«Довгоочікуваний удар по найближчому оточенню Путіна» і попередження про те, що об’єктом санкцій може опинитися будь-хто близький Володимиру Путіну функціонер або бізнесмен, – так американські спостерігачі розцінюють рішення Білого дому запровадити санкції проти 24 росіян і 14 компаній. Сенатор-республіканець Бен Сассо, традиційний критик російської політики Дональда Трампа, висловив задоволення тим, що США нарешті б’ють по «найчутливішому місцю путінських бандитів – по їх товстих гаманцях». Конгресмен-демократ Еліот Енгел вітає рішення Білого дому і закликає діяти розумніше і жорсткіше у відносинах з Кремлем.
Нові санкції виглядають дуже серйозним жестом адміністрації Трампа, тому що вона мітить в недоторканних людей з найближчого оточення Путіна, говорить Андерс Аслунд, економіст, фахівець з питань Росії вашингтонської дослідницької організації «Атлантична рада».
– Найголовніше, в список включені дуже близькі до Путіна люди, які відіграють важливу роль в його адміністрації. Мені здалося трохи дивним, що в списку не виявилося Леоніда Міхельсона та Алішера Усманова, хоча його партнер по бізнесу Андрій Скоч потрапив в число підданих санкціям. Друга цікава особливість – цими санкціями завдають удару по російських алюмінієвих компаніях. Я не очікував побачити ім’я Віктора Вексельберга в цьому списку. Я підозрюю, що причиною є або алюміній, або те, що він – партнер Дерипаски.
– Американські політики та коментатори вітають цей список, закликаючи посилювати тиск на Кремль. В офіційних і неофіційних заявах адміністрації Трампа мовиться, що це реакція на найрізніші дії Москви: від анексії Криму, інтервенції в Сирії до втручання в американські вибори і спроб підриву західних демократій. А вам ясно, яка у цих санкцій конкретна мета? Іншими словами, що потрібно зробити цим людям, щоб санкції були скасовані? Адже якщо подивитися збоку, санкції запроваджують вже майже рутинно і помітного впливу, здавалося б, вони не мали.
Перша порція (санкцій) була запроваджена на покарання за анексію Криму. Вони будуть зберігатися, допоки проблема залишається невирішеною. Потім були санкції за підтримку сепаратистів на сході України.
– Я б не сказав, що нічого не змінилося. Очевидно, що Росія зараз перебуває у важкій ситуації почасти через санкції. Вони були запроваджені протягом тривалого часу з абсолютно ясних приводів. Перша порція була запроваджена на покарання за анексію Криму. Вони будуть зберігатися, допоки проблема залишається невирішеною. Потім були санкції за підтримку сепаратистів на сході України. Потім була відповідь на втручання Росії в сирійський конфлікт. Причини кожного з цих рішень були чітко викладені американським урядом. Кремль продовжує поводитися як і раніше, тому санкції напевно будуть посилюватися. Тепер санкції розширюються на знак покарання за кібератаки під час американської президентської кампанії і за певні дії Росії в Сирії.
– Для кого ця остання порція санкцій може бути найбільш чутливою?
Акції «Русалу» і Групи «En +» розміщені на закордонних фондових біржах, що робить їх залежними від іноземних інвесторів
– Найзначнішим наслідком може бути крах «Русалу». Головні активи Олега Дерипаски тепер піддані санкціям, що означає, що ці компанії позбавляються доступу до іноземного кредитування. Це великий удар по Дерипасці, тому що у його бізнесу і у нього самого, судячи з усього, гігантські борги. Крім того, акції «Русалу» і Групи «En +» розміщені на закордонних фондових біржах, що робить їх залежними від іноземних інвесторів. Я припускаю, що Дерипасці доведеться позбавлятися від цих активів.
– Цікаво, що частина заяви Міністерства фінансів, присвячена Дерипасці, звучить як кримінальний обвинувальний документ. Там згадується, що він був об’єктом розслідування на предмет відмивання грошей, йдеться про звинувачення на його адресу у вимаганні, згадані навіть твердження про його зв’язки з російською організованою злочинним угрупованням. Можна з цього зробити висновок, що у американської влади є реальна інформація, яка компрометує його?
Ті, хто підданий санкціям, можуть звернутися до суду, і у них повинні бути підстави, які будуть прийняті судом як доказ
– Як правило, американський уряд не включає в подібні документи дані, які вони не можуть підтвердити. У подібних випадках урядові експерти виходять з того, що ті, хто підданий санкціям, можуть звернутися до суду, і у них повинні бути підстави, які будуть прийняті судом як доказ. Випадки оскарження таких рішень в суді вкрай рідкісні, проте такий критерій існує.
– Як ви вважаєте, чи є ймовірність того, що наступним об'єктом санкцій стане Володимир Путін? До цього закликають Білий дім багато спостерігачів і законодавці.
Якщо Путін буде внесений до такого списку, американські офіційні особи не зможуть з ним говорити
– Зазвичай глави держав не є об'єктом санкцій з очевидної причини. Зрештою, вам необхідно з кимось в державі мати справу, говорити. Зверніть увагу, що проти Сергія Лаврова також не було оголошено санкцій. Якщо Путін буде внесений до такого списку, американські офіційні особи не зможуть з ним говорити.
– І все-таки дуже важко уявити, що санкції і їхні наслідки змусять Володимира Путіна перекреслити політичні рішення, які принесли йому популярність: будь то анексія Криму або дії Росії на сході України. Багато хто вважає, що якщо бити по його оточенню, олігархах, то вони можуть вплинути на поведінку Путіна. У вас є підтвердження цієї теорії?
Сам Володимир Путін голосно публічно скаржився на санкції, щонайменше, в двох випадках: з приводу «Закону Магнитського» і після запровадження санкцій проти Ротенберга, Тимченка і Ковальчука навесні 2014 року. Тобто його особисто торкнулися ці санкції
– Санкції – це інструмент, який карає за близькість до Путіна і його політики. Я знаю чимало людей, імен яких я не буду називати, які тихо покинули Росію або перейшли в більш-менш явну опозицію Путіну. Якщо вони будуть піддані санкціям, то у них не залишиться вибору, як відновити свою лояльність Путіну. Поки ж вони тримаються на дистанції. І давайте не будемо забувати, що сам Володимир Путін голосно публічно скаржився на санкції, щонайменше, в двох випадках: з приводу «Закону Магнитського» і після запровадження санкцій проти Ротенберга, Тимченка і Ковальчука навесні 2014 року. Тобто його особисто торкнулися ці санкції. Він якось навіть сказав, що тим самим США підривають права людини.
Цих семеро російських олігархів згадані у заяві Міністерства фінансів США, в кожному разі уточнюється, що санкції накладені у зв’язку з діями в Україні, а саме з анексією Росією Криму:
• Володимир Богданов потрапив в список за діяльність в енергетичному секторі російської економіки. Богданов – генеральний директор «Сургутнефтегаза», вертикально інтегрованої нафтової компанії, що діє в Росії. Проти «Сургутнефтегаза» діють секторальні санкції.
• Олег Дерипаска потрапив у список за дії за дорученням – прямим чи непрямим – високопоставленого представника російського уряду і за роботу в енергетичному секторі економіки Росії. Він також визнав, що має російський дипломатичний паспорт, і стверджував, що представляв російський уряд в інших країнах. Проти Дерипаски велося розслідування щодо відмивання грошей, його звинувачували в погрозах конкурентам, незаконному прослуховуванні урядовців та участі в здирництві та рекеті. Проти нього також висувалися звинувачення в підкупі чиновників, замовленні на вбивство підприємця і зв’язках з російською організованою злочинною групою.
• Сулейман Керімов потрапив в список як офіційний представник російської держави. Керімов – член Ради Федерації. 20 листопада 2017 року він був затриманий у Франції на два дні. Стверджується, що він ввіз до Франції сотні мільйонів євро – переводячи за раз в валізах до 20 мільйонів, на додаток до більш традиційних способів переказу грошей – без інформування про ці кошти податкової служби Франції. Керімов, імовірно, відмивав кошти за допомогою покупки вілл. Його звинувачують також у несплаті 400 мільйонів євро податків, пов’язаних з віллами.
• Ігор Ротенберг потрапив у список за діяльність в енергетичному секторі російської економіки. Він отримав значні активи від свого батька, Аркадія Ротенберга, проти якого були введені санкції в березні 2014 року. Зокрема, Аркадій Ротенберг продав Ігорю Ротенбергу 79 відсотків російської бурової компанії «Газпром буріння». Дядько Ігоря Ротенберга, Борис Ротенберг, володіє 16 відсотками компанії. Як і його брат, Борис Ротенберг був внесений в санкційні списки в березні 2014 року.
• Кирило Шамалов внесений до списку за діяльність в енергетичному секторі російської економіки. Він одружений з дочкою Путіна Катерині Тихонової (ЗМІ повідомили про їхнє розлучення кілька місяців тому, – ред). Його матеріальний стан кардинально покращився після одруження; протягом 18 місяців він придбав більшу частину акцій «Сибура», компанії що базується в Росії і займається нафто- і газовидобуванням. Рік по тому він зміг отримати кредит в розмірі понад мільярд доларів у «Газпромбанку» – державному банку, проти якого запроваджені санкції. Того ж року багаторічний товариш Путіна Геннадій Тимченко, який сам є під санкціями, продав додаткові 17 відсотків «Сибуру» Шамалову. Незабаром після цього Кирило Шамалов увійшов до списку елітних мільярдерів в оточенні Путіна.
• Андрій Скоч внесений до списку як офіційний представник російської держави. Скоч – депутат Державної думи Росії, довгий час був пов’язаний з російською організованою злочинністю, свого часу очолював одну з таких груп.
• Віктор Вексельберг внесений до списку за діяльність в енергетичному секторі російської економіки. Вексельберг – засновник і голова ради директорів «Ренова», бізнес-групи, що володіє і управляє активами в кількох секторах російської економіки, включаючи енергетику та страхування. У 2016 році російська прокуратура провела рейди в офісах «Ренови» і заарештувала двох співробітників Вексельберга, включаючи керуючого директора, за звинуваченням у підкупі офіційних осіб.
Оригінал публікації читайте на сайті Російської служби Радіо Свобода
