Його ув’язнили, звільнили, потім знову затримали й повторно судять. У Павлоградському міському районному суді Дніпропетровської області 7 травня обрали запобіжний захід 33-річному бразильцеві Рафаелю Лусваргі, який більше ніж рік воював на Донбасі проти українських військових на боці бойовиків угруповання «ДНР». Суд ухвалив 60 днів арешту без права внесення застави на період судового розгляду. Кайданки на руки одіозному бразильцеві одягли прямо в залі суду. Цьому передувало тривале засідання з кількома перервами. Довготривалим обіцяє бути і ввесь судовий процес над бразильцем – уже другий. Перший, який відбувався в Печерському районному суді Києва півтора року тому, завершився вироком – 13 років ув’язнення. Однак Апеляційний суд Києва скасував це рішення, а справу повернув на новий розгляд через порушення територіальної підсудності.
7 травня у Павлоградському міськрайонному суді Дніпропетровської області відбулося засідання у справі Рафаеля Лусваргі, яке тривало понад 6 годин і завершилось пізнього вечора. Вердикт суду остаточний і оскарженню не підлягає – 60 днів тримання під вартою без права внесення застави.
Суддя Сергій Тимченко пояснює: злочини, які інкримінують бразильцеві, тяжкі – участь в незаконному збройному формуванні та створення терористичної організації, до того ж, в Україні в нього немає місця проживання, засобів до існування і є вірогідність ухиляння від правосуддя.
Усе це суд виголошує вже без присутності адвоката підсудного. Захисник Рафаеля Лусваргі Валентин Рибін, який виявляв скільки активності під час судового засідання, подавши кілька клопотань, з яких аж три стосувались недовіри суду, у найбільш значущий момент несподівано зник.
Щоправда, то того, як суд пішов до нарадчої кімнати для остаточного рішення, адвокат коротко окреслив свою позицію: з клопотанням прокуратури про арешт свого підзахисного він не ознайомлений, та й до самого судового процесу не мав ні часу, ні змоги підготуватись, бо дізнався про нього за два дні, перебуваючи за кордоном.
Активісти вітають рішення суду оплесками та вигуками. Підсудному прямо в залі суду одягають кайданки на руки. Прокурор у коментарях журналістам називає ухвалу «обґрунтованою, законною та вмотивованою».
Втім, початок судового процесу не проливає світло, а ще більше заплутує історію бразильського бойовика на теренах Донбасу, його арешту, звільнення, перебування у монастирі й, зрештою, потрапляння до СБУ.
Історія з багатьма невідомими
Серед головних питань, на які сторони цього судового процесу наразі дають суперечливі відповіді, як взагалі людина, засуджена за тяжкі злочини, могла опинитись на волі, проживати в монастирі й вільно розгулювати Києвом?
Сторона обвинувачення пояснює: у грудні минулого року, незадовго до великого обміну полоненими між українською стороною та збройними формуваннями бойовиків, яких підтримує Росія, сам прокурор клопотав про звільнення бразильця під особисте зобов’язання.
З причин обміну обвинуваченого Лусваргі на наших військовополонених йому було змінено запобіжний захід на особисте зобов’язанняІгор Вовк
За словами прокурора Київської міської прокуратури Ігоря Вовка, Лусваргі готували на обмін, який чомусь не відбувся.
«З причин обміну обвинуваченого Лусваргі на наших військовополонених, які перебувають на тимчасово окупованих територіях, йому було змінено запобіжний захід на особисте зобов’язання. З невідомих мені причин обмін не відбувся. На жаль, він вільно пересувався територією Києва і України», – сказав прокурор.
Незважаючи на домовленості і повернення в Україну полонених військових, паспорт та проїзні документи бразильцю українська влада не повернулаВалентин Рибін
Дещо інша версія звучить з уст адвоката Валентина Рибіна. Обмін таки відбувся, стверджує він, і Лусваргі був одним із тих, кого випустили на волю в результаті домовленостей сторін. Те, що його підзахисний не був переданий в руки бойовиків, пояснює так: той мав відлетіти додому, до Бразилії, а з Києва це було легше зробити. Не полетів же тільки з однієї причини: його паспорт лишився в українських силовиків, а посольство Бразилії допомогти з новим документом відмовилось.
«Незважаючи на домовленості і повернення в Україну полонених військових, паспорт та проїзні документи бразильцю українська влада не повернула», – заявив Валентин Рибін.
Ці дві версії дещо не збігаються з версією СБУ, яка 7 травня офіційно заявила проте, що Лусваргі взагалі не був у списках полонених, яких готували на обмін. Голова СБУ Василь Грицак заявив: він не міг потрапити до списків, оскільки має бразильське громадянство.
«Ми не могли передавати бразильця на території «ЛДНР» за будь-яких умов», – сказав керівник СБУ. Він додав, що віддати громадянина іншої держави можна тільки консульському представництву.
Прокуратура чи суд?
Незрозумілою лишається і ситуація щодо зволікання з новим судовим процесом. Чому Лусваргі не поспішали затримувати і судити – хоча його справа була розслідувана й передана до суду?
У Павлоградському суді Дніпропетровської області 7 травня заявили: прокуратура не клопотала про його арешт.
«Павлоградський суд отримав цю справу 28 лютого. Станом на 28 лютого будь-яких запобіжних заходів щодо Лусваргі не було взагалі. Коли суд отримав цю справу, призначив її на 4 квітня 2018 року. З матеріалів справи взагалі не було видно, де перебував обвинувачений. З моменту надходження справи до суду, тобто, з 28 лютого, до цієї хвилини на адресу суду жодних клопотань про обрання запобіжного заходу щодо Лусваргі не надходило», – розповів суддя-спікер Мар’ян Мицак.
Натомість прокуратура стверджує, що запобіжний захід бразильцеві не обрали, оскільки суд не призначав засідання.
«На жаль, не було жодного судового засідання для обрання або продовження запобіжного заходу», – сказав прокурор Київської міської прокуратури Ігор Вовк.
Казуси суду: забута адреса, забута мова, «георгіївська стрічка»
Судова зала Павлоградського суду Дніпропетровської області, напевно, давно не бачила ані такої кількості присутніх журналістів та активістів, ні таких пристрастей. Вибухами сміху активісти, частина яких були одягнені футболки з праворадикальною символікою, зустрічали деякі відповіді підсудного на запитання судді: він не міг назвати адресу свого проживання у рідному Сан-Паулу.
Багатьох дивувало і те, що, попри два роки навчання в Курському університеті, де Лусваргі опановував російську мову, на судовому процесі він скромно оцінив рівень знань як недостатній і заявив, що добре розуміє лише португальську. Усе засідання бразильцеві перекладали рідною мовою. Фахівця з португальської залучила СБУ.
Емоції в залі вирували і під час виступів захисника підсудного. У перерві навіть виникла ситуація, яка ризикувала перерости в конфлікт: один з вільних слухачів, учасник бойових дій на Донбасі, зайшовши на сторінку Валентина Рибіна в соцмережі, побачив пост річної давнини з «георгіївською стрічкою» і зажадав пояснень. Після словесної перепалки сторони дійшли спільної думки про необхідність «не піддаватись на провокації».
Я зайшов на його Facebook, де чітко було видно «георгіївські стрічки», День перемоги і так далі. Але ми чітко розуміємо, що він намагався спровокувати нас, людей, які воювалиАркадій Романенко
«Я зайшов на його Facebook, де чітко було видно «георгіївські стрічки», День перемоги і так далі. Але ми чітко розуміємо, що він намагався спровокувати нас, людей, які воювали. Це – його офіційна сторінка, його профіль, де він себе офіційно позиціонує. Можна ж ці фото прибрати! Він чудово зрозумів, що хтось зайде, побачить це, обуриться, буде провокація, суд буде зірвано, а йому це буде на руку. Та й весь сьогоднішній суд – це був суцільний монолог адвоката. Він намагався нас роздражнити, але це не вдалось. Я півтора року провоював. І мені не все одно. Але закон ми переходити не будемо», – висловив свою думку в коментарі Радіо Свобода учасник бойових дій на Донбасі Аркадій Романенко.
Що далі?
Наступне судове засідання в справі бразильського бойовика призначили на 15 травня. Цього дня має розпочатись розгляд справи по суті.
Залежно від того, чи визнає Лусваргі свою провину, судовий процес відбуватиметься у загальному (з вивченням всіх доказів і допитом всіх свідків) або скороченому порядку.
«Я думаю, що розгляд буде досить-таки тривалим, але ми готові до цього, ми готові працювати», – підсумував у коментарі Радіо Свобода прокурор Ігор Вовк.
Суд обіцяє не залишити без розгляду єдину заяву, яку бразилець зробив у понеділок через перекладача, – про своє обурення тим, як він був затриманий в Києві, перебував у СБУ і був доправлений до суду.
Історія Лусваргі
Журналісти Радіо Свобода наприкінці квітня знайшли Рафаеля Лусваргі у чоловічому Свято-Покровському Голосіївському монастирі УПЦ (Московського патріархату).
4 травня праворадикали передали Лусваргі Службі безпеки України. У СБУ пообіцяли перевірити діяльність бойовика в Києві.
У жовтні 2016 року Лусваргі затримали співробітники Служби безпеки під час перетину державного кордону України в терміналі D міжнародного аеропорту «Бориспіль».
У січні 2017 року Печерський районний суд Києва визнав бразильця винним у створенні терористичної організації, створенні непередбачених законом збройних формувань і призначили покарання у вигляді 13 років позбавлення волі з конфіскацією майна. У серпні 2017 року Апеляційний суд Києва скасував вирок і повернув справу Рафаеля Лусваргі на новий розгляд через порушення територіальної підсудності.
У грудні йому змінили запобіжний захід з тримання під вартою на особисте зобов’язання терміном на два місяці. Потім запобіжний захід не продовжили «у зв’язку із тривалістю розгляду судами питання про територіальну підсудність даного кримінального провадження». 15 лютого Верховний суд визначив територіальну підсудність кримінального провадження за Павлоградським судом на Дніпропетровщині.
