У Чернігові фактично сповзає у прірву цілий пласт історії. Руйнується схил Єлецької гори – однієї з найдавніших територій міста. На думку деяких істориків, саме там багато століть тому заснували Чернігів. Сьогодні ж ця ділянка поступово розмивається водою. Допомагають у руйнуванні й місцеві жителі, які тривалий час видобувають на схилі гори глину для власних потреб.
Рештки старовинного муру, пласти ґрунту різного кольору та подекуди – людські кістки. Поряд сміття, яке залишають численні відпочивальники: пляшки з-під горілки та вина, упаковки від їжі та навіть використані шприци. Так сьогодні виглядає одна з найдревніших частин Чернігова – схил Єлецької гори.
«Ця гірка для нас – як трагедія! Тільки комунальники поприбирають сміття – увечері знову компанії, летить сміття! Хто і що там робить – складне запитання! З однієї сторони, тут гарно, природа, історична місцина. А з іншого – одні проблеми», – скаржиться місцева жителька Наталія Кірік.
Схил Єлецької гори – надзвичайно цікавий у плані археологічних знахідок. Останні розкопки проводилися тут у 2014 році, розповідає археолог, доцент Навчально-наукового інституту історії, етнології та правознавства Національного університету «Чернігівський колегіум» Олена Черненко.
«У котлованах споруд, що збереглись у материку, були виявлені численні предмети імпорту, уламки амфор, привезених із Середземномор’я, уламок дуже рідкісного глечика. Також знайшли дуже цікаву кладку доби вікінгів з маскою сови», – говорить вона.
Небезпечні розкопки
Свої розкопки на цій території археологи ретельно планували. А все через старовинне кладовище. Його знайшли тут ще в минулому столітті. Найдивніше те, каже Черненко, що поховання не були позначені на жодному плані міста. Від початку XVIII сторіччя територія належала монастирю.
Це якесь неординарне кладовище, яке дуже довго функціонувало. Там до п’яти ярусів різночасових могилОлена Черненко
«Це якесь неординарне кладовище, яке дуже довго функціонувало. Там до п’яти ярусів різночасових могил. Останні з них, напевно, належать до початку ХХ сторіччя. Ми їх навіть під час досліджень не відкривали, тому що процес розкладання ще не закінчився. І тому це було не зовсім безпечно», – пояснює вона.
Відчуття небезпеки, додає Олена Черненко, посилювало і те, що серед інших поховань археологи під час розкопок у ХХ столітті знайшли могили, оброблені вапном, а це означає, що серед померлих були хворі на інфекційні захворювання – такий метод «знезараження» небіжчиків використовували в давні часи.
Легенди про «страшний некрополь» ширяться серед місцевих жителів уже багато років.
«Тут же було раніше кладовище і були поховання, переважно інфікованих людей. Тут і сибірська виразка, взагалі невідомо, що ховається в цій гірці», – розповідає місцевий житель Микола Ромашко.
Кілька століть тому в Чернігові й справді вирували чума та холера, розповідає Олена Черненко: «Що це за кладовище, можемо лише здогадуватися – якесь нерегламентоване, ненормоване, може, дійсно пов’язане з тим, що там ховали жертв численних епідемій. Ми можемо лише здогадуватися, писемних згадок немає, але ми знаємо, що Чернігів потерпав від численних епідемій у VII, VIII, XIX сторіччях, за матеріалами писемних джерел».
Чому руйнується гора?
Схил Єлецької гори поступово руйнується вже не один рік. Але саме в 2017-му та 2018-му цей процес став активнішим і помітнішим. Ґрунт та глина під час сильних злив буквально спливають на дорогу та на подвір’я містян. А на самому схилі люди все частіше почали знаходити людські кістки.
«Іншого разу гидко дивитися, тому що навіть розмітки на вулиці немає – стільки глини на дорозі. А від глини такий сморід! І незрозуміло, скільки воно ще буде спливати потроху чи рухне все вниз?!», – скаржиться місцева жителька Наталія Кірік.
Одна з причин руйнації схилу – видобування місцевими жителями глини. Не лякає людей і те, що можуть натрапити на давні могили, можливо, з інфекційними похованнями.
«Робилися дуже старі поховання, – розповідає місцевий житель Микола Ромашко. – А ми знаємо, що збудник сибірської виразки і двісті, і триста років може лежати в землі».
Коли кістки нечисті, коли не повністю перетліла органіка, то збудники хвороб зберігаються більше від ста роківОлена Черненко
«Вважається, що збудники цих хвороб зберігаються там, де зберігається органіка, тобто, коли тіло не повністю перетліло. Може бути більше від ста років», – пояснює археолог Олена Черненко.
Людські кістки, які знаходять на схилі Єлецької гори, сухі й вибілені часом. Чи може на них залишатися інфекція, невідомо. Решки давніх людей ніхто сьогодні не досліджує.
Місцеві жителі найбільшу небезпеку бачать лише в глині, яка спливає з гори їм у дворища. Дехто навіть намагається самотужки укріпити схил. Чернігівець Анатолій Марченко, наприклад, саджає дерева.
«Якби гарні дерева росли зверху, наприклад, дуб, то схил би і не руйнувався. Я сам посадив кілька», – розповідає пенсіонер.
Інший місцевий житель Микола Ромашко вважає: єдине, що можна зробити – укріпити схил привезеним ґрунтом.
«Спершу потрібно укріпити гірку. Яким чином? Мабуть, насип якийсь зробити. А потім уже насадження робити», – говорить Микола Ромашко.
Науковці ж попереджають: якщо не укріпити схил найближчим часом, наслідки можуть бути досить сумними.
Там ділянка схилу площею 10 квадратних метрів загрожує обвалитися найближчим часом. Далі будуть ще більш сильні руйнуванняОлена Черненко
«Там ділянка схилу площею 10 квадратних метрів загрожує обвалитися найближчим часом. Її вже зупинити, напевно, не можливо. Однак далі будуть ще більш сильні руйнування. Це ми знаємо з досвіду. Чернігівські схили час від часу обвалюються», – розповідає археолог Олена Черненко.
«Там були невеличкі, маленькі струмочки. Але вода стікала рівномірно. Сьогодні ми бачимо, що те водовідведення, яке влаштовується, воно призводить до об’єднання струмочків, які вже широкою такою лавою ідуть по горі і, відповідно, будуть вимивати ґрунт. І дерева будуть падати. І коренева система дерев не затримає оцей широкий притік, бо камінь не може цю воду утримати! Мені здається, що треба розбиратися одночасно з питаннями, яким чином можна ліквідувати ці наслідки, а також з причинами, чому подібна ситуація утворюється», – пояснює директор Чернігівського історичного музею імені В.В. Тарновського Сергій Лаєвський.
Якщо руйнацію схилу не зупинити, провалля підійде впритул до стіни Єлецього монастиря, розташованого на горі. І тоді пам’ятці архітектури буде загрожувати знищення, застерігають науковці.
