Минають перші сто днів роботи нового Верховного суду України, до складу якого за конкурсом вперше отримали можливість потрапити не тільки чинні судді, а й адвокати та науковці. Юристи і громадські активісти загалом позитивно оцінюють процес відбору, зокрема – систему тестування кандидатів, водночас зауважують проблеми з браком обґрунтування деяких рішень новопризначених суддів. Між тим, загалом вони сходяться на думці, що 100 днів – не такий вже і тривалий термін, а справжнім випробуванням для «свіжої крові» Верховного суду та відбіркових комісій стане наступний – передвиборний – рік.
Про понад 100 тисяч справ на розгляді, зокрема, і так званих «зразкових», які мають визначати у майбутньому правову позицію українських судів, заявила голова Верховного суду Валентина Данішевська, звітуючи цього тижня про перші сто днів його роботи.
Найбільше навантаження при цьому падає на касаційну інстанцію адміністративного судочинства.
«Результат уже такий, що більше ніж 9 тисяч справ розглянуто у Касаційному адміністративному суді, досить хороші показники і в цивільному, кримінальному та господарському судах. Увесь суд докладає зусиль, і я думаю, що з тими навантаженнями ми впораємось», – каже Михайло Смокович, голова Касаційного адміністративного суду, що входить до складу Верховного суду.
Враження від перших ста днів Верховного суду неоднозначні: є намагання показати нову якість з боку нових суддів, але, на жаль, у більшості випадків цього не видно з боку тих суддів, що перейшли з попередніх скликань суду, зауважує експерт судової групи «Реанімаційного пакету реформ» Роман Куйбіда.
Верховний суд застосовує майбутні норми Конституції, які ще не набрали чинності, і відмовляє на цій підставі у розгляді справиРоман Куйбіда
«Наприклад, АТОвці судяться за свої пільги, багато справ однотипних, надходить до Верховного суду звернення судді з проханням розглянути справу як зразкову – єдине, що у зверненні суддя сформулював як «типову», ну, помилився – і на цій підставі Верховний суд відмовляє йому в розгляді, мовляв, ми розглядаємо зразкові справи, а не типові. Тобто таким чином за допомогою формальної букви закону люди залишаються у стані тривалої невизначеності. Я вже не кажу, як Верховний суд застосовує майбутні норми Конституції, які ще не набрали чинності, і відмовляє на цій підставі у розгляді справи – нібито тому, що особа (а в даному випадку – Міністерство оборони) звернулася не через адвоката», – розповідає він.
Буде страшний політичний тиск через вибори наступного року – голова ВККС
Певними індикаторами подальшої роботи Верховного суду буде поява або відсутність справ про корупцію щодо його суддів у НАБУ, а також реакція іноземних інвесторів і їхня оцінка безпеки ведення бізнесу в Україні, вважає директор Центру демократії та верховенства права, співзасновник руху «Чесно» Тарас Шевченко.
«Ще один індикатор на майбутнє – це виборча кампанія. Як пройде Верховний суд репутаційно передвиборну кампанію, як він буде розглядати справи, що до нього потраплять, і чи буде суспільство та міжнародні організації сприймати ці рішення як справедливі – це буде надзвичайно важливим тестом для Верховного суду. І якщо він зможе пройти цей тест гідно, довіра до нього підвищиться», – каже він.
У другій половині цього року планується провести додатковий конкурс і «добрати» ще суддів до Верховного суду – раніше комісія відібрала 120 кандидатів, але законом передбачено можливість збільшити цю кількість до 200 суддів, зазначає голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ВККС) Сергій Козьяков.
Ми відчуваємо навіть зараз – а восени буде ще гірше, і що далі, то гірше – політичну складову. Буде страшний політичний тиск через вибори наступного рокуСергій Козьяков
«Ми просто дуже сильно відчуваємо навіть зараз – а восени буде ще гірше, і що далі, то гірше – політичну складову. Буде страшний політичний тиск через вибори наступного року. Я пропоную всім готуватися і стежити за роботою Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, коли вона буде здійснювати другий конкурс до Верховного суду, саме з цього аспекту в тому числі», – говорить він.
Судова реформа в Україні наразі не завершена. Напередодні Громадська рада доброчесності заявила, що припиняє свою участь у процесі кваліфікаційного оцінювання суддів через втручання у свою роботу з боку Вищої кваліфікаційної комісії, а також через те, що члени комісії звільнили себе від необхідності оцінювати дії так званих «суддів Майдану».
Як повідомили представники Громадської ради доброчесності (ГРД), сьогодні новий Верховний суд мав розглянути позов співкоординатора ГРД Віталія Титича до кваліфікаційної комісії щодо згаданих змін до регламенту.
