Російський режим намагається приборкати невдоволених в окупованому Криму шляхом шантажу нерухомістю – Борисов

Міністерство економічного розвитку Росії пропонує виправити закон «Про приєднання до Російської Федерації Республіки Крим та утворення в складі Російської Федерації нових суб'єктів...» ‒ так, щоб фактично скасувати гарантії збереження прав на кримську нерухомість, придбану після 1 січня 2008 року. Долю суперечних об'єктів вирішуватимуть суди, застосовуючи раніше чинні українські закони.

Згаданий вище закон у 2014 році гарантував власникам і користувачам об'єктів нерухомості, що в Криму під російською юрисдикцією діятимуть видані раніше документи на це майно без будь-яких додаткових умов. Якщо нинішні правки Мінекономіки Росії будуть ухвалені, то нерухомість, придбана в Криму після 1 січня 2008 року, залишиться у власників, тільки якщо вона оформлена з дотриманням чинних на той момент правил.

Кримський адвокат Дмитро Борисов вважає, що коригування закону «Про приєднання до РФ Республіки Крим» вирішує для Росії відразу кілька завдань.

‒ Такі правки фактично легітимізують незаконне вилучення нерухомого майна, причому терміни позовної давності щодо цих питань давно минули, ще за України. Мені здається, що російський режим намагається приборкати невдоволених громадян шляхом шантажу нерухомістю. До того ж, це може бути використане проти тих громадян, які володіють чимось у Криму, але з політичних міркувань там не живуть і відмовляються ставити своє майно на кадастровий облік Росії. Зрештою, правки служать перерозподілу бізнес-інтересів. Фактично це розв'язує Росії руки для проведення другої хвилі «націоналізації» в Криму ‒ причому стосовно майна не тільки бізнесу, а й окремих громадян. Кримська «влада» вже щось взяла, але їхні апетити ростуть, вони хочуть більше. Спочатку вони взяли те, що погано лежало, а тепер братимуть те, що захищене законом.

Окреме здивування юриста викликає закладений у законопроект принцип розгляду суперечок.

‒ Це виглядає дуже смішно, якби не було так сумно. Фактично російські суди приміряють на себе роль верховних судів над держорганами та судами України, переглядаючи так звану «законність десятирічної давнини». Уявіть собі: якийсь районний кримський суд може скасувати рішення Верховного суду України про визнання права власності на об'єкт нерухомості! До того ж, є офіційна позиція Верховного суду Росії від жовтня 2014 року: застосовувати норми українського законодавства до укладених до 18 березня договорів можна, тільки якщо це не суперечить російським нормам. Такий підхід має бути справедливим і для переглядів щодо об'єктів після 2008 року.

Кримський юрист Жан Запрута захищає права кримських підприємств після першої хвилі так званої «націоналізації» і щодо нових правок налаштований песимістично.

‒ Ще жодного позитивного рішення на користь кримського приватного власника не винесено. Суди готові писати будь-які дурниці, але приватникам відмовляють. Можливо, правки щодо нерухомості покликані чітко окреслити межі, за які суди виходити не можуть, але, знаючи російську правозастосовчу практику, я в цьому дуже сумніваюся. Поки що це тільки законопроект. Чесно кажучи, в російському законодавстві достатньо норм, які націлені на те, щоб жодних більше змін не було. Наприклад, стаття 35-а Конституції про право приватної власності. На що націлені правки від Мінекономрозвитку, я поки не дуже розумію. Російське законодавство забороняє примусове адміністративне вилучення майна. Так чи інакше, людям це навряд чи допоможе.

Кримський політолог Євгенія Горюнова робить висновок, що багато кримчан тепер не зможуть спати спокійно.

‒ Взагалі для Росії змінювати закон ‒ це цілком нормальна практика: сьогодні ухвалили одне, завтра ухвалять інше. З Кримом ситуація особлива: кримчанам обіцяли одне, а насправді виявилося інше. Тобто, якби вони в лютому-березні 2014 року показали ту картинку, яка є зараз, то антиросійський мітинг був би багатомільйонним у Криму. Що стосується законодавчої бази, що змінюється, швидше за все, це пов'язано з питаннями подальшого перерозподілу власності в Криму, тому що там ще залишилося багато ласих шматочків. І тепер фактично будь-яка людина, яка купила квартиру, будинок, готель після 1 січня 2008 року, не може спати спокійно. Вона не знає, чи законно це придбала: раптом комусь сподобається її нерухомість, вирішать, що можна її вилучити через суд.

У березні 2014 року Росія анексувала український півострів Крим. Міжнародні організації визнали анексію Криму незаконною і засудили дії Росії, країни Заходу запровадили проти неї економічні санкції. Кремль заперечує анексію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості.

(Текст підготував Владислав Ленцев)