Британська газета The Times повідомляє про урядову доповідь стосовно російського плану дестабілізації України. А французьке видання Liberation пише про альтернативу українській поліції, яку собою являють «Національні дружини». Тим часом німецький часопис Frankfurter Allgemeine закликає позбавити Путіна можливості отримати користь від проведення чемпіонату світу у Росії.
Поважний британський часопис The Times публікує матеріал «Операція Троя: російський план поширення хаосу в Україні». Автор статті – Том Парфітт повідомляє про таємний план «Троя», який у листопаді 2014 надіслав до Кремля колишній депутат російської Думи від путінської партії «Єдина Росія» Олексій Муратов, якого згодом призначили представником Путіна у донецьких сепаратистів. У плані були чітко зазначені імена ватажків проросійських заворушень, а шпигуни вже діяли на місці подій. Йшлося про стратегію підготовки населення Запорізької області до проросійського заколоту у регіоні, або як подавав це Муратов – «визволення від фашистських окупантів». Цей план, як наголошує автор, був частиною ширшого плану Кремля з дестабілізації України. Все це увійшло до доповіді, з якою ознайомився кореспондент британського часопису. Доповідь ґрунтується на витоках інформації з листів електронної пошти радника Володимира Путіна – Владислава Суркова, якого ще звуть «путінським Распутіним». Один з авторів доповіді – Боб Сілі, депутат британського парламенту від Консервативної партії, заявив, що ця інформація проливає світло на приховані кампанії та гібридну війну з чітким зазначення фінансування кібернападів, росповсюдження фейкових новин, роздавання хабарів, оплачування участі у акціях, і аж до конкретної «ціни» за повалення регіональної влади.
The Times пише, що згідно з планом операції «Троя», планувалося вкласти 181 тисячу доларів на поширення проросійського заколоту далі на захід від Донбасу. Це був чіткий план маніпуляції громадською думкою перед заколотом у Запоріжжі. У цьому заколоті активна роль відводилась російській шпигунській мережі, яка вже діяла на тій території. Кошти мало б бути спрямовано також на підкуп місцевої міліції та СБУ. План чітко розписував куди мають йти кошти бюджету операції – від 40 тисяч доларів на організацію проросійських протестів у Запоріжжі, 10 тисяч доларів на підтримку мережі шпигунів у лавах СБУ і до 49 тисяч доларів на купівлю транспортних засобів. У плані навіть було визначено ім’я ватажка проросійського заколоту у Запоріжжі. Ним мав би стати такий собі Володимир Новіков на прізвисько «Алабай». Британське видання додає, що абсолютно ідентичні методи було використано на Донбасі паралельно з російським військовим вторгненням, яке відіграло вирішальну роль у бойових діях проти українського війська 2014 року.
«Операція Троя: російський план поширення хаосу в Україні».
Французький лівоцентристський часопис Liberation публікує статтю «Україна: активізація сил контролю «морального порядку». Автор статті – кореспондент газети у Києві Себаст’ян Ґобер, додає у підзаголовку, що від початку збройного конфлікту на Донбасі 2014 року, в Україні виникло багато воєнізованих угруповань націоналістичного ґатунку, які тяжіють до перебирання на себе функцій поліції. Зокрема, останнім у цій низці, стало створення організації «Національні дружини». Автор стверджує, що організація нараховує понад 600 чоловіків, пов’язаних із полком «Азов».
Автор переповідає історію 19-річного Максима, який звернувся до поліції щодо нелегального казино, яке ще й, нібито, належить російській компанії, а відтак, «спонсорує» війну на сході України. Максим та ще кілька десятків його товаришів у напіввійськових одностроях з жовтою емблемою «Національних дружин» увійшли до цього казино у Борисполі і затримали трьох його співробітників. У такий спосіб члени «Національних дружин» підтримують те, що Себаст’ян Ґобер визначає як «новий український порядок».
Автор статті наводить слова речника «Національних дружин» Сергія Семенова, який визначає мету організації – забезпечувати громадський порядок і безпеку на вулицях. Причому, за його словами, «Національні дружини» «не бояться використовувати при цьому силу». Семенов додає, що ідеологія, на яку спираються «дружини» не має нічого спільного з фашизмом, а сягає корінням до IX сторіччя часів існування Київської Русі і навіть скандинавської міфології.
Автор робить висновок, що ця організація подає себе як конкурент, або ж навіть альтернатива українській поліції. «Національні дружини» відверто критикують українську поліцію за неспроможність, на їхню думку, впоратись зі зростанням злочинності в Україні. І це відбувається на тлі того, як сподівання на прихід нового типу правоохоронців після реформування міліції радянського зразка у професійну поліцію, в Україні поступово перетворились на чергове розчарування.
Liberation зазначає, що деякі офіційні особи в Україні обережно вітають допомогу «дружин» у підтриманні порядку, натомість, є ті, які різко засуджують їхню діяльність. Фахівець з прав людини Галина Койнаш, зокрема, зазначає, що «батальйон «Азов»», що став основою формування «дружин», неодноразово демонстрував певну нетерпимість щодо представників етнічних меншин, іноземців або представників ЛГБТ-спільноти. Насамкінець видання запитує, чи ж за умов цього усього «дружини» здатні допомогти поліції захистити закон, що гарантує рівні права для всіх і захищає меншини від дискримінації в Україні?
«Україна: активізація сил контролю «морального порядку».
Німецьке періодичне видання Frankfurter Allgemeine опубілкувало статтю колишнього чемпіона світу з шахів Гаррі Каспарова – «Позбавте Путіна визнання і слави, про які він мріє». Видатний гросмейстер Каспаров закликає країни-учасниці Чемпіонату світу з футболу не надсилати офіційних представників до Росії на матчі Мундіалю. Автор нагадує, що 14 червня у Москві має розпочатися чемпіонат світу з футболу, відкриттям якого стане матч між Росією та Саудівською Аравією. Гратимуть найслабші команди найслабшої групи Мундіалю. Каспаров запитує, чи це простий збіг обставин? Можливо. Однак, автор зазначає, що коли йдеться про міжнародні федерації видів спорту і путінську Росію, то існує більше залаштункових домовленостей, аніж збігів обставин.
Каспаров принагідно згадує про широкомасштабні скандали, пов'язані з розкриттям, підтримуваної російською державою, системи вживання допінгу спортсменами з Росії. Автор, зокрема, пише, що керівна ланка світового футболу – ФІФА, корупційний скандал на верхівці якої і досі є предметом судових слухань, не має жодного зацікавлення у розслідуванні десятків випадків вживання допінгу російськими футболістами. І навіть більше, на думку Каспарова, ФІФА не бажає розслідувати будь-які справи, які могли б кинути тінь на чемпіонат світу або його «господаря», не кажучи вже про тих функціонерів ФІФА, які ухвалили рішення про проведення Мундіалю саме у Росії, відмовившись перенести цю найпопулярнішу спортивну подію до іншої країни.
Каспаров також нагадує, що Олімпійські ігри та чемпіонати світу з футболу мають давню традицію асоціації з тоталітарними режимами. Диктатори вбачають у них шанс легітимізації їхнього правління, водночас, консолідуючи націоналістичні сентименти населення своїх країн. Пересування мільярдів доларів з державних фондів до приватних рук оточення диктаторів постає додатковим привабливим чинником. Ситуація є виграшною ще й у тому плані, що спонсори удають свою нейтральну позицію, а уболівальники просто підтримують свої команди на чемпіонаті світу без особливого бажання чути про корупцію, допінг чи порушення прав людини у країні, що приймає чемпіонат. Для цього висувається хибна теза – «спорт вище політики», яка удає, що подібні глобальні події не мають нічого спільного з політикою, тоді як насправді вони є її невід'ємною частиною.
Гаррі Каспаров завершує свою статтю, зазначаючи, що Путін вдерся до Криму у світлі слави Олімпіади у Сочі. Тому, на думку, Каспарова, позбавити Путіна ще однієї події, яка надасть йому впевненості, не є символічним актом. Це стане способом дати Путіну зрозуміти, що світ стежить за його кроками, і він має припинити агресію.
«Прочитайте! Гаррі Каспаров вимагає бойкоту Чемпіонату світу політиками, але виступає проти бойкоту з боку спортсменів. Давайте позбавимо Путіна визнання і слави!».
