Гості програми «Ваша Свобода»: Андрій Бузаров, експерт з міжнародних відносин; Олег Котенко, керівник громадської організації зі звільнення полонених «Група патріот» та російський адвокат Марк Фейгін.
4 квітня під час засідання гуманітарної підгрупи Тимчасової контактної групи (ТКГ) в Мінську українська сторона заявила, що готова передати Росії 23 її громадян, які перебувають в українських тюрмах за злочини проти територіальної цілісності України, в обмін на українських політв’язнів. Про це повідомила учасниця переговорів Ірина Геращенко. Наприкінці минулого року вдалося обміняти кілька сотень людей. Родичі десятків українських заручників сподівалися на наступну велику хвилю обміну полоненими. Але за ці понад три місяці вдалися тільки два маленькі обміни. Представник України на переговорах у Мінську, кум президента Росії Путіна Віктор Медведчук стверджував в інтерв’ю ВВС: із розшукуваних представниками так званих «ЛДНР» осіб на території України встановлено 104-109 людей, із тих, кого шукає Україна на непідконтрольній території Донбасу, достовірно встановлено 37 людей. Той же Медведчук фактично визнав, що попередня хвиля обміну все-таки стала можливою після того, як до очільників ОРДЛО звернувся телефоном особисто Путін.
Олександр Лащенко: Пане Котенко, «статистика від Медведчука» (мовляв, угруповання «ДНР» і «ЛНР» хочуть 104-109 осіб для себе під час можливої великої хвилі обміну полоненими, а Україна – 37) відповідає дійсності?
(Повна версія програми)
Знову Росія разом з Медведчуком намагаються зробити так, щоб Україна не забрала усіх своїх людейОлег Котенко
Олег Котенко: Медведчук лукавить. Нам відомо не про 37 людей. І це підтверджено «документами» так званих «ЛНР», «ДНР». У нас понад 100 людей там перебуває. Це «документи», в яких вони обвинувачують наших людей у «шпигунстві», у «зраді батьківщини» з їхніми «печатками», з усім іншим.
Йдеться про 37 осіб – знову Росія разом з Медведчуком намагаються зробити так, щоб Україна не забрала усіх своїх людей, а залишили для своїх політичних «можливостей», тиску на українську владу.
Так звані «омбудсмени» говорять, щоб у списки був включений і «Беркут». Такі варіанти розглядаються, тільки в обмін на наших політв’язнів у РосіїОлег Котенко
Так звані «омбудсмени» невизнаних «республік» говорять про те, щоб у ці списки був внесений і «Беркут». Тобто люди, які не мають стосунку до бойових дій. Україна поки на це не погоджується. Наскільки мені відомо, такі варіанти розглядаються, але тільки в обмін на наших політв’язнів, які перебувають у Росії.
Медведчук представляє в цьому випадку інтереси Росії. Тому, звісно, звинувачуватиме Україну в усіх мислимих і немислимих гріхах. Україна була готова ще після 27 грудня, буквально через кілька тижнів, продовжувати «очищення» людей, стосовно яких зробили запит невизнані «республіки» і Росія, щоб до кінця лютого провести обмін. Але Україні виставляються нереальні умови – про обмін тих же ж «беркутівців», хоча не раз їм говорили, що їх не мінятимуть. Гальмують обмін незрозумілі утворення – «ЛНР», «ДНР».
– Пане Бузаров, що може спонукати господаря Кремля до звільнення заручників?
Андрій Бузаров: Я був переконаний, що напередодні президентських виборів в Російській Федерації буде такий обмін. Але не відбулося. Медведчук – єдина особа, яка продуктивно бере участь у обміні полонених від України.
Якщо він виїде з території України або ж протистоятиме цьому всьому – це повністю закриє весь процес обміну полоненими. Не знаю, хто і на кого впливає. Але якщо президент Порошенко призначив людину як переговірника з Путіним, значить, Медведчук влаштовує і президента Порошенка, і Путіна. І, напевне, це була умова Путіна.
До літа побачимо ще одну хвилю обміну полоненимиАндрій Бузаров
На зустрічі, яка має відбутися, «нормандського формату» (очевидно, на рівні голів МЗС) підніматиметься це питання. До літа побачимо ще одну хвилю обміну полоненими.
Але є один нюанс. Тривають бойові дії, працює російська агентура в Україні, є українці, які жорстко налаштовані до «ДНР» на непідконтрольній частині України... «ДНР» їх постійно затримує, а тут правоохоронні органи затримують агентуру – процес фактично безкінечний, реально триватиме роками. Українців мільйони в Російській Федерації, постійно туди їздять. Затримають – знову мінятимуть.
Це безпрецедентний, унікальний конфлікт. Це тліючий конфлікт, у «напівзамороженому» стані. Тут немає чіткого етнічного, релігійного чи мовного фактору. Це конфлікт, який продиктований чітко зовнішнім фактором, зовнішньою агресіє і має яскраво виражений гібридний характер (елемент наявності багатьох українців на стороні «ДНР» і громадян Росії, так званих «добровольців», найманців, професійних військових).
Відбувається глобальний розкол. Україна буде на стороні Заходу. «Північний потік-2» спровокує розкол всередині європейського суспільстваАндрій Бузаров
Плюс геополітичний фактор – Росія у своєму протистоянні зі США розглядає Україну, як один із елементів цього протистояння. Не відбудеться нормалізації стосунків між США і Росією – нормалізація стосунків між Україною і Росією неможлива. Відбувається глобальний розкол. Україна буде на стороні Заходу. ЄС уже зробив свій вибір, хто за, а хто проти. «Північний потік-2» – витрати будуть великі, що спровокує розкол всередині європейського суспільства.
Але ситуація зі Скрипалем показала консолідовану позицію. Зустріч Трампа і Путіна є неминучою найближчих півроку. Але не вирішить нічого глобально, ймовірно, домовляться, щоб повернути деяких дипломатів на місця, яких вислали. Це буде підтримка ситуації, щоб ще більше не погіршилася.
– Пане Фейгін, Ви особисто звернулися до Путіна у справі Сущенка. Навіщо? Існує шанс, що це допоможе?
Приїзд Макрона наприкінці травня на Санкт-петербурзький форум може ознаменувати конфіденційні домовленості про долю СущенкаМарк Фейгін
Марк Фейгін: Наслідки вже є – є певне укрупнення ситуації, йдуть переговори. І приїзд Макрона наприкінці травня на Санкт-петербурзький форум може ознаменувати конфіденційні, звісно, домовленості про долю Романа Сущенка і можливість його повернення до Києва. Це дуже реально (Сущенко влітку цього року буде в Україні – ред.)
Треба підігрівати, підтримувати інтерес для того, щоб досягнути результату. Я вчора також зустрічався на Банковій з окремими особами. Наскільки я розумію, готовність дуже високого ступеня. За Сущенка готові віддати з числа 10 «найударніших» російських військовослужбовців, які під судом і слідством в Україні.
Все зійшлося клином на Сенцові. Його просто не хоче віддавати Путін. Не хоче віддавати, як мінімум, першимМарк Фейгін
Все зійшлося клином на Сенцові. Його просто не хоче віддавати Путін. Сенцова з якихось своїх причин, які до кінця нам невідомі, Путін не хоче віддавати, як мінімум, першим. Можливо, обмін Сущенка стане поштовхом до того, що процес обмінів відновиться. Він фактично зупинений з 2016 року. Можливо, Сущенко стане пілотною історією, після якої той же ж Кольченко, Сенцов, Карп’юк, інші можуть отримати шанс.
Саме справа Скрипаля провокує його (Путіна – ред.) йти на поступки. Але не на найпринциповіші. Ну, віддав він одного, двох, трьох, а потім ще п’ятьох взяв. Запуск цієї ситуації не пов’язаний з великими затратами для Кремля і для самого Путіна, але дає сигнал, що Москва все ж готова якось врегулювати окремі напрямки у відносинах із Заходом, зокрема гуманітарні – що стосується політв’язнів.
