Хто винен у загибелі дітей в Одесі? Експертиза не встановила причину пожежі у таборі «Вікторія»

Після величезної пожежі у російському місті Кемерово українські торгівельні центри почали швидко проводити перевірки систем протипожежної безпеки. Але схожа трагедія відбулася в Україні більше ніж півроку тому, і сьогодні батьки загиблих ще у вересні 2017 року дітей побоюються, що винуваті уникнуть відповідальності. Прокуратура Одеської області досліджує щонайменше п’ять кримінальних проваджень щодо загибелі трьох дівчат в одеському дитячому таборі «Вікторія». Державна експертиза не встановила причину пожежі, і сьогодні захист підозрюваних намагається довести, що порушення пожежної безпеки не були головною причиною смертей. Адвокати вважають, що справа буде слухатися ще кілька років.

Трагічна пожежа сталася у ніч з 15-го на 16-те вересня минулого року. Один із дерев’яних корпусів табору «Вікторія» швидко зайнявся. У його кімнаті загинули три дівчинки з одеського хореографічного колективу «Адель» – Софія Мазур (8 років), Анастасія Кулинич (9 років) і Сніжана Арпентій (12 років). Також під час евакуації з корпусу різні травми отримали інші діти з цього колективу – деяким довелося стрибати з другого поверху.

Сьогодні слідство і суд мають встановити винних і в порушенні правил пожежної безпеки, і в порушенні службових інструкцій працівниками табору під час трагедії. Зокрема, хтось відключив від пульту рятувальників сигналізацію, пожежна водойма у таборі була незаповнена, а сам дерев’яний корпус табору спалахнув занадто швидко, як для обробленого спеціальним протипожежним засобом.

Пізніше стало відомо, що хоча у корпусі були проблеми із проводкою, там користувалися кип’ятильником. Працівники табору добре знали і про це, і про інші проблеми, кажуть батьки дітей. Всього в корпусі, який згорів, відпочивало сорок дві дитини, ще п’ятеро жили в іншій будівлі.

Після кількох місяців розслідування причина пожежі досі невідома – суду доводиться розглядати справи спираючись на чотири ймовірні причини виникнення полум’я. Всі вони відомі із самого початку слідства – або свічка в кімнаті, або коротке замикання електричної проводки, або наслідок вмикання кип’ятильника, або підпал.

Через відсутність офіційної причини пожежі підозрювані у загибелі кажуть, що порушення пожежної безпеки не могли бути причиною загибелі дітей. Про це говорять і директор табору Петрос Саркісян, і районний інспектор ДСНС Леонід Бондар – їхній захист намагається довести відсутність зв’язку між смертями дітей і порушеннями правил.

«Експертиза не встановила причиново-наслідковий зв’язок між діями будь-яких осіб і пожежею, що виникла. У такому вигляді кримінальна справа щодо інваліда 2-ї групи Саркісяна була направлена до суду. Він пережив інфаркт і знаходиться під вартою більше ніж півроку. Його тримають у СІЗО лише тому, що немає кого заарештовувати», – говорить Радіо Свобода один з адвокатів Саркісяна Ігор Карпов.

На його думку, прокурор просто не може довести провину директора, а сам розгляд справи триватиме кілька років. Саркісяну інкримінується 2 частина 270 статті Кримінального кодексу України – порушення вимог пожежної безпеки, які призвели до загибелі людей.

Порушення були, але до гибелі не призвели – ДСНС

Існування порушень ніхто не заперечує – саме про них ішлося у приписі одеського районного інспектора ДСНС Леоніда Бондаря. Його справу також передали в суд – чоловіку інкримінується службова недбалість, що призвела до тяжких наслідків (2 частина 367 статті Кримінального кодексу України). Захист Бондаря і сам підсудний наполягають: інспектор зробив усе у рамках своїх службових обов’язків. 23 червня він склав припис про порушення, де йшлося і про пожежну сигналізацію, яку відключали самі працівники табору, і про незаповнену пожежну водойму. У ніч трагедії пожежники не змогли використати воду з водойми, і їм довелося близько кілометра тягнути шланг до гідранту – ближче не було достатнього тиску.

​

«Ми повідомляли, що пожежна сигналізація була вимкнена. Хтось, хто знав код, відімкнув її. Батьки тепер кажуть, що вона часто спрацьовувала, і її вимкнули. Також із протипожежними водоймами – вони були заповнені, але вся трава і газони поливалися з тих самих водойм. Грубих порушень у приписі, що могли призвести до загибелі, там не було», – говорить Радіо Свобода інспектор Бондар, який виписував припис.

Інспектор каже, що подавав припис своєму безпосередньому керівнику Валентину Дяченку (він також є фігурантом кримінального провадження по цій пожежі) і заступнику начальника районного підрозділу ДСНС Юрію Стерненку. Перевірку Бондар проводив 23 червня і після перемовин із директором узгодив дату – протягом трьох місяців у таборі мали ліквідувати усі недоліки. Тобто до 23 вересня, але за тиждень до цього і сталася пожежа.

Утім, прокурор Роман Чередник, який супроводжує обвинувачення в суді, каже: відповідальність у кожного з працівників ДСНС своя. Саме інспектор згідно із внутрішніми наказами мав працювати у напрямку закриття табору – якщо порушення свідчили про небезпеку для людей у цьому закладі.

«Протягом двох днів після перевірки подається рапорт, який направляється в юридичний відділ головного управління ДСНС в Одеській області. Цього Бондар не зробив. Більше того – починаючи з 2016 року, він неодноразово проводив перевірки вказаного оздоровчо-спортивного закладу. Постійно виявлялися суттєві недоліки порушення пожежної безпеки. Реагування було формальним: направлялись мінімальні штрафи і складалися приписи», – заявив Чередник Радіо Свобода.

Винних шукають по кількох кримінальних провадженнях

Слідство триває одразу по кількох напрямах і по багатьох кримінальних провадженнях, розповідає заступник начальника відділу процесуального керівництва прокуратури Одеської області, старший процесуальний керівник Олег Хорсуненко.

По-перше, за його словами, йдеться про провадження стосовно директора табору Петроса Саркісяна. По-друге, стосовно старшого вихователя Наталії Янчик (пізніше взяла прізвище чоловіка Цокур) – вона як єдиний працівник із вищою освітою підписувала акти про пожежну безпеку. Жінка співпрацює зі слідством і, за словами адвоката родин загиблих дітей Тетяни Сягровець, покази Янчик дають можливість зрозуміти, як насправді працював табір і за які порушення має відповідати керівництво. По-третє, поліція розслідує економічне провадження стосовно можливого привласнення і розтрати державних коштів, що були виділені на реконструкцію «Вікторії» в 2015-2016 роках.

«У цьому провадженні підозрюваних поки немає, але там проводяться експертизи. Зокрема економічна, яка встановлює рух коштів, і експертиза щодо горючості. Вона встановлює, чому так швидко відбулося загоряння і горіння табору. Ці причини встановлюються», – уточнює Хорсуненко Радіо Свобода.

Четверте провадження стосується використання коштів місцевого бюджету, зокрема – на зарплату працівникам табору «Вікторія». Частково ці кошти привласнювалися керівництвом, але оголошувати підозру прокуратура планує наприкінці березня – коли у цьому провадженні буде закінчено експертизу.

П’яте провадження виділили за фактом порушення правил пожежної безпеки іншими особами, говорить прокурор. У рамках цього провадження слідство проводило ексгумацію тіл трьох загиблих дівчат, у ньому ж поліція встановлює, хто вимикав сигналізацію, хто мав виконувати правила пожежної безпеки, але не виконував їх. У тому числі правоохоронці досліджують дії працівників табору.

Крім посадових осіб Державної служби з надзвичайних ситуацій, прокуратура підозрює у недбалості екс-заступника міського голови Одеси Зінаїду Цвірінько – це ще одне кримінальне провадження. Її причетність встановлено слідчими діями, говорять в прокуратурі.

Екс-заступник міського голови каже, що розуміє горе батьків, зі ЗМІ не спілкується

Судові засідання по суті щодо Цвірінько ще фактично не розпочались. 30 березня їй захисту мали встановити терміни для ознайомлення зі справою, але її адвокат не з’явився у суді. Зі ЗМІ екс-заступник міського голови спілкуватися не стала, але підійшла до батьків загиблих дітей та їхнього адвоката.

Каже, що дуже співчуває їхньому горю, і якщо слідство встановить її провину, то готова понести покарання.

Хорсуненко наполягає: провадження розділили для того, щоб мати можливість проводити слідчі дії і водночас не затягувати із передачею справ щодо окремих осіб до суду.

Керівник ансамблю була у таборі не відповідальною особою, а відпочивала, як і діти

Проте деякі адвокати вважають навпаки. Зокрема, адвокат колективу ансамбля «Адель» Микола Стоянов говорить, що таким чином справу затягують. Вони разом із захисником керівника ансамблю Тетяни Єгорової адвокатом Юрієм Павлишиним подавали клопотання про визнання керівника потерпілою під час пожежі – поки тільки у провадженні, що стосується працівника ДСНС Бондаря. Проте суд відмовив – не побачив достатніх доказів зв’язку між моральними стражданнями Єгорової і пожежею. Зараз керівник ансамблю є свідком в іншому провадженні – де підозрюваним є Саркісян.

«У питанні відповідальності Єгорової треба розбиратися. На сьогодні я можу сказати лише, що вона відпочивала в таборі «Вікторія» так само, як і діти. А відповідальність за дітей несе адміністрація закладу. Тетяна Єгорова приходила на усі допити, відповіла на всі запитання слідчих», – наголосив Павлишин.

Захист вважає, що керівник зробила усе заради того, щоб врятувати дітей, і їй не вистачило часу на те, щоб евакуювати тих, хто загибнув в пожежі. Говорять, що ледве-ледве вмовили її підписати клопотання про визнання себе потерпілою.

«Ми розглядаємо можливість проведення психологічної експертизи із іншими дітьми, які постраждали під час пожежі. Було б корисно і доцільно провести її і долучити до справи», – говорить адвокат.

Про погіршення стану дітей говорить мати одної з постраждалих дівчат, Ольга Задоріна. Її донька, також Ольга, вистрибнула з другого поверху дерев’яного корпусу. Діагноз – компресійний перелом 4 хребців, до літа дівчинка буде ходити в корсеті.

«У багатьох діток стали зараз проявлятися хвороби, їм стало гірше. Погіршився зір, є алергічні реакції. Наприклад у дівчини, що жила з моєю донькою в одній кімнаті, був струс мозку. Вона також надихалася димом. У неї зараз проблеми із диханням. У ще одної дівчини проблеми із суглобами, їй нещодавно робили операцію», – каже жінка Радіо Свобода. За її словами, проблеми із судинами також у старшої дівчинки, Катерини Ной – саме вона разом із Максимом Тихончуком виводила з будівлі, що вже горіла, молодших дітей. Крім цього вона тоді отримала опіки.

Тільки моя дружина пішла на другий поверх, де все палало – чоловік керівника ансамблю «Адель»

Сама Єгорова не приходила на судові засідання, проте відвідувала усі допити. В самому початку розслідування, в вересні 2017 року, вона також поспілкувалася із кількома телеканалами. Батьки загиблих дітей вважають, що керівник зробила не все можливе, говорить їхній адвокат Тетяна Сягровець. Є в неї і питання щодо голосу на оперативному відео з пожежі, де хтось говорить, що всіх дітей евакуювали. Але поки що це лише розмови, і з юридичної точки зору Єгорова тільки свідок, зазначає адвокат.

Чоловік керівника колективу Гліб Єгоров наголошує у коментарі Радіо Свобода, що його дружина була єдиним дорослим, що заходила на другий поверх і евакуювала звідти дітей. Саме на другому поверсі займалося полум’я.

«Дітей виводили два вожатих з іншого корпусу, члени колективу Катя Ной і Максим Тихончук. Вожата з нашої групи ходила біля будівлі і кричала, щоб діти виходили. Вона стверджує, що виводила мого сина. Але мій син, який там також був, вийшов сам. Ще працівниця табору, яка раніше вимикала сигналізацію, також вивела двох хлопчиків. Таня (Єгорова – прім. авт.) вивела вісьмох дітей з другого поверху – якщо б не вона, туди б взагалі ніхто не пішов», – розповідає чоловік.

У корпусі з дітьми мала жити працівник табору, але вона цього не робила. У кімнату вожатої поселили керівника ансамблю із усіма костюмами. Більше того, цей відповідальний працівник навіть не залишила свого телефону для зв’язку, кажуть батьки дітей.

Тому фактично на пляж ходили із Єгоровою, до виступу готувалися із Єгоровою, хоча в неї навіть не було путівки до табору, продовжує адвокат потерпілих Тетяна Сягровець.

«Ми схиляємось до думки, що не є важливим, що вона відпочивала із дітьми. Вона там із ними знаходилася, вона готувалася із ними до концерту і давала концерти. Фактично її обов’язки чи дії, принаймні, в екстремальній ситуації, прирівнюються до типових інструкцій художнього керівника чи вихователя», – говорить Сягровець.

Сигналізація працювала неправильно з самого початку

Коли батьки віддавали дітей до «Вікторії», вони писали заяви на ім’я директора табору, який передав цю групу певному вожатому, не погоджується Гліб Єгоров. Цей працівник теоретично мав знати, як поводитися під час пожежі, як надавати медичну допомогу, як користуватися вогнегасником тощо. Чоловік наполягає – про те, що сигналізація працює неналежним чином, знали усі. Кілька разів на добу діти виходили з корпусу, почувши «ревун», який вмикався сам по собі, зазначає чоловік керівника ансамблю.

«Коли діти туди тільки приїхали, до Тетяни підійшла вожата іншої групи і сказала, що в корпусі, де житимуть діти з колективу «Адель», сигналізація зламана. Тому вона буде спрацьовувати сама по собі. Не лякайтеся, кличте мене, я буду вимикати», – переказує Єгоров слова працівниці табору.

У ніч трагедії «ревун» не спрацював, кажуть батьки. Проте він спрацював у «батьківський день» – коли до всіх дітей приїхали родичі. Всі чули, як сигналізація спрацювала, і бачили, як працівник табору пішла її вимикати.

Батьки визнають: на погану роботу сигналізації директору не скаржилися. Не скаржилися тому, що про проблеми із самого початку їх попереджувала посадова особа табору, тобто керівництво знало про це. Вони мали попередити, що будівля в аварійному стані, наполягає Єгоров, адміністрація табору взагалі не мала права заселяти туди дітей.

Слідство не провело очних ставок між батьками загиблих і працівниками табору – адвокат батьків загиблих

Під час судових засідань директор табору Петрос Саркісян обвинувачував в заселенні до дерев’яного корпусу самих батьків. За його словами, вони самі просили заселити дітей у дерев’яний корпус. Він також говорив, що посадові особи табору неодноразово зверталися «по усіх інстанціях» для виправлення порушень правил пожежної безпеки, але дерев’яні корпуси не перебували на балансі, тому виділяти гроші їм не стали. Все робили поспіхом, каже Саркісян. Хотіли закінчити усі роботи до приїзду президента – до 27 травня 2017 року.

За словами адвоката батьків загиблих, слідство не провело жодної очної ставки із працівниками табору і батьками загиблих – працівники не відвідують ці заходи. Зокрема, вожата, яка мала проживати із дітьми, кілька разів посилалася на хворобу – жінка мешкає в Донецькій області і каже, що їй важко доїхати до Одеси. Більш заплутану долю кримінальної справи важко навіть вигадати, каже Сягровець.

Вона також вважає, що у суді по Саркісяну можна очікувати проблеми із показами дітей. Адвокати директора можуть наполягати на тому, щоб вони ще раз давали свідчення в залі суду. Підставою для цього, вважає Сягровець, може стати особа психолога, у присутності якої з дітьми проводили деякі слідчі дії.

​Оксана Ліщук – родинний психолог-практик. Її дитина також входить до колективу «Адель», але не була в таборі. Із постраждалими дітьми вона почала спілкуватися, щоб розібратися в ситуації самостійно. У присутності батьків всім дітям тоді поставили питання про події в таборі і записали їхні відповіді на відео, каже Ліщук. До цього вона також була присутня під час допитів деяких дітей, і саме поведінка слідчих змусила її взятися за опитування.

Разом із іншими батьками вони з’ясували, що поліція ніяк не відреагувала на покази щодо кип’ятильника – одна з дівчат розповіла слідчому, що принесла у кімнату керівника вже вимкнений прилад. Проте лише через розголос в ЗМІ, слідчий викликав на допит ще двох дівчат. Вони підтвердили, що перед пожежею кип’ятильник був вимкнений з електромережі. Після цього дітей викликали на слідчий експеримент.

«Їх викликали в табір, на місто пожежі. І батьки попросили мене як психолога поїхати разом із ними. Коли ми приїхали, виявилося, що понятою мала би бути одна з працівників табору – та, що вимикала сигналізацію. Ми наполягли на тому, щоб вона не брала участь в слідчих діях», – розповідає Ліщук.

Пізніше вона була разом із дітьми та їхніми батьками на одночасному допиті разом із іншою працівницею табору – яка мала проживати з дітьми, але не проживала. Вона також підтвердила, що діти неодноразово робили їй чай після відбою, тобто з використанням забороненого кип’ятильника.

У таборі був просто бардак, каже член громадської комісії з розслідування причин трагедії

Як написала у своїй доповіді член громадської комісії зі з’ясування причин трагедії при одеській облдержадміністрації Світлана Підпала, керівництво табору просто економило на дітях – тому і тільки одна вожата, і погана сигналізація.

«У таборі був просто бардак. Постійно були проблеми із проводкою і паралельно проблеми із каналізацією. Вода текла на підлогу і їм доводилося підставляти відро. Світло часто вимикалося. Коли розпочалася пожежа, одна з працівниць підійшла до кімнати, де почалося займання пожежі, і відкрила двері. Вона впустила туди додатковий кисень і вогонь посилився», – розповідає Світлана Радіо Свобода.

Це не збігається із тим, що працівниця мала зробити за інструкцією, вогонь став швидко поширюватись, каже представниця комісії. Також Підпала наголошує, що керівництво табору знало про всі порушення зокрема від самих дітей, але ніяк не виправляли ситуацію.

Саркісян не уникне покарання, він відмовляється давати свідчення – прокуратура

Справу Саркісяна будуть розглядати до двох років, вважає адвокат Сягровець. За її словами, відповідальності він не уникне, але захист робить усе для того, щоб перекваліфікувати обвинувачення – з 270 статті на 367 статтю. У більш суворій статті є формулювання про те, що порушення пожежної безпеки призвели до пожежі і стали причиною загибелі. Проте відсутність висновків в експертизі дають можливість захисту Саркісяна говорити, що недбалість дійсно була, але не призводила до загибелі.

Батьки побоюються, що він уникне реального покарання і отримує умовний термін, проте поки директор нічого для цього не робить. Хоча Саркісяну інкримінується стаття за тяжкі злочини, він ніяк не сприяє слідству, кажуть у прокуратурі, зокрема, не дає покази. У випадку визнання його провини директору загрожує від 5 до 8 років тюрми.

Проте умовний термін може отримати старший вихователь табору Наталія Цокур. Зараз вона підозрюється у неналежному виконанні обов'язків щодо охорони життя та здоров'я дітей, яке призвело до смерті (частина 2 статті 137 Кримінального кодексу України) – цю статтю вона отримала замість 270-ї, по якій судять Саркісяна. Восени її взяли з СІЗО на поруки кілька народних депутатів.

«Потерпілі налаштовані відносно до неї позитивно. Вони розуміють, що вона підписувала акт за наказом керівництва. Цокур співпрацює зі слідством, вона одна з небагатьох, хто розповів, як працював табір, зокрема сигналізація. Вона не була очевидцем пожежі, але вона відкрита до батьків і співчуває їхньому горю», – говорить Сягровець.

Нещодавно у соціальних мережах активісти повідомили, що до розслідування трагедії табору «Вікторія» підключилася Служба безпеки України. Йдеться про провадження щодо розкрадання державних коштів на реконструкцію табору. За цим провадженням, зокрема, проходить син директора табору – Саркіс Саркісян. Місцеві ЗМІ повідомляли , що під час реконструкції він побудував готель зі схожих будинків.