Доступність посилання

ТОП новини

«Ми націлені на звільнення Криму» ‒ Ленур Іслямов


Ленур Іслямов, 3 листопада 2016 року
Ленур Іслямов, 3 листопада 2016 року

(Продовження, попередню частину читайте тут)

Як виглядає кримськотатарський канал ATR після переїзду до Києва? Скільки грошей виділяє українська влада на його утримання? Яку місію поставило перед собою його керівництво? Про це в третій частині інтерв'ю Крим.Реалії розповідає гендиректор ATR, віце-президент Всесвітнього конгресу кримських татар і бізнесмен Ленур Іслямов.

‒ У вас є можливість ходити на всі національні канали та брати участь у ток-шоу як спікер. Навіщо ви створили свою програму й стали ведучим?

‒ Ви будете елементом вистави, яка зібрана та розіграна материковими українцями, які не зовсім розуміють, що таке Крим. Так, як ми можемо говорити, як корінний народ, як пісок і глина, камінь цієї землі кримської, жодне українське телебачення говорити не може. Ми маємо повне право на це.

Ми запустили проект, що безпосередньо завдавав удару ідеологічній машині в Криму

Ми запустили проект, який безпосередньо завдавав удару ідеологічній машині в Криму. Такого не було ніколи, навіть у Москві, щоб на білборди вішали колонки, які запрошують піти на вибори. Що ми можемо протиставити з материка? Українські телеканали не працюють, тільки ті, які можуть вести мовлення з вежі на Чонгарі або ті, що виходять на супутник.

Ленур Іслямов
Ленур Іслямов

‒ Скільки людей в колективі ATR?

‒ У нас 156 людей вже працює.

‒ Яка частина мовлення кримськотатарською мовою, російською та українською?

‒ Ми зараз робимо близько 50% програм кримськотатарською, 30% українською і 20% російською мовою.

‒ Я пам'ятаю, що ви якісь культові серіали кримськотатарською мовою перекладали.

‒ Ми мультики дублюємо кримськотатарською мовою. Ми зобов'язані це робити. Ми втрачаємо мову. І завдяки тому, що ми це робимо, ми відроджуємо її. У нас вже діти навчають батьків говорити кримськотатарською мовою завдяки телеканалу «Ляле». Це – канал, який 100% говорить кримськотатарською мовою. Є у нас радіостанція, яка працює на окупований Крим. Причому мовимо поки з тієї вежі, яку захопили самі на кордоні, тому що вона була покинута. Це або «Київстар», або «МТС» ‒ не знаю.

Мовимо поки з тієї вежі, яку захопили самі на кордоні, тому що вона була покинута

‒ Як це захопили?

‒ Просто взяли й поставили там передавач. Іншого варіанту у нас не було. Поставили, під'єднали, все! І ведемо мовлення.

‒ Я чула, що ви хочете в Києві організувати мовлення.

‒ Хочемо. Подивимося, що Нацрада вирішить... Нам потрібна точка беззбитковості, щоб ми могли хоч якийсь рекламний бюджет мати. Радіостанція не може бути бізнес-успішною зараз. Тим більше, коли вона мовить на Крим. Яким чином ми можемо це монетизувати? Поки хочемо якісь точки зросту знайти інші, зокрема й на материку.

‒ Що з технічним оснащенням телеканалу й радіо нового, а що вдалося привезти з Криму?

‒ Думаю, 40% ‒ це нове, 60% ‒ те, що ми привезли.

‒ Скільки ви отримали від держави за ці два роки?

‒ Ми отримали один раз 39 мільйонів, другий раз 35 мільйонів (гривень ‒ ред.). У нинішньому році поки ще нічого не отримали.

‒ Але на 2018 рік гроші теж передбачені?

‒ Безумовно, мають бути передбачені. Взагалі до 2021 року, так я розраховую. Ми потихеньку тут обростаємо зв'язками, рекламодавцями, у нас вже є рейтинг, ми є в панелі телевізійній...

‒ Яку частину покриває державне фінансування?

‒ Половину.

‒ ATR змінив і сітку мовлення, і свій напрямок ‒ тепер це інформаційно-інтелектуальний канал. З чим це пов'язане?

‒ Ми дуже усвідомлено до цього підійшли. Коли відбувається анексія, коли відбувається знищення нашого народу, ми не можемо в цей час з ранку до вечора показувати серіали любовні, концерти. Наприклад, ФСБ затримало хлопця, коли він перетинав адмінкордон... Матір потім шукає його й не може зрозуміти, де їхня дитина, вона вимагає резонансного висвітлення. Це дає хоч якусь можливість цю людину не втратити.

Це ми думаємо, що світ обертається навколо нас. Насправді ні

‒ Українські канали не встигають стежити за цим?

‒ Я думаю, що не встигають. Все-таки Крим ‒ це складно в комунікаціях, це не монетизована історія на материку. Це ми думаємо, що світ обертається навколо нас. Насправді ні. І їх за це засуджувати теж не можна. Вони хочуть жити своїм життям, спокійним життям, у них своїх проблем достатньо на материку. Ми не можемо дорікати цим людям у тому, що вони щось нам не роблять. Ні, і так достатньо. Громадяни України дуже сильно допомагають.

‒ Як в Криму відреагували на те, що телеканал АТР змінився? Чи немає критики з боку кримських татар, що, можливо, менше говорите про їхні проблеми? Ви ж досить широко висвітлюєте й загальнополітичні теми.

‒ Кримських татар цікавить все, що діється в Україні, зокрема й політичне життя. Але ми націлені на звільнення Криму. Це наша місія. Ми ‒ телеканал, який дає надію Криму повернутися до складу України. Тому нас все цікавить. Інша справа, що ми препаруємо певні речі, все-таки направляємо більшу частину на те, що інформаційно пов'язане з Кримом. У нас зараз 14 випусків Zaman (програма новин на ATR ‒ КР), з них дев'ять ‒ кримськотатарською мовою. Важливо, що відбувається на материку кожну хвилину. Людина має знати, відчувати та чути, що говоримо ми. Це дуже важливо.

Я хочу просто насолоджуватися тим, що мені ще Бог дасть, тим часом, який у мене ще є

Я всім кажу: нам не можна нічого хитати в цій країні (Україні ‒ ред.), поки нехай крихкий мир буде. Нам потрібно всім об'єднатися, повернути окуповані території, а потім кожен буде займатися, чим завгодно.

‒ Чим ви хотіли б займатися після деокупації Криму?

‒ Я буду перший з тих, хто буде заходити до Криму, я буду заходити до Криму. Якщо це буде мирний шлях ‒ нехай буде мирний. Якщо доведеться збройним шляхом заходити, збройним шляхом треба заходити. Крим має бути звільнений, на цьому крапка. Він має бути вільним. Інакше ми зраджуємо своїх дітей і своїх онуків, залишаючи їм робити те, що ми не зробили. Я хочу жити, ростити онуків і нікуди не хочу більше лізти. Я хочу просто насолоджуватися тим, що мені ще Бог дасть, тим часом, який у мене ще є.

(Над текстом працювала Катерина Коваленко)

Оригінал – на сайті Крим.Реалії

  • Зображення 16x9

    Катерина Некреча

    Ведуча проєкту Радіо Свобода «Свобода.Ранок». Раніше в.о. керівника проєкту Радіо Крим.Реалії, теле- і радіоведуча, автор спеціальних проєктів.

    Закінчила Київський міжнародний університет, бакалавр журналістики. Не секрет, що головне в моїй професії – це практика, тобто робота в ЗМІ.

    Почала працювати в проєкті «Крим.Реалії» (проєкт Радіо Свобода) навесні 2015 року.

    До цього працювала журналістом на українському телебаченні («Шустер LIVE», «Говорить Україна»). У 2014 році наблизилася до Криму, співпрацюючи з телеканалом-переселенцем з півострова «Чорноморська ТРК».

    Не уявляю себе поза професією. Своєю роботою без перебільшення живу. 

    Пишаюся, що є частиною такого важливого проєкту. Рада, що в дуже складний час можу працювати в медіа, де журналістські стандарти – не теорія, а досить успішна практика.

    Головний пріоритет для мене – аудиторія. Наші слухачі, читачі, глядачі мають право знати, що відбувається насправді.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG