Ґвендолін Зассе у статті для Carnegie Europe розмірковує над новим статусом військових України в зоні бойових дій на Донбасі, яке збіглось із отриманням Україною летальної зброї США. А відомий західний експерт з питань України, економіст Андерс Ослунд у статті для аналітичного центру Emerging Europe спростовує поширені думки про те, що процес запровадження реформ в Україні зупинився. Тим часом старший науковий співробітник аналітичного центру Atlantic Council Діан Франсіс вважає, що навіть якщо вікно можливостей в Україні може й зачинятися, Києва це не стосується.
Дослідник Європейського відділу Фонду міжнародного миру Карнеґі у США і директор Центру східноєвропейських та міжнародних досліджень у Берліні Ґвендолін Зассе в статті для аналітичного центру Carnegie Europe розмірковує над новим статусом військових України в зоні бойових дій на Донбасі.
30 квітня президент України Петро Порошенко завершив антитерористичну операцію (АТО) на Донбасі і оголосив про початок проведення Операції об’єднаних сил (ООС).
«Назва «антитерористична операція», яку оголосили в квітні 2014 року, була неправильною від самого початку. Вона відображала глобальну тенденцію розширеного використання терміну «тероризм», а не реальну ситуацію»,– зауважує автор. Запроваджена попередником Порошенка Олександром Турчиновим, операція повинна була бути короткостроковим рішенням.
Тим часом ООС має довготривалі перспективи – вона триватиме доти, доки Донбас і Крим повністю не реінтегруються до складу України.
Основною відмінністю між двома операціями при цьому є те, що АТО підпорядковувалася СБУ, а ООС підпорядковується українським військовим силам.
Такий ребрендинг операцій у зоні військових дій на Донбасі також збігся з прибуттям до України летальної зброї США – джавелінів. У європейських політичних та військових колах надання такої допомоги сприймають досить критично через можливу ескалацію конфлікту.
Тим часом російську реакцію передбачити досить складно. «Якщо російські солдати втратили б життя під час нападу з використанням джавелінів, реакція була б ще потужнішою. Російські ЗМІ засуджують військову допомогу Сполучених Штатів Україні як нарощування сил з намірами розпочати військову кампанію проти Росії», – йдеться в статті.
Незважаючи на те, що на словах усі підтримують необхідність політичного діалогу для вирішення війни, нинішні зміни в Києві та отримання джавелінів навряд чи найближчим часом приведуть Росію до столу переговорів.
Крім цього, доставка летальної зброї зі США, на думкцу автора, «висвітлює розбіжності між поглядами США та ЄС щодо України, що в кінцевому рахунку перешкоджає ефективній стратегії Заходу в регіоні».
Відомий західний експерт з питань України, економіст Андерс Ослунд у статті для аналітичного центру Emerging Europe спростовує думки про те, що процес запровадження реформ в Україні зупинився.
Економіка стабілізувалася, і Україна має відкрите й досить прозоре суспільство, що дає змогу легко оцінити, що відбувається.
«Жваве й компетентне громадянське суспільство зазвичай розпочинає критику і висуває конкретні пропозиції щодо реформ, – пише автор.– ...Хоча заможні бізнесмени й домінують у парламенті, попри це він продовжує дивувати реформістськими законами. Україна не зупинилася».
Паралельно Україна проводить комплексну судову реформу, що переконало українських реформаторів та міжнародне співтовариство, що формування справді незалежного антикорупційного суду є життєво важливим.
Міжнародне співтовариство продовжує підтримувати важелі впливу в Україні. Без фінансування МВФ Україні навряд чи вдасться пережити 2018 рік без негативних наслідків для гривні. Це, в свою чергу, може мати руйнівний вплив на вибори 2019 року.
«Боротьба за та проти реформ відбувається щодня. Макроекономічна стабільність… може бути захищена, і Україна довела, що вона може протистояти російській військовій агресії»,– йдеться в статті. Та перемоги не будуть у безпеці до тих пір, поки не буде встановлене верховенство права.
«Це спільний фронт проти корупції, захоплення держави та російської агресії, все в одному», – зауважує Ослунд.
Старший науковий співробітник аналітичного центру Atlantic Council Діан Франсіс вважає, що навіть якщо вікно можливостей в Україні може й зачинятися, Києва це не стосується.
Такі держави, як Україна, котрі страждають від системної корупції, потребують не лише нових лідерів, але й тих, хто буде готовий протистояти корупції на місцевому рівні. Президент і парламент України можуть розчаровувати при запровадженні революційних реформ, але цього не можна сказати про Київську міську раду – найбільший місцевий уряд у державі, зауважує Франсіс.
24 квітня там ухвалили постанову, яка вимагає, щоб міська адміністрація розкрила права власності та засновника, який стоїть за будь-якою угодою, що включає муніципальну землю чи нерухомість у Києві.
«Це матиме значний вплив на майбутні операції з нерухомістю в місті з трьома мільйонами людей», – йдеться у статті.
Серед інших досягнень Київської міської ради, які перераховує Франсіс, також і те, що вона запровадила й низку інших інновацій, таких як онлайн-трансляція пленарних засідань та зустрічей постійних комісій міської ради. Крім того, продаж муніципальної власності здійснюватиметься за допомогою прозорих, електронних аукціонів.
Рада також запровадила захід, який вимагає, щоб депутати фізично були присутні під час голосування.
На думку автора, такі зусилля змінити систему на місцевому рівні є дуже важливими, тому на тлі масштабної корупції вони варті особливої уваги.
