Брюссель – «Чи може Україна виграти у своїй війні з корупцією?» – запитували 24 квітня європейські депутати під час консультацій в Європарламенті за участі українського генпрокурора Юрія Луценка. «Так, ми можемо, – запевняє представник України, – але разом, в атмосфері оптимізму та партнерства між владою, громадянським суспільством та нашими міжнародними колегами». Тим часом, європейські партнери наполегливо нагадують, що в царині боротьби з українською корупцією все ще є багато недоліків
Власне, оптимізм генпрокурора України Юрія Луценка поділяють і в Брюсселі. Один із організаторів заходу, європарламентар-народник від Австрії Лукас Мандл на запитання «Чи може Україна виграти у своїй війні з корупцією?», відповідає ствердно.
Почуваюся, як вдома, бо кольори українського прапора й кольори південної Австрії – однаковіЛукас Мандл
«Інакше ми б не сиділи, й не говорили сьогодні про це. Я почуваюся, як вдома, бо кольори українського прапора й кольори південної Австрії – однакові. Відомо, що корупція народові коштує дорого. Але через корупцію люди втрачають довіру в їхню систему, країну, її установи. Тому так важливо, подолати корупцію та залучати громадян до участі в демократії, громадянському суспільстві та бізнесі», – заявляє європарламентар.
Друзі України в Європарламенті нагадують, що ЄС наступними роками має намір інвестувати в свої добрі стосунки та розвиток України 12,8 мільярда євро. Частина цих грошей, попри сприяння конституційним, економічним реформам, децентралізації та інших перетворень, якраз має допомогти Києву досягти прогресу в справі боротьби з корупцією.
Викорінення корупції було і залишається однією з умов надання Україні та продовження чинності безвізового режиму із Євросоюзом. Тому, попри досягнення України на шляху антикорупційних реформ, ЄС продовжує стежити за подальшим втіленням змін у цій сфері. Брюссель має низку занепокоєнь деякими тенденціями, які спостерігаються в Україні, зокрема, зволікання й невідповідність законопроекту про Антикорупційний суд вимогам Венеційської комісії та проблеми у сфері е-декларування. Про це на круглому столі на тему «Чи може Україна виграти у своїй війні з корупцією», заявив Богуслав Гертруда, представник Європейської служби зовнішньої діяльності.
В ЄС розраховують, що Україна якнайшвидше скасує е-декларування для антикорупціонерів
«Це такі нагальні справи, як створення Антикорупційного суду, законопроект щодо якого потребує внесення поправок, для відповідності рекомендаціям Венеційської комісії від жовтня минулого року», – заявив дипломат.
Гертруда також назвав інші сторони, які тривожать європейців, зокрема, ситуація щодо е-декларування.
«Автоматичні перевірки задекларованих статків представників вищої влади проходять дуже низькими темпами. З іншого боку, накладення зобов’язання здійснювати електронне декларування на активістів громадянського суспільства не було відкликане до 1 квітня, яке було останнім терміном. Ми сподіваємося, що це таки станеться якомога швидше, як зобов’язалася Україна», – заявив представник Європейської служби зовнішньої діяльності.
Тим часом, Юрій Луценко запевняє: гасла про відсутність прогресу на шляху боротьби з корупцією в Україні – це просто неправда і не відображають реальної ситуації.
Розслідування більшості справ представників вищого ешелону колишньої влади вже завершені минулого року і тепер вони йдуть в судиЮрій Луценко
«Розслідування більшості справ представників вищого ешелону колишньої влади вже завершені минулого року і тепер вони йдуть в суди. Але минулого року ми ще й досягли, з колегами з поліції та Служби безпеки, вироків щодо майже 1700 осіб, більшість з яких була ув’язнена. Але публіка нам не аплодує, бо українці не мають великого інтересу до справ колишньої влади Януковича. Вони хочуть бачити за ґратами «великих рибин» з нинішньої влади», – каже генеральний прокурор, додаючи, що «все що залишається робити – чекати результатів від НАБУ та допомагати їм чим тільки можна».
Луценко: «Я не песиміст, а добре поінформований оптиміст»
Що є нагальним для України – це впровадження чогось на кшталт недавнього британського закону, який дозволяє конфісковувати нерухомість чи рахунки, які не мають офіційного поясненняЮрій Луценко
Генпрокурор зауважує, що із консультацій із європейцями почерпнув багато цікавих ідей, зокрема: «Те, що очевидно є нагальним для України, – це впровадження чогось на кшталт недавнього британського закону, який дозволяє конфісковувати нерухомість чи рахунки, які не мають офіційного пояснення. Це правильний закон, який потрібен Україні».
Водночас, у швидкому впровадженні такого закону Луценко дуже сумнівається:
«Я не песиміст, а добре поінформований оптиміст, тож гадаю в цьому парламенті такий закон не пройде, але він може стати одним із ключових понять, навколо якого можна було б розгорнути наступну виборчу кампанію до наступного парламенту».
Томас Здеховський, євродепутат від Чехії, переконаний, що боротьба з корупцією у жодній із країн не припиняється ніколи.
Найкращим прикладом є Естонія, яка засвідчує найкращі антикорупційні результати завдяки прозорості, досягнутій цифровими засобамиТомас Здеховський
«Моя рідна країна продовжує цю боротьбу й нині, коли правоохоронні органи розслідують підозри щодо нашого прем’єр-міністра у корупції. Але найкращим прикладом у цьому є Естонія, яка засвідчує найкращі антикорупційні результати завдяки прозорості, досягнутій цифровими засобами. Ми хочемо бачити Україну потужною, але якщо ви не будете шукати вирішення щодо цієї проблеми, молодь буде покидати державу, як ми це бачимо в Чехії, де перебуває чимало українців», зауважує чеський парламентар.
Зі свого боку, Петрас Ауштрявичус, євродепутат-ліберал від Литви переконаний, що корупція є для України стратегічним ризиком, але Угода про асоціацію з ЄС є чудовим інструментом для моніторингу прогресу у викоріненні корупції.
«Кожна країна ЄС має в цьому досвід, із яким готова ділитися з українцями», – резюмує Ауштрявичус.
