«Цензор.нет» констатує, що українцям знову намагаються продати список не відомо з ким узгоджених кандидатів. Хто ці люди, передвиборчі рейтинги яких публікуються задовго до старту виборчої компанії? Чому рейтинги пропонують саме Тимошенко, Порошенка, Гриценка, Зеленського, Вакарчука, Бойка, Ляшка? Саме їх намагаються завчасно подати, як єдино можливу альтернативу. Як наголошує видання – всі ці соціологічні рейтинги – не більше ніж політтехнологічний прийом. Який має на меті завчасно, до початку президентської гонки, зафіксувати в суспільній свідомості обмеженість реального вибору цією шісткою – сімкою кандидатів. Замість інтелектуальної роботи – формування та політичного змагання суспільно-економічних принципів і стратегій, за виконання яких потім у політичної персони можна спитати, українцям знову пропонують давно протухлу політичну методу. Відтак суспільним гаслом майбутніх президентських виборів в Україні має стати – «геть біг-борди та слогани, давай на розгляд політичні стратегії й програми!», наголошує дописувач сайту.
«Одні вибори – багато переможців, або Як БПП та «Батьківщина» жонглюють цифрами». У статті під таким заголовком дописувач сайту «Главком» коментує попередні результати виборів у об'єднаних територіальних громадах, що днями відбулися в 17 областях України. Попри те, що результати офіційно оголосять 9 травня, лідери виборчих перегонів – БПП та «Батьківщина» – вже заявили про свою перемогу. У перші години після виборів вони опублікувати власні результати підрахунку голосів, які засвідчили, що перемагають одночасно дві партії. Цей казус пояснюється дуже просто. Якщо підраховувати за партійними кандидатами у депутати об'єднаних територіальних громад, то швидше за все «Батьківщина» права. «БПП» правий, коли рахувати за кількістю голів об'єднаних громад, обраних від партії.
Україні доведеться платити за нафтопереробний завод, який повністю вийшов з орбіти її впливу. «Дзеркало тижня» нагадує, що Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі України відмовила нафтопереробному заводу «Укртатнафта» у проведенні спеціального розслідування. Метою ініціатора було не так розслідування, як запровадження мит і квот на імпорт нафтопродуктів. Кременчуцький нафтопереробний завод у такий спосіб просив державу про допомогу… у боротьбі з конкурентами. Цинізм у тому, що держава Україна змушена буде заплатити мінімум 150 мільйонів доларів російській «Татнефти» за захоплення Кременчуцького НПЗ групою «Приват» у 2007 році. По суті, як наголошує «Дзеркало тижня», рейдерське захоплення «Укртатнафти» групою «Приват» різко прискорило крах нафтопереробної й нафтотранспортної галузей України, що завдало серйозного удару по економіці та енергетичній безпеці держави. Тепер сценаристи й виконавці головних ролей цієї драми просять державу… допомогти їм. Про те, хто, кому, за що й скільки заборгував, йдеться в статті «Укртатнафта»: Україна заплатить за «Приват»!..»
«Як революція у Вірменії поставила Путіна в глухий кут» – у статті під таким заголовком дописувач інтеренет-видання «Главред» наголошує, що не впоравшись з українським Майданом, Кремль розуміє, що Вірменія – це нові приниження і конфлікти для Росії й Путіна. Майбутнє самої Росії постійно скорочується, як «шагренева шкіра». Путін добре розуміє, що у Кремля немає спільного майбутнього з Україною, Казахстаном, Грузією і Вірменією. Навіть терпляча Білорусь готує втечу з путінського майбутнього. Бо вона також хоче мати майбутнє і співпрацювати з усім світом, а не опинитися в «обложеній фортеці» разом з Росією, переконує дописувач інтернет-видання «Главред».
