Страсбург – Емоційні заклики до європейської співпраці, солідарності та засудження націоналізму, авторитарних режимів та «нелібералізму» на теренах Європейського союзу, – таким був нинішній виступ у Європейському парламенті президента Франції Емманюеля Макрона. Водночас, він застеріг щодо сумнівного «Північного потоку-2» та закликав не допустити, аби країни Західних Балкан розвернулися в бік Росії або Туреччини.
«Я належу до покоління, яке не пережило війну, але насолоджується розкішшю, забуваючи про те, що, власне, зазнали його попередники», – зазначив лідер Франції.
На тлі національного суверенітету держав, на кшталт тієї, яку він очолює, Макрон підкреслив необхідність «європейського суверенітету» у сфері оборони, торгівлі, клімату, енергетики, охорони здоров’я, захисту цифрових даних або соціального захисту.
Одним із «чотирьох фронтів», на якому Емманюель Макрон хоче бачити результати на рівні ЄС ще до європейських виборів весни 2019 року, є владнання та реорганізація системи міграції, в тому числі, створення програми безпосередньої фінансової підтримки місцевих громад, які залучені до інтеграції біженців.
Країни-члени ЄС погодились, що до червня цього року мають домовитися про реформування так званого «Дублінського регулювання», що визначає, яка країна відповідає за обробку заяви про надання притулку біженцем в об’єднаній Європі.
Практично, нині це правило передбачає, що відповідальність за надання притулку лежить на тій державі, де вперше зафіксоване прохання біженця. Це призвело до непропорційного тягара, який несуть у справі мігрантів такі країни, як Греція та Італія. Однак, реформа процедури надання притулку заблокована ось вже майже два роки.
Цифровий світ може наповнювати євробюджет
Інший «фронт» – оподаткування підприємств-велетнів цифрового світу, на кшталт Facebook, Google тощо. Тих, що призвели, як каже Макрон, до «найдзвичайно шокуючих перегинів» у сфері приватних даних, але саме цифрова сфера може стати одним із серйозних джерел наповнення бюджету ЄС.
Решта два «фронти» Емманюеля Макрона – реформа Економічного і валютного союзу ЄС, та розробка інструментів для розвитку «загальної культури» (єропейські університети, програма Еразмус і такий важливий елемент, як захист авторських прав).
«Я не хочу бачити Балкани, що розвертаються в бік Туреччини чи Росії»
Лідер Франції також зазначив, що про розширення ЄС наразі не може йти мова, доки він не почне ефективно та злагоджено функціонувати та не позбудеться нинішніх криз.
«Я не хочу бачити Балкани, які розвертаються в бік Туреччини чи Росії. Але водночас, я не хочу Євросоюзу, який з труднощами функціонує в складі 28-ми, а завтра – 27-ми країн-членів. Я не бажаю аби співдружність вирішила зрости до 32 держав, зберігаючи ті ж правила, якими вона керується сьогодні. Цього допустити не можна», – заявив Макрон, запевнивши, що дасть свою згоду на розширення ЄС тільки тоді, коли буде здійснене євроінтергаційне «поглиблення та реформування ЄС».
Водночас, він наголошує, що дати цим країнам реальну перспективу та гарантувати їм амбіційне майбутнє приєднання до європейського блоку – є «питанням засадничим».
Макрон обіцяє виступив проти політики, яка призведе до енергетичної залежності від Росії
На думку Емманюеля Макрона, газогін «Північний потік-2» ставить під питання енергетичну суверенність ЄС.
«Ця справа є дуже чутлива, з чим згодна і канцлер Німеччини Анґела Меркель. Справа ця сіє сумніви щодо нашої колективної й енергетичної суверенності перед Росією. Ми повинні вести таку енергетичну політику, яка, з одного боку, скорочує шкідливі викиди, з іншого – забезпечує енергетичну незалежність ЄС, в тому числі від Росії», – сказав французький президент 17 квітня під час виступу на сесії Європарламенту.
На його думку, частка енергії, яку виробляють атомні електростанції, в яких Франція є одним зі світових лідерів, не повинна скорочуватися на користь інших джерел енергії, зокрема, постачань газу із Росії.
«Якщо ми прискоримо темпи закриття атомних станцій, нехтуючи нашою енергетичною суверенністю, та збільшуючи нашу залежність від імпорту енергії з інших неєвропейських держав, зокрема, Росії, – це не буде правильним рішенням», – заявив президент Макрон.
Він висловив сподівання, що Німеччина разом із Францією відстоюватимуть разом дві згадані лінії розвитку енергоринку ЄС: зменшення викидів і посилення енергетичної незалежності.
«Я не поступлюся ні перед політикою, яка нас приведе до зростання викидів, які шкодять довкіллю, ні перед ініціативами, які нас всіх приведуть до енергетичної залежності від інших світових потуг», – запевнив у Страсбурзі французький лідер.
Проект «Північний потік-2» має постачати газ із родовищ на півночі Росії безпосередньо до Німеччини дном Балтійського моря, оминаючи традиційні транзитні маршрути через Україну і Словаччину.
Уряд Німеччини наразі підтримує російський проект газопроводу «Північний потік-2», у Берліні його називали «суто комерційним».
