Берлін – Завдання президента України Петра Порошенка під час візиту до ФРН 10 квітня полегшується, принаймні з огляду на його опонентів. Німеччина має новий уряд, який не відрізняється від попереднього, оскільки була створена велика коаліція двох найбільших партій ФРН – християнських і соціал-демократів. Крім переговорів з канцлером Анґелою Меркель і президентом Франком-Вальтером Штайнмаєром, запланована також двостороння зустріч із міністром закордонних справ Гайко Маасом.
Після останньої двосторонньої зустрічі представників України та ФРН минуло чимало часу, впродовж якого відбулися важливі зміни у світовій політиці – як у США, Великій Британії, так і в самій Німеччині. Німецькі спостерігачі вважають, що запланована нинішня зустріч набула нової важливої ваги на світовій політичній арені. Саме з огляду на це, на думку німецького політолога Андреаса Умланда, обом країнам важливо підтримувати тісні зв’язки. В інтерв’ю Радіо Свобода він також зазначив, що Німеччина всередині ЄС є саме тією державою, котра зайняла достатньо жорстку позицію щодо Росії.
Водночас у німецько-українських відносинах існують деякі проблеми, зокрема йдеться про спорудження газогону «Північний потік-2». Ця тема присутня серед надзвичайно важливих, котрі Петро Порошенко має намір також обговорити з німецькими партнерами. А передусім ідеться про: деталі можливого введення миротворчої місії ООН на окуповану частину Донбасу, солідарність країн ЄС із Україною, розширення санкцій проти Росії у разі, якщо вона й надалі продовжуватиме агресію проти України та інші питання щодо війни на Донбасі.
Економічна вигода чи політичний хабар
А от видання Handelsblatt, якому напередодні візиту до Берліна Петро Порошенко дав розгорнуте інтерв’ю, більше цікавилося постачанням російського палива до Європи, зокрема й другим транспортним маршрутом «Північного потоку». Проте президент України детально пояснив згубність цієї ідеї не лише для України, а й для Німеччини, закликавши її відмовитись від газогону через Північне море.
Чому «Газпром» не сплачує Україні ту суму грошей, яку вказав суд? Чому це не викликає у європейських постачальників газу запитання, чи в разі конфлікту не вчинить російський газовий монополіст з ними так само? Росія є надзвичайно ненадійним партнером, також і в енергосекторі
«Оскільки російські угоди з енергетичними підприємствами ЄС про поставки газу мають ті самі судові статті, як і наші угоди (з «Газпромом» – ред.), то в багатьох виникає запитання, чому «Газпром» не сплачує Україні ту суму грошей, яку вказав суд? Оскільки «Газпром» не бажає цього робити, і не вважає вердикт суду «правильним», то чому це не викликає у європейських постачальників газу запитання, чи в разі конфлікту не вчинить російський газовий монополіст з ними так само? Навіть лише це показує, що Російська Федерація є надзвичайно ненадійним партнером, також і в енергосекторі», – сказав Порошенко в інтерв’ю німецькому виданню.
Петро Порошенко називає будівництво «Північного потоку-2» «політичним хабаром» за лояльність до Росії, а також спробою створення економічної та енергетичної блокади проти України. Німецький уряд натомість вбачає у проекті лише підприємницькі інвестиції, в які політика не має втручатися. Тим часом у ньому, крім російських фірм, беруть участь також численні німецькі підприємства, як, приміром, дочірнє підприємство BASF – Wintershall, а також енергетичний концерн Eon. А днями Німеччина надала останні необхідні дозволи на спорудження відтинку газогону «Північний потік-2» на частині її території. На що український президент відреагував негайно, назвавши учасників будівництва «співучасниками».
«Північний потік-2» передбачає прокладання і роботу двох маршрутів газогону з пропускною потужністю 55 мільярдів кубічних метрів газу щороку від узбережжя Росії через Балтійське море у Німеччину. Проти реалізації цього проекту протестували Польща, країни Балтики і Данія. Вони вважають, що «Північний потік-2» збільшить залежність ЄС від «Газпрому», який уже постачає туди приблизно третину газу.
Українська альтернатива теж не без проблем
В інтерв’ю виданню Handelsblatt Петро Порошенко закликав німецьких політиків і підприємців добряче замислитися над власним рішенням щодо підтримки цього проекту. Як альтернативу, він пропонує європейським партнерам участь у вже існуючому, значно дешевшому транзиті через Україну, котрий можна легко модернізувати.
Коли Росія на початку березня знову прикрутила нам газовий кран, то я закликав мій народ до економії енергії, щоб у повному обсязі забезпечити транзит газу до Європи
«Ми робимо усе, щоб показати надійність України… Коли Росія на початку березня знову прикрутила нам газовий кран, то я, як президент, закликав мій народ до економії енергії, щоб у такий спосіб у повному обсязі забезпечити транзит газу до Європи. Тоді нічого не було використано для наших потреб. Ми виконуємо наші зобов’язання, ми – абсолютно надійний партнер», – запевнив європейців Петро Порошенко в інтерв’ю газеті Handelsblatt.
Утім, німецький аналітик Андреас Умланд зауважив, що в цьому питанні все-таки існують деякі труднощі, про які в Україні мало говорять.
«У Німеччині є оцінка стану українського газогону з висновком про те, що впродовж наступних років він більше не буде повністю придатний для використання. Деякі інженери зі Східної Німеччини, котрі брали участь у будівництві українського газогону, стверджують, що ці системи невдовзі не зможуть виконувати свої функції. І це є також однією з причин, чому Німеччина підтримує будівництво «Північного потоку-2». Відтак, було б важливо, коли б Україна запропонувала розв’язання цієї проблеми», – сказав Умланд.
Дослідницький інститут Swedish Defense Reserch Agency оприлюднив результати досліджень, які свідчать, що з 1991 до 2004 років Росія 40 разів «прикручувала» газовий кран у країнах Центральної і Східної Європи, а також у країнах Балтики – з політичних міркувань.
Не лише газом єдиним
Спостерігачі, які очікують конкретних результатів від візиту президента України до Берліна, наголошують, що він відбувається також у рамках підготовки до зустрічі в Ахені у травні. Цього разу в «нормандському», але зменшеному, тристоронньому форматі: Україна, Німеччина, Франція – без Росії. На ній ітиметься про можливості деескалації конфлікту на Донбасі спільними зусиллями, зокрема і шляхом залучення миротворчих сил ООН у цей регіон. На думку Андреаса Умланда, Німеччина не може вплинути на розв’язання цього питання, оскільки вона не є постійним членом Ради безпеки ООН. Однак експерт бачить дві проблеми, де ФРН могла б сприяти Україні.
«По-перше, це фінансування місії миротворчих сил ООН на Донбасі, де мають брати участь тисячі солдатів протягом багатьох місяців, можливо, довше. Поліцейська мирна місія мала б супроводжувати їх. Це величезні фінансові затрати. І в цьому Німеччина могла б брати участь. По-друге, якщо миротворча місія ООН відбудеться, то йтиметься про імплементацію політичної частини Мінських угод. Ми спостерігаємо, що в українському суспільстві щодо цього немає одностайності. Якщо ми дійдемо цього кроку, то Німеччина могла б допомагати у реалізації саме політичної частини Мінських угод», – сказав Умланд.
Раніше повідомляли, що для того, аби зупинити війну на Донбасі, там потрібен контингент у складі 20 тисяч вояків із країн, які не є членами НАТО, і чотирьох тисяч поліцейських. Передбачається, що в Ахені у програмі зустрічі лідерів ФРН, Франції та України мають бути не лише питання залучення миротворців на Донбас, а й безпеки та звільнення полонених.
