Брюссель – Дипломатичний бойкот Чемпіонату світу з футболу в Росії офіційно оголосили Велика Британія та Ісландія. Нині в дипломатичних колах ЄС стали поговорювати й про можливість того, що до них приєднаються й інші європейські столиці, зокрема Копенгаген і Стокгольм. Що означатиме ігнорування Кубка світу західними лідерами, і чому мова не йде про спортивний бойкот, тобто неучасть в іграх якоїсь із національних збірних?
Євродепутат від Німеччини Ребекка Гармс була однією з перших на рівні ЄС, із тих, хто закликав європейських політиків «триматися подалі» від Чемпіонату світу з футболу в Росії. Нинішнє продовженням агресії з боку Москви щодо України, продовження окупації Кримського півострова, отруєння Скрипалів та сирійська військова кампанія росіян тільки посилили її переконання в необхідності бойкотувати фінальну частину світового футбольного чемпіонату, який влітку проходитиме на російських стадіонах.
Рекомендую політикам триматися подалі від цього чемпіонату, бо лідери держав не повинні зміцнювати все більш авторитарний і антизахідний підхід російського президентаРебека Гармс
«Я наполегливо рекомендую політикам триматися подалі від цього чемпіонату, бо лідери держав не повинні зміцнювати все більш авторитарний і антизахідний підхід російського президента», – каже Гармс, додаючи, що «завжди була проти рішення ФІФА надати право проводити цей чемпіонат Володимиру Путіну».
«А оскільки Кремль вирішив окупувати Крим і вести війну проти України, ба більше – після жахливої ескалації війни в Сирії за безпосередньої участі російської армії, я не можу зрозуміти, як можна буде вірити в любов і мир під час Чемпіонату світу з футболу, який проходитиме в російських містах», – зазначила Ребека Гармс.
Власне, якраз отруєння російським «Новачком» у британському Солсбері, а нині й активні дії Кремля у захисті режиму сирійського диктатора Башара Асада, який, як стверджують, застосовує хімічну зброю проти власних громадян, призводить до того, що кількість європейських столиць все скептичніше сприймають свою дипломатичну присутність на футбольних матчах у Росії.
Запальних вболівальників – принців Гаррі та Вільяма – на російських трибунах не буде
Спершу, серед країн європейського континенту про дипломатичний бойкот футбольного чемпіонату оголосила прем’єр-міністр Великої Британії Тереза Мей, наголосивши на тому, що Росію влітку не відвідуватимуть ні представники британської влади, ні члени королівської родини.
Нещодавно стало відомо, що солідарність із Великою Британією у бойкотуванні чемпіонату в Росії проявить і сусідня Ісландія, команда якої буде там представлена вперше в історії. Міністерство закордонних справ цієї острівної держави заявило, що оголошує про тимчасове припинення двостороннього діалогу з Росією.
Голова зовнішньополітичного відомства Ісландії Гудлаугур Тор Тордарсон пояснив: «На знак солідарності з Великобританією з приводу хімічної атаки в Солсбері Ісландія вдається до дипломатичних заходів проти Росії… Представники уряду Ісландії не відвідають Чемпіонату світу».
Судячи з настроїв в іншій близькій союзниці Британії – Австралії – її уряд теж розглядає можливість дипломатичного бойкоту: Джулі Бішоп, яка очолює австралійське МЗС, заявила, що саме такий крок є «одним з варіантів подальших дій, які можуть бути реалізовані».
Нині з брюссельських дипломатичних джерел стало відомо, що й інші європейські столиці мають намір засвідчити свою незгоду з політикою Москви відмовою відвідувати ігри фінальної частини Чемпіонату світу. Зокрема, у цьому контексті дипломати кажуть про дві скандинавські держави – Швецію і Данію.
Поодинокі заяви окремих європейських лідерів про те, що вони особисто не мають наміру їхати вболівати за свою команду до Росії теж мали місце. Зокрема, про те, що не їхатиме на чемпіонат, заявляв президент Польщі Анджей Дуда.
Експерти також припускають, що жест незгоди із політикою Москви своєю відсутністю на церемоніях Кубка світу та на футбольних матчах можуть зробити й політики та урядовці Балтійських країн.
Тим часом, з-поміж держав, які становлять політичну та економічну серцевину ЄС, досі не було офіційних заяв чи натяків на те, що вони передбачають можливість використання проведення в Росії Чемпіонату світу з футболу, для чинення тиску на Кремль.
Канцлер Німеччини Анґела Меркель у березні заявляла, що питання бойкоту футбольного чемпіонату в Росії наразі на стоїть.
Тим часом, у французькому Інституті міжнародних та стратегічних відносин кажуть, що, скажімо, присутність чи відсутність на глядацьких трибунах у Росії президента Франції Еманюеля Макрона наразі спрогнозувати складно. Паскаль Боніфас, директор цього аналітичного центру й автор книги «Імперія футболу: як м’яч завоював світ» каже, приїзд французьких урядовців на футбольні матчі визначатиме політичне рішення, а також, чи буде Макрон брати особисту участь у травні в Економічному форумі в Санкт-Петербурзі.
«Донині Франція щодо присутності на чемпіонаті своїх урядовців не робила публічних заяв. До 16 червня, коли її команда гратиме з Австралією, може статися ще багато чого. Поки що прогнозувати складно, однак, індикатором буде те, хто і на якому рівні буде брати участь в петербурзькому Економічному форумі», – каже цей французький експерт.
Чому бойкот дипломатичний, а не спортивний?
Чому мова наразі йде саме про дипломатичний, а не спортивний бойкот, коли національні команди тих чи інших держав взагалі відмовляються від участі в чемпіонаті?
На думку фахівців із питань геополітики спорту, на це є кілька причин. На думку паризького професора політичних наук Жан-Батиста Ґеґана, перша причина, чому навіть британці не говорять про спортивний бойкот, полягає у тому, що це рішення дуже розчарувало б британських вболівальників та призвело б до падіння рейтингу Терези Мей. «Британці хочуть спробувати свої сили на гральному полі й не можуть припустити, аби їхня команда ізольовано відмовилася брати участь у змаганнях», – пояснює він.
Друга підстава суто регламентна: з тих пір, як ті чи інші країни бойкотують чи то олімпійські ігри, чи світові чемпіонати, врешті-решт, вони самі усвідомлюють, що перші, хто страждає від цих бойкотів – це вони самі.
«ФІФА має дуже просте правило: країна, яка бойкотуватиме цей Кубок світу буде не допущена до участі в наступному. Тому, на чемпіонаті в Росії не буде британських міністрів та членів королівської родини, але спортивного бойкоту з боку Британії не буде. Тож як і передбачалося, на поле вийдуть грати всі 32 команди, включно із британською», – пояснив Боніфас.
До політичного бойкоту Чемпіонату світу з футболу, закликав голова українського МЗС Павло Клімкін. У коментарі німецькому виданню RP ONLINE, міністр сказав, що Росія чинить злочини проти людства, і закликав європейських політиків відмовитись від відвідин футбольних змагань влітку в Росії.
«Я закликаю європейських політиків до політичного бойкоту Чемпіонату світу з футболу у Росії», – сказав Клімкін. «Ми повинні надіслати Кремлю чіткий сигнал, що таку брутальну поведінку не можна терпіти. Кремль повинен відчути це», – заявив міністр.
Щодо спортивного бойкоту рішення, на думку Клімкіна, мають ухвалювати національні футбольні спілки. За його словами, світова спільнота повинна «з огляду на численні злочини Росії проти людства» адекватно реагувати на російську політику.
