Гості програми «Ваша Свобода»: Олег Жданов, військовий експерт; Кирило Рогов, російський політолог.
Сполучені Штати поки не отримали відповіді Росії на план, запропонований спецпредставником Куртом Волкером щодо врегулювання на Донбасі. Про це заявила посол США в Україні Марі Йованович в інтерв’ю спільному телепроектові Радіо Свобода і телеканалу «112 Україна» «Завтра». За словами дипломата, Курт Волкер має план, він працював з росіянами над цим, але відповіді Росії наразі немає. Йованович також висловила розчарування тим, що «великоднє перемир’я» на Донбасі не було втілено і такі зриви перемир’я тривають уже чотири роки. Тим часом, як заявляв минулого тижня речник Путіна Дмитро Пєсков, у переговорах Курта Волкера і помічника президента Росії Владислава Суркова намітилася пауза.
Олександр Лащенко: Пане Жданов, справді, буде відповідь Путіна саме на Донбас? І якою вона буде – чергова ескалація чи, навпаки, навіть не можна виключати відступ з боку господаря Кремля?
Путін максимально тягнутиме часОлег Жданов
Олег Жданов: Думаю, що Путін максимально тягнутиме час. Позиції, висловлені Куртом Волкером і Владиславом Сурковим, кардинально різняться щодо введення миротворців і щодо плану вирішення конфлікту. Відсутні точки дотику.
Росія не має чим відповісти. Особливо після бомбардувань у Сирії, коли з усіх обіцянок збити все, що літатиме, і втопити все, що стрілятиме (я маю на увазі есмінці, – це з заяв Генштабу Збройних сил Росії), не змогли нічого реалізувати. Росія зараз у глухому цейтноті. Вона витримує паузу, щоб сформулювати якусь відповідь. І не тільки стосовно Сирії, а й України. Раніше інавгурації чи параду перемоги на відповідь не варто очікувати.
До кінця літа про жодні наступальні операції не йтиметьсяОлег Жданов
Не думаю, що буде якась ескалація, принаймні, до кінця літа. Спочатку інавгурація, Путін виставляє себе «миротворцем». Потім Чемпіонат світу з футболу. А серпень – «мертвий сезон» у політиці. Немає сенсу загострювати ситуацію, хіба що зіпсувати нам свято – День Незалежності України. А далі – розв’язані руки. Слід підготувати ґрунт для підписання нових газових контрактів, які закінчуються в січні 2019-го, щодо транзиту російського газу в Європу. Там можемо очікувати на ескалацію, але не більше, ніж посилення обстрілів і залучення різних видів артилерії. Про жодні наступальні операції не йтиметься.
– Пане Рогов, на ваш погляд, яку відповідь Путін на Донбасі може дати саме для США? Чи Путін таки тягнутиме час?
Це «заморожений» конфлікт. Його вирішення взагалі не стоїть у порядку денному російсько-американських відносин. Всім зрозуміло, це проблема, якою можна поступитися набагато пізніше. Тема України настільки болюча проблема, що залишатиметься на потімКирило Рогов
Кирило Рогов: Навіть не тягнути час – тут нічого відповісти. У будь-якому випадку це «заморожений» конфлікт, до якого весь час повертатимуться. І його вирішення взагалі не стоїть у порядку денному російсько-американських відносин. Всім зрозуміло, що це певна проблема, якою можна поступитися набагато пізніше, коли буде досягнуто ширшого компромісу. Тема України, сходу України, Донбасу не є першим пунктом у нормалізації відносин. Це настільки болюча проблема, що залишатиметься на потім.
Кремль хотів би певної деескалації у відносинах зі США. На відміну від ситуації за Обами – 2014-го, 2015-го, 2016 року, коли Кремль ніби керував конфліктом зі США, – зараз це не так. Конфлікт вже не керується Кремлем, і Кремль хотів би його дещо стримати, шукати якогось виходу, тому що наразі американська позиція настільки тверда, що немає предмету для переговорів.
– Із 2014 року США надали Україні майже один мільярд доларів на безпекову допомогу, зауважила посол США в Україні Марі Йованович. Пане Жданов, на ваш погляд, наскільки вагома підтримка США України у протидії російській агресії?
Перебуваємо у сфері інтересів США, не збираються нас залишати один на один з Росією. Поки наші інтереси збігаються з інтересами США, ми «на коні». Зобов’язані використовувати цей моментОлег Жданов
Олег Жданов: Це більше політичне питання, ніж економічне. Це надважливо для нас. Це говорить про те, що на сьогодні ми перебуваємо у сфері інтересів США, і вони не збираються нас залишати один на один з Росією. Поки наші інтереси збігаються з інтересами США у розв’язанні питань, ми з вами «на коні». Користуючись підтримкою США, у тому числі і матеріальною, і політичною, ми зобов’язані використовувати цей момент для вирішення всіх наших питань з Росією на нашу користь.
Політика Дональда Трампа – це «гойдалка» з Конгресом США, який намагається і самого Трампа поставити в рамки своєї політики. Президент США не такий всемогутній, як в Росії, чи навіть у нас. Він повинен йти в курсі політики правлячої партії. Як тільки у Трампа починається погіршення на фронті імпічменту, він – відразу яструб стосовно Росії, тільки затишок – лояльний і простягає руку Росії. Там свої особливості. І передача летальної зброї Україні, у тому числі, залежить і від цієї «гойдалки». Якщо Росія не піде на компроміс (найімовірніше, Путін не схильний до компромісу ні в Україні, ні в Сирії), то летальну зброю ми отримаємо. Навіть, можливо, у більшому обсязі, ніж передбачалося домовленостями навесні минулого року.
Треба дотискати Росію. Росія підняла градус вже до межі. Завжди існує межа можливого. Наступна сходинка підняття градусу у протистоянні з США – пряме бойове зіткнення. Пониження градусу для зовнішньої російської політики – поразка. 76% плюс можуть перетворитися на 76% мінусОлег Жданов
Треба дотискати Росію. Росія підняла градус вже до межі. Завжди існує межа можливого. Наступна сходинка підняття градусу у протистоянні з США в Росії – пряме бойове зіткнення. Всі способи вичерпані, у тому числі і завдання ударів просто на очах у російських Збройних сил при їхніх заявах про закрите небо. Зараз вони у глухому куті. А пониження градусу для зовнішньої російської політики – поразка. Що не переживе суспільство. І 76% плюс можуть перетворитися на 76% мінус. Від любові до ненависті один крок.
– Пане Рогов, що є найважливішим для нинішньої російської влади – США, Сирія?.. Що?
Кирило Рогов: З одного боку, антиамериканізм і конфронтація з Заходом – важливий фактор внутрішньоросійської політики і зміцнення авторитарного режиму. Це все залишається на порядку денному. Паралельно розвивається історія, що конфронтація розгорнулася таким чином і набула таких масштабів, що Кремль почувається невпевнено на даний час. США демонструють таку рішучість у розширені різноманітних санкцій проти Росії, що це, безумовно, дискомфортно для Кремля.
Путін хотів би на тлі збереження конфронтації серйозно послабити напруження. Соцопитування свідчать про втому населення від зовнішньополітичного порядку денного, напруженості, постійного нагнітанняКирило Рогов
Мова не про те, що Путін радикально поміняє всю свою риторику, стане другом Заходу і другом США. Мова про те, що він хотів би на тлі збереження конфронтації, збереження протистояння серйозно послабити напруження. Це і внутрішні потреби. Соцопитування свідчать про певну втому населення від зовнішньополітичного порядку денного, напруженості, постійного нагнітання.
Російська зовнішня політика, починаючи з 2006-го, є помилковою, є результатом помилкових розрахунків, зроблених у Кремлі, і обраної помилкової логіки. Сьогодні ця зовнішньополітична лінія опинилася у глухому куті. Можливості для торгу з Заходом закривалися. Хоча Путін розраховував на їхнє розширення. І сьогодні звелися до мінімуму. У мене відчуття, що в Кремлі це на сьогодні усвідомлюють. І визнають, що була певна неадекватність в цій політиці. Але вся внутрішньополітична система, вся система ухвалення рішень і баланс сили такі, що швидко змінити це неможливо.
