На спеціальному парламентському засіданні у Вірменії колишнього президента Сержа Сарґсяна призначили новим прем’єр-міністром – саме проти такого сценарію вже п’ятий день тривають масові протести на вулицях Єревану. Що означатиме це призначення, чому воно не влаштовує протестувальників та до чого тут Росія?
Новий прем’єр – у чому проблема?
На спеціальному засіданні Національних зборів Вірменії 76 голосами «за» та 17 «проти», екс-президента Вірменії, лідера правлячої Республіканської партії Вірменії (РПА) Сержа Сарґсяна призначили новим прем’єр-міністром Вірменії.
Саме прем’єр-міністр є найвпливовішою особою у Вірменії
Сарґсян був єдиним кандидатом, і для признечення йому були необхідні 53 голоси. Президент Вірменії Армен Сарґсян (однофамілець першого) вже підписав указ про призначення нового прем’єр-міністра.
Призначення означає, що новий прем’єр Серж Сарґсян отримує всю повноту влади в країні. Після конституційної реформи 2015 року саме прем’єр, а не президент, є найвпливовішою особою Вірменії.
Опозиція звинувачує Сарґсяна у зміні політичної системи таким чином, щоб мати змогу залишатися при владі, при тому, що він обіцяв не висуватися ні в президенти, ні в прем’єр-міністри.
П’ятий день протестів
Поліція затримала більш ніж 80 мітингувальників
Голосування в парламенті відбувалося в умовах облоги: вулиці оточили сили поліції, а до самої будівлі Національних зборів стягнули спецтехніку, в тому числі водомети.
Поліція затримала більш аніж 80 мітингувальників: незважаючи на попередження з боку уряду про вжиття заходів, сотні демонстрантів блокували вулиці центральної частини Єревана.
Вони оточили будівлі Генпрокуратури, Центрального банку, Касаційного суду, Комітету держприбутків, нову будівлю уряду, де розташовані декілька міністерств, в тому числі Міністерство закордонних справ і Міністерство юстиції.
У своїй промові після призначення на посаду прем’єр-міністра Серж Сарґсян закликав депутатів опозиційної фракції «Елк» «привести свого товариша з вулиці до парламенту», маючи на увазі главу фракції «Елк» Нікола Пашиняна, який очолив вуличні протести. Він також додав, що захоплення урядових будівель та парламенту є незаконним.
«Революційна ситуація»
Вранці поліція звернулася до Пашиняна з проханням припинити демонстрації. Та опозиціонер відмовився це робити навіть після того, як Генпрокуратура завела на нього кримінальну справу, заявивши, що він порушив вимоги закону «Про свободу зібрань».
Після сутичок 16 квітня між протестувальниками і силовиками до лікарів звернулися близько півсотні людей. Пашинян заявив, що всі дії активістів вкладалися і продовжують вкладаються в рамки мирних акцій громадянської непокори.
До цього він оголосив про «революційну ситуацію» в країні і початок «народної ненасильницької «оксамитової революції», а також анонсував «найбільший мітинг в історії Вірменії».
В інтерв’ю Вірменській службі Радіо Свобода Пашинян зазначив, що має на меті паралізувати роботу всієї державної системи.
За словами опозиціонера, якщо під тиском народу процес формування уряду зупиниться, і якщо уряд не зможе діяти, то це буде означати бездіяльність всієї державної системи управління, що призведе до самоврядування.
«Це – наша мета. Наше завдання – паралізувати уряд. Уявіть собі ситуацію, коли міністерства не працюють, жодне відомство не працює, кому не дзвониш, він не на місці, і з цього випливають інші наслідки», – зазначив Пашинян.
Сам Серж Сарґсян у своєму виступі напередодні обрання заявив, що має «достатньо впливу і можливостей для того, щоб в рамках взятої на себе політичної відповідальності забезпечити гармонійну роботу політичної сили, яка має парламентську більшість, в законодавчій і виконавчій гілках влади».
Протести «не проєвропейські, не проросійські, не проамериканські»
Цей рух – боротьба за те, щоб Вірменія пішла демократичним шляхом розвиткуСтепан Григорян
Директор аналітичного Центру глобалізації та регіонального співробітництва, політолог Степан Григорян в інтерв’ю Радіо Свобода пояснив, що особливістю протестів є те, що вони «не пов’язані ні з якими зовнішніми факторами, вони не проєвропейські, не проросійські, не проамериканські»: «Тобто цей рух – боротьба за те, щоб Вірменія пішла демократичним шляхом розвитку. Ви подивіться на лідерів цього руху, їхні виступи, послухайте їх. Всі виступи стосуються внутрішньої політики, важкого соціального становища, того, що влада не виконує своїх обіцянок, своїх рішень».
Серед претензій протестувальників до Сержа Сарґсяна – величезна корупція та погане управління, через яку є проблема високої еміграції з країни, зауважив експерт.
«Уявляєте, він рідним братам дає якісь ордена, медалі. Ясно, це викликає велике невдоволення», – додав Григорян.
До чого тут Росія?
Рейтинг Росії в Вірменії значно впав саме тому, що Росія підтримує чинну владуСтепан Григорян
Він також повідомив, що до Вірменії приїздять різні політологи та політичні діячі з Росії, яким він радить заглиблюватися і розбиратися, перш ніж робити висновки: «Не треба одразу ярлики: «революція», кольорова або яка, безбарвна. Розбирайтеся, чому».
Він також додав, що рейтинг Росії у Вірменії значно впав саме тому, що Росія підтримує чинну владу.
«Чому? Тому що чинна влада непопулярна, люди незадоволені правлінням, і коли Росія підтримує і боїться якихось нововведень, це і призводить до того, що до Росії погіршується ставлення», – зазначив Григорян.
Нещодавно новим президентом Вірменії став однофамілець Сарґсяна – Армен Сарґсян. На відміну від інших вірменських президентів у пострадянський період, його обрав парламент, а не народ прямим голосуванням.
