Ідея народного депутата Сергія Пашинського карати журналістів за «підрив обороноздатності» – це фактично запровадження цензури, стверджує директор Інституту масової інформації Оксана Романюк. Вона зазначає, що мова йде про суб’єктивну оцінку діяльності журналістів, а обороноздатність країни підривають ті, хто працює в цій галузі і вдається до корупційних оборудок. А медіаюрист Олександр Бурмагін нагадує: в разі тиску через професійну діяльність журналісти можуть позиватися до суду.
Народний депутат, голова Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки і оборони Сергій Пашинський вважає українських журналістів надто довірливими і пропонує ввести кримінальну відповідальність «за підрив обороноздатності шляхом розповсюдження завідомо неправдивих даних».
ФСБшні чи інші аферисти використовують наших журналістів в підриві обороноздатності державиСергій Пашинський
«Знаходяться якісь ФСБшні чи ще інші аферисти, які використовують наших журналістів в свідомому підриві обороноздатності держави. Саме тому (ми провели вже консультації з багатьма фракціями в парламенті) я прошу наших депутатів на чолі з паном Винником разом з комітетом зі свободи слова напрацювати доповнення до чинного законодавства за відповідальність, в тому числі кримінальну, за підрив обороноздатності шляхом розповсюдження завідомо неправдивих даних», – заявив Пашинський.
Медіакритик, голова громадської організації «Детектор медіа» Наталія Лигачова вважає ініціативу Сергія Пашинського неприйнятною.
Це буде наступ на свободу словаНаталія Лігачова
«Я вважаю, що її не підтримають не тільки журналісти, а й комітет зі свободи слова Верховної ради. Це, безумовно, буде наступ на свободу слова, це розв’язує руки будь-що приписати до неповаги і до загрози обороні країни. І не те, що закон, навіть законопроект не має з’являтися у сесійній залі в демократичній країні навіть під час війни. Це не справа політика – оцінювати журналістів», – стверджує Лігачова.
Виконавча директор Інституту масової інформації Оксана Романюк також переконана, що обороноздатність країни підривають аж ніяк не журналісти – натомість це може зробити мовчанка навколо порушень.
Відповідальність за розголошення інформації несуть чиновникиОксана Романюк
«Шкоди обороноздатності якраз завдають ті люди, які, маючи доступ до державних ресурсів, отримуючи зарплату з державного бюджету, можуть займатись певними оборудками зі зброєю, але це точно не журналісти. Навіть якщо дивитись за законодавством і говорити, що журналісти розголошують якусь інформацію, то журналісти не є тримачами цієї інформації. За законодавством, відповідальність за розголошення інформації несуть ті, хто є її хранителями, тобто чиновники, люди, які безпосередньо укладали такі контракти», – підкреслює Романюк в ефірі «Ранкової Свободи».
Немає критеріїв, де починається обороноздатність і де закінчуєтьсяОксана Романюк
Директор ІМІ зізнається, що їй ініціатива Пашинського нагадала спробу запровадити кримінальну відповідальність для журналістів за наклеп за президентства Віктора Януковича.
«Немає ніяких критеріїв, де починається обороноздатність і де вона закінчується. Наприклад, критика пана Пашинського буде підривом обороноздатності? Хтось скаже, що буде. Це – цілком суб’єктивна оцінка. Тому, на нашу думку, така ініціатива є фактично запровадженням цензури, тому що під це, під підрив обороноздатності можна буде натягнути будь-який журналістський матеріал, який стосується Міністерства оборони», – припускає вона.
Водночас Романюк визнає, що свобода слова не є абсолютною, і її обмеження виправдані, коли мова йде про заклики до повалення конституційного ладу, війни і тому подібного. Однак це, підкреслює вона, не стосується журналістських розслідувань.
Медіаюрист та виконавчий директор ГО «Платформа прав людини» Олександр Бурмагін не бачить жодного сенсу в тому, щоб відокремлювати журналістів.
Не бачу сенсу дублювати норми або додатково прописувати журналістів як окрему категоріюОлександр Бурмагін
«У нас вже в Кримінальному кодексі передбачено відповідальність за – в тому числі через поширення в ЗМІ – заклики саботування призову або інших протиправних дій в сфері обороноздатності. Тому я не бачу сенсу дублювати ці норми або додатково прописувати журналістів як окрему категорію людей, які додатково несли якусь відповідальність», – зазначає він.
Водночас Бурмагін нагадує, що й журналісти мають право захищати свої інтереси в суді – як, наприклад, робить розслідувач BIHUS.info Данило Мокрик, що подав позов проти віськового прокурора Анатолія Матіоса.
«Якщо народний депутат або якась юридична особа поширює про журналіста або ЗМІ недостовірні відомості, вони так само можуть звернутись до суду за самостійним позовом, вимагати, наприклад, відшкодування моральної шкоди», – зауважує Бурмагін.
Окрім ініціатив народних депутатів, ЗМІ зазнають і тиску з боку своїх же власників, додає Оксана Романюк.
75% українських медіа всіх типів належать політикам або асоціюються з політичною силоюОксана Романюк
«В 2016 році ми проводили дослідження спільно з «Репортерами без кордонів», яке показало, що 75% українських медіа всіх типів – телебачення, радіо, преса, інтернет – належать тим чи іншим політикам або асоціюються з тією чи іншою політичною силою. Тобто власник просуває власні політичні інтереси. Це означає, що в нас в Україні існує політична монополія на медіа», – констатує вона.
Олександр Бурмагін називає корупцію в оборонній сфері однією з тем, які українські медіа замовчують свідомо, вдаючись таким чином до самоцензури. Водночас він звертає увагу на брак саморегулювання – на думку медіаюриста, це особливо помітно в період перед виборами.
«Якщо ЗМІ не почнуть саморегуляцію в цій сфері – передвиборчій агітації, розміщенні політичної реклами, – то держава буде це регулювати, буде надавати додаткові повноваження регуляторам, наприклад, Нацраді з питань телебачення та радіомовлення, і буде просто політика фактичного закручування гайок, штрафних санкцій», – припускає він.
Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі
