Від одеської організації Національної спілки художників України вимагають звільнити приміщення виставкового салону. В лютому 2018 року Господарський суд Одеської області визнав незаконним договір художників із міськрадою про безстрокову оренду від 2000 року. Суд також визнав власником американську компанію West 16 Street. Вона – вже третій власник салону-галереї після того, як в 2007 році міська влада віддала приміщення за борги. У поліції вже рік розслідують кримінальне провадження про можливі шахрайські дії як керівництва цієї компанії, так і посадових осіб попередніх компаній-власників. Експерти кажуть, що новий власник працює в правовому полі, і радять художникам оскаржувати втрату приміщення з першого договору продажу.
Одеська обласна організація Національної спілки художників України подаватиме апеляцію на рішення Господарського суду Одеської області, який відібрав в них права на салон-галерею. Суддя задовольнив позов американської компанії West 16 Street. LLC, а також виніс рішення виселити художників з приміщення в центрі Одеси та розірвати договір безстрокової оренди між містом і художниками, який уклали в 2000 році.
У цьому салоні-галереї одеські художники експонують свої картини вже близько 70 років, але договір на оренду Одеська міська рада підписала із Національною спілкою художників України тільки в 2000 році. На два роки раніше Кабінет міністрів рекомендував органам місцевого самоврядування передати творчим спілкам приміщення або у власність, або у довічне користування. Одеська організація тоді отримала близько 170 приміщень – майстерні, виставкові зали і галереї.
Проте одеське представництво управління комунальною власностю передало ці приміщення не в довічне користування і тим більше не у власність. В договорі чиновники написали про безоплатне безстрокове користування, і цей пункт став підставою для спроби виселити творчу спілку.
1 червня 2007 року одеська міська рада уклала мирову угоду із приватним підприємством «Аркадія-2000» – за борги в півтора мільйона гривень їм віддали два приміщення в центрі міста. Одним з них і був салон-галерея. В мировій угоді вказується його вартість – близько 750 тисяч гривень.
Документ підписала тодішня керівниця юридичного департаменту Одеської міської ради Олена Азаркіна. Сьогодні вона очолює міський центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.
В коментарі Радіо Свобода Азаркіна каже, що вже не пригадує усіх обставин справи. Проте наголошує: якщо вона тоді підписала документ, підстав вважати це рішення незаконним не було.
Вже за кілька днів, 7 червня, «Аркадія-2000» продала приміщення компанії «Мерф». Згідно з даними аналітичної системи Youcontrol, її співзасновниками є двоє людей. Перший – засновник «Аркадії» Максим Білий, а другий – Олександр Мерлян. У день придбання приміщення Мерлян також став безпосереднім керівником підприємства «Мерф».
Після продажу відбулася перша спроба захопити галерею – в салон вбігли невідомі люди, потрощили картини, побили членів спілки і навіть на кілька годин викрали голову одеської організації Анатолія Горбенка. Після багатьох судових засідань рішення на користь художників ухвалив Вищий господарський суд – приміщення залишилося в їхньому користуванні. «Мерф» пропонував спілці художників альтернативні приміщення, але вони не погодилися. Казали: нема довіри до тих, хто намагався захопити силою.
Власником приміщення художників стала компанія, що пов’язана із депутатом Одеської міської ради
Згідно з даними аналітичної системи Youcontrol, з грудня 2007 року і до березня 2016 року Мерлян був директором одеського підприємства «Нерум». Серед його засновників – екс-заступник міського голови Михайло Кучук і Раїса Кісловська. В історії підприємства збереглося і ім’я Андрія Кісловського – депутата Одеської міської ради. Колись він входив у фракцію Комуністичної партії України, а зараз є членом провладної фракції «Доверяй делам». Саме Кісловського обвинувачували в захопленні приміщення активісти партії «Свобода», яких художники покликали на допомогу.
Сам Кісловський заявив Радіо Свобода, що не має стосунку до подій в цьому приміщенні, і наголосив, що, за його інформацією, воно належить бізнесмену на прізвище Шмуклер. Втім, він не уточнив, чи не мав він стосунок до продажу приміщення раніше.
У березні 2013 року «Мерф» дійсно продав приміщення американській компанії West 16 Street LLC. В одному з американських реєстрів юридичних осіб менеджером компанії є Павло Шмуклер. В Одесі він відомий як власник кількох історичних будівель. За нью-йоркською адресою фірми розташований офісний центр «Русская реклама». Вивіски із назвою компанії Шмуклера там немає, показати офіс West 16 Street також не змогли. Як розповіли працівники центру, представників компанії тут майже не буває.
«Третє захоплення ми упередили»
В квітні 2013 року художників знову намагалися виселити з приміщення – тепер представники американської компанії. У салон увірвалися працівники охоронної компанії, але художникам знову вдалося утримати свою галерею – за підтримки депутатів міської ради, правоохоронців і активістів ВО «Свобода».
Заступник голови одеської організації Національної спілки художників Сергій Савченко каже Радіо Свобода, що художники попередили нових власників приміщення, що силою досягти в них нічого не вдасться.
«Третє захоплення ми упередили. Нам прийшов попереджувальний лист про те, що є власник цього приміщення і він перебуває в Америці. Показали нам акти на власність. Ми їх попередили, що вже були спроби нас звідси виселити, і вони були невдалими. І що ми їм не рекомендуємо вживати силу», – каже Савченко. Американська компанія подала позов до суду, але донедавна усі рішення виносилися на користь художників.
Поліція розслідує кримінальне провадження про шахрайство
Проте в лютому 2018 року з останніх засідань суддя надала West 16 Street рекомендацію, як підготувати наступний позов, щоб їхнє право власності визнали – визнати незаконним договір про безстрокову оренду. На наступному засіданні позов американської компанії задовольнили в повному обсязі.
Одеська обласна організація спілки художників подала апеляцію на це рішення, поки що дата засідання не визначена. Художники також готують звернення до парламентського комітету з питань культури і до Кабінету міністрів.
Адвокат спілки Анатолій Базилюк розповів Радіо Свобода, що ще в лютому 2017 року поліція відкрила кримінальне провадження, щоб розслідувати можливі шахрайські дії. В приморському районному відділку поліції Радіо Свобода підтвердили, що дійсно вже понад рік правоохоронці розслідують провадження за статтею 190 Кримінального кодексу України – шахрайство. В тому числі поліція досліджує можливі шахрайські дії посадових осіб трьох підприємств: «Аркадія-200», «Мерф» і West 16 Street LLC. Провадження було відкрите ще в лютому 2017 році, але будь-які деталі в поліції повідомити відмовилися, посилаючись на таємницю слідства.
За словами Базилюка, ще в 2009 році Верховна Рада затвердила мораторій на виселення творчих спілок, а в 2010 році ухвалили закон, в тому числі, про захист творчих спілок. Цей закон, а також закон про культуру забороняє виселення закладів культури з приміщення без надання їм рівноцінного приміщення.
«Побачивши, що є дійсний договір на оренду і художники цим приміщенням користуються, West 16 Street звернулися в Приморський районний суд із позовом про визнання частково незаконним рішення Одеської міськради в частині цього приміщення. Справа в тому, що власником приміщення залишалася Одеська міськрада. На момент укладання договору про продаж американській компанії цього приміщення власником формально залишалася територіальна громада», – розповідає Базилюк.
Ми пропонували художникам альтернативи і турбуємось про нашу власність – представник американської компанії
Компанію West 16 Street LLC в українських судах представляв одеський адвокат Єгор Мойса. Як він пояснив Радіо Свобода, мораторій на виселення творчих спілок стосується лише державних органів і місцевого самоврядування. Адвокат супроводжує компанію близько року і каже, що спочатку вони, як і попередні власники, обрали невірний шлях захисту і змінили його після роз’яснення суду.
«В кінці позаминулого року ми прийшли до художників і запропонували безболісний варіант – інше приміщення. Ми би сплатили оренду на достатньо довгий термін, допомогли би їм переселитися. Ми навіть пропонували якусь грошову компенсацію. Сьогодні наше приміщення на Катерининській є збитковим, і компанія хотіла навіть ціною миттєвих витрат припинити постійні збитки. Але спілка художників впевнена, що вони можуть володіти цим приміщенням довічно – вони розуміють термін безстроковий як довічний», – говорить Мойса.
Єдиною власністю компанії West 16 Street є цей салон-галерея, каже адвокат. Не маючи ніякого доходу, West 16 Street доводиться сплачувати податки і зарплати директору, бухгалтеру та іншим працівникам. Також за його словами, Шмуклер де-юре не є власником чи керівником компанії.
«Якщо художники вважали, що міська рада в 2007 році незаконно передала це приміщення за мировою згодою, чому вони не звернуться до суду? Художники власноруч зробили перепланування і зробили прохід в підвал з першого поверху. Вони не страхували приміщення, відрізали опалення. Ми хвилюємось за нашу власність», – говорить Мойса.
Савченко спростовує будь яке перепланування – каже, що прохід був, скільки він пам’ятає цю галерею. Він визнає, що художникам дійсно пропонували гроші – 50 тисяч гривень на переїзд. Але вони відмовилися.
Художникам зараз потрібно доводити незаконність продажу приміщення з самого початку – адвокат
Адвокат Базилюк стверджує, що подати в суд, щоб визнати мирову угоду чи договори про продаж приміщення незаконними, художники не могли, бо їхні права тоді не були порушені, і їх би визнали неналежним позивачем.
«Мене прокурор також питав, чому не звертаєтесь про визнання договору купівлі-продажу недійсним? Я відповів, що при укладанні договору купівлі-продажу права і законні інтереси Національної спілки художників не були порушені. Вона як користувалася, так і користується приміщенням. До суду повинен був подавати власник приміщення, якому продали об’єкт після отримання його за борги – це його права порушені», – каже юрист.
Судячи з останнього судового рішення, компанія West 16 Street LLC сьогодні працює в правовому полі, тому є велика ймовірність, що апеляцію у художників вони можуть виграти, каже адвокат Віталій Паляничко після вивчення документів.
«У такій ситуації їм потрібно було б оскаржувати весь ланцюжок рішень – визнавати їх незаконними. Якщо вони зараз подадуть ще кілька позовів, то зможуть припинити розгляд цієї останньої справи в апеляції», – говорить адвокат, який спеціалізується на питаннях нерухомості.
За його словами, місто могло запропонувати художникам придбати приміщення – як користувач комунальної власності Національна спілка художників мала першочергове право викупити свій салон.
