюється над можливостями повернення до політичної кар’єри в Польщі, адже не так довго лишилось його повноваженням на посаді голови Європейської ради. Тема європейської інтеграції України, безумовно, звучатиме», – переконаний він.
Тим не менш, кардинальних рішень від цієї зустрічі очікувати не варто, додає Магда, посилаючись на сам її формат.
Зустріч не передбачає окремого унікального форматуЄвген Магда
«Сама зустріч відбудеться на полях церемонії вручення премії Карла Великого, тобто вона не передбачає окремого унікального формату. Хіба що Порошенко і Макрон на знак обопільної приязні обміняються краватками», – каже він.
За спостереженнями політолога, Росія намагається «пересидіти» інших учасників перемов.
«Вона (Росія – ред.) вже пересиділа Франсуа Олланда, хоча інша справа, що Емманюель Макрон для неї виявився не таким зручним переговорником. Вона сподівалась пересидіти Анґелу Меркель, але це не вдалося, і, безумовно, сподівається пересидіти Петра Порошенка, отримавши в ролі президента України більш зручного перемовника», – вважає Магда.
Директор Інституту аналізу та прогнозування Юрій Лісничий вважає, що європейські лідери прагнуть продемонструвати консолідовану позицію перед обличчям російської агресії, і окрему роль в цьому відводить нещодавнім змінам в законодавстві України.
«Звісно, в цих переговорах мова буде йти про якісь поступки з боку України. В цьому плані наші нещодавно ухвалені закони про деокупацію і зміну статусу АТО на Операцію об’єднаних сил поставили «червоні лінії», за які Україна завдяки позиції законодавчого органу, і, відповідно, президент не перейдуть», – говорить Лісничий.
Натомість спроби США врегулювати конфлікт шляхом перемов із Кремлем, на думку громадського діяча, себе не виправдали.
Попередні спроби домовитись стикались із лінгвістичною та дипломатичною казуїстикою з боку росіянЮрій Лісничий
«Будь-які попередні спроби домовитись стикались із лінгвістичною та дипломатичною казуїстикою з боку росіян, і жодного поступу вперед. Зараз відбуваються, мені здається, більш інтенсивні контакти в іншій четвірці: Сполучені Штати, Німеччина, Франція та Україна. Це єдина позиція», – стверджує він.
Лісничий припускає, що найбільше до поступок Росії схильна Німеччина у зв’язку з «Північним потоком-2», тоді як Франція більш солідарна зі США.
«Французький президент теж заговорив про посилення санкцій. Французам теж очевидно, що тільки таким чином наразі можна працювати з Росією. Залишилися німці, в яких величезний бізнес із росіянами, і для них це питання дуже болісне, вони тут готові йти навіть на економічну конфронтацію зі США», – каже громадський діяч.
Тим не менш, такий «північноатлантичний» формат переговорів, на переконання Юрія Лісничого, наразі є найбільш стійким і дозволяє Україні втримувати єдність серед своїх союзників.
Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі
