На Донбасі на різного роду вибухівках підірвалося 242 дітей, а загалом за даними Міністерства оборони за період з 14 квітня 2014 року до 15 серпня 2017 року внаслідок детонації вибухонебезпечних предметів на Донбасі загинуло щонайменше 2 558 цивільних осіб. Начальник управління екологічної безпеки та протимінної діяльності Міноборони України, полковник Максим Комісаров каже, що найбільшу загрозу для цивільного населення становлять нерозірвані боєприпаси. Для того, щоб очистити всю територію Донбасу від цих предметів знадобиться приблизно 15-20 років, підрахував керівник міжнародних програм Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Віталій Мартинюк. А офіцер Генерального штабу ЗСУ, полковник Віктор Шидлюх застерігає, що загроза підриву вибухонебезпечних предметів є не лише на Донбасі, але і в інших регіонах України.
На Донбасі вибухонебезпечними предметами забруднено приблизно 7 тисяч квадратних кілометрів територій підконтрольних Україні, розповідає начальник управління екологічної безпеки та протимінної діяльності Міноборони України, полковник Максим Комісаров. Це не тільки міни, зазначає він, а ще й нерозірвані боєприпаси. При чому останні, за його словами, становлять більшу загрозу.
Російські терористичні війська наразі використовують боєприпаси, які вже вичерпали свій термін придатності або є на межі цього терміну. І, зазвичай, ці боєприпаси не вибухають. Тому вони є теж великою загрозою для нашого населенняМаксим Комісаров
«Російські терористичні війська наразі використовують боєприпаси, які вже вичерпали свій термін придатності або є на межі цього терміну. І, зазвичай, ці боєприпаси не вибухають. Тому вони є теж великою загрозою для нашого населення», – каже Комісаров.
З 2014 року, за словами Комісарова, Збройні сили України та ДСНС очистили більше 26 тисяч гектарів територій та вилучили 346 тисяч вибухонебезпечних предметів. При цьому, він наголошує, є дуже багато територій, особливо в сірій зоні, які піддаються повторним обстрілам і мінуванню.
Керівник міжнародних програм Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Віталій Мартинюк зазначає: визначити точний час, який знадобиться на очищення важко, оскільки немає повної картини того, що відбувається.
За дуже грубими підрахунками, і враховуючи досвід інших країн, наприклад Балканських, то десь близько 15-20 років нам знадобитьсяВіталій Мартинюк
«За дуже грубими підрахунками, якщо взяти, що площа окупованої території Донбасу близько 18 тисяч квадратних кілометрів, а разом з прилеглою територією це буде близько 20 тисяч квадратних кілометрів, і враховуючи досвід інших країн, наприклад Балканських, то десь близько 15-20 років нам знадобиться», – припускає він.
Комісаров переконує, що Україна здатна впоратися самостійно з розмінуванням Донбасу. Втім, він відзначає, тут постає питання часу: самостійно країна робитиме це довше. Тому полковник вважає, що для очищення територій потрібно консолідувати внутрішні зусилля держави і допомогу ззовні.
Найбільше на мінах та розтяжках підриваються люди саме у сірій зоні та на так званому «нулі» – Виноградов
Люди, які проживають поблизу війни, знають про мінну небезпеку, тим не менше інформаційна кампанія всеодно важилива, відзначає журналіст проекту «Донбас.Реалії» Олексій Виноградов.
«На пунктах пропуску, державних установах, у школах можна зустріти плакати, що попереджають про небезпеку. Є спеціальні таблички вздовж ліній розмежування. Можливо, вони не усюди, але там, де найчастіше ходять люди. У школах з дітьми періодично проводять заняття», – розповідає Виноградов.
Втім, він відзначає те, що попри всі ці заходи люди продовжують гинути.
Люди хочуть перетнути лінію розмежування поза межами пункту пропуску. Вони розуміють, що наражають себе на небезпеку. Але таким чином хочуть скорити шляхОлексій Виноградов
«Найбільше на мінах та розтяжках підриваються люди саме у сірій зоні та на так званому «нулі». Здебільшого ці люди хочуть перетнути лінію розмежування поза межами пункту пропуску. Я думаю, що вони прекрасно розуміють, що там, де вони ходять, територія замінована і вони розуміють, що наражають себе на небезпеку. Але таким чином хочуть скорити шлях», – розповідає Виноградов.
Журналіст вважає, що це може бути деякою мірою пов'язане з притупленням у людей відчуття небезпеки через близькість війни.
Головна зброя у людей — це очі – Шиндлюх
Для того, щоб унеможливити або звести до мінімуму загрозу від мін та вибухонебезпечних предметів потрібно бути, в першу чергу, пильними, зауважує офіцер Генерального штабу ЗСУ, полковник Віктор Шидлюх .
Треба бути дуже уважним, коли весною обробляють поля. Ці міни або снаряди є у зведеному стані готовими до вибухуВіктор Шиндлюх
«Головна зброя у людей — це очі. Треба бути дуже уважним, коли весною обробляють поля. Ці боєприпаси, міни або снаряди знаходяться у зведеному стані готовими до вибуху. Вони залишають отвори в землі або лежать на поверхні. Їх в жодному разі не можна чіпати», – розповідає Шиндлюх.
Якщо вибуховий пристрій помітили, то потрібно одразу викликати ДСНС, наголошує офіцер ГШ ЗСУ. Інша річ, каже він, що іноді бойовики влаштовують диверсії. І найважче, за його словами, впоратися саме з ними.
«Важливо їздити по коліях, які вже налаштовані. Але, якщо вже хтось вирішив влаштувати диверсію, то потрібно уважно слідкувати за демаскувальними ознаками мінно-вибухових пристроїв. Завжди це земля викопана, поламані гілки (оскільки той самий диверсант позначає це місце на місцевості). Будь-які незвичності, відхилення від звичайного вигляду місцевості повинні викликати інтерес в плані, щоб передбачити свої подальші дії і не потрапити в цю пастку», – зауважує Шиндлюх.
Він попереджає, що сьогодні Російська Федерація застосовує новітні боєприпаси, які взагалі не схожі на міни. Часто навіть професійні військові не можуть їх ідентифікувати, як вибухонебезпечний предмет.
«Вони схожі на зелений листочок. Вони схожі на якусь коробочку блискучу. Взагалі не можна виявити і зрозуміти, що це таке», – розповідає полковник.
Шиндлюх застерігає, що загроза підриву вибухонебезпечних предметів є по всій країні, а не лише на Донбасі. Тому, наголошує він, кожен українець повинен свідомо ставитися до збереження свого життя.
«Щойно виявив такий (незрозумілий — ред.) предмет, одразу команда має бути «Стій!». Нікому не чіпати, нікому не підходити. Негайно викликати поліцію. Місце це оточити і попередити людей, щоб не підходили до цього небезпечного місця», – розповідає Шиндлюх.
Він радить всім хоча б в інтернеті ознайомитися з правилами поводження з мінно-вибуховими предметами, подивитися, як вони виглядають, як приводяться в дію, адже це може зберегти життя.
Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі
