Чотири роки тому, у березні 2014 року, Росія анексувала український Крим. Там же, в руках російських військових, лишилась і більшість кораблів українського морського флоту. Що було зроблено для його відновлення? Нині Україна розбудовує новий, так званий москітний флот – це сукупність невеликих, але маневрених бойових кораблів.
Два такі катери Україні ще три роки тому висловили бажання подарувати США, але вони – і досі у порту Балтимора, а не в Одесі. Формально причина – бюрократична тяганина. Але чи справді це так? Чи, можливо, американський подарунок досі не в Україні через комерційні інтереси самого керівництва держави? Адже не секрет, що катери для українського флоту за бюджетні гроші будує завод президента. Розслідування програми «Схеми» (спільний проект Радіо Свобода та каналу «UA:Перший»).
Це відео з’явилось у березні 2014 року. На ньому частина екіпажу великого десантного корабля «Костянтин Ольшанський» співає неофіційний гімн Євромайдану. За кілька годин російські військові захоплять це українське судно на кримському озері Донузлав. Одне з останніх, що на той момент залишалось під українським прапором.
А за 2 місяці після цього українці за один тур обрали президента, який у виборчій кампанії обіцяв повернути півострів разом із втраченими кораблями.
«Я обіцяв всім курсантам, які вийшли з Севастополя, що ми обов'язково разом з ними пройдемось урочистим маршем по плацу українського Криму і українського Севастополя», – казав наприкінці квітня 2014-го Петро Порошенко.
Минуло 4 роки. У контрольованому російською владою Криму, за підрахунками різних профільних відомств, залишилося майже 80% української військової морської техніки – корвети, десантні кораблі, тральщики.
Тепер командування і частина українського флоту базується в Одесі. Сьогодні у розпорядженні Військово-морських сил України – 9 кораблів і катерів, а також допоміжні судна, які не є бойовими і забезпечують всім необхідним дії флоту в морі та під час рейдів.
Це означає, що море фактично відкрите і у будь-який момент Одесу можна ізолювати, відрізавши від нього – вважає керівник видання «Український мілітарний портал» Тарас Чмут.
«Один тральщик росіяни нам повернули, проте його спроможність недостатня для виконання будь-яких протимінних завдань. Якщо ми говоримо про якусь системну проблему, наприклад, боротьби з морськими мінами, які можуть раптово з’явитися від Одеси до Криму, то ВМС нічого із цим не зробить, і ані торговий флот України, ані інших країн не зможуть ходити в наші порти», – пояснює Чмут.
Ці слова підтверджує й адмірал запасу Ігор Кабаненко, колишній заступник міністра оборони та перший заступник командувача Військово-морських сил.
«В України вкрай обмежені протимінні спроможності. На жаль, із захистом у нас проблеми. З боку держави таке досить зневажливе ставлення до інтересів і їх захисту на морі. Можна спрогнозувати багато ситуацій і те, яка буде реакція. І от коли дійде до реакції – будуть величезні проблеми», – розповідає він.
«Москітний флот»
Як Україні уникнути цих проблем та відновити потужність флоту швидко та відносно дешево? Ще у 2014 році, одразу після кримських подій, держава взялася за створення так званого москітного флоту. Це – сукупність швидкохідних і маневрених малих бойових кораблів, які здатні повноцінно протистояти великим кораблям противника та контролювати море.
І навіть вже є країна, яка хоче допомогти Україні у розбудові такого флоту, – Сполучені Штати Америки. Америка готова просто подарувати українським ВМС 30-метрові катери класу Island, що були на службі Берегової охорони США, а нині стоять у порту Балтимора. Раніше такі ж дарували Грузії, Пакистану та Коста-Риці.
«Транспортування цих кораблів буде важливою демонстрацією тісної співпраці між Сполученими Штатами й Україною та забезпечить українцям важливі морські оборонні можливості. Я буду продовжувати підтримувати зусилля, спрямовані на те, щоб забезпечити Україні інструменти, необхідні для захисту від російської агресії», – розповів «Схемам» сенатор Роб Портман.
Під час візиту до Америки журналісти «Схем» дізнались зі своїх джерел у Сенаті, що Україна такому подарунку «опирається» – нібито з меркантильних мотивів керівництва держави. Згодом це підтвердили і джерела «Схем» у Пентагоні. За океаном скаржаться, що ця історія тягнеться вже четвертий рік.
«Схеми» вирішили розібратись, чи дійсно Україна блокує постачання цієї військової техніки, і хто та чому може бути у цьому зацікавлений.
2014-й. Початок історії
Уперше про «Айленди» в Україні заговорили ще у 2014 році – одразу після анексії Росією Криму та під час обговорень концепції розбудови вже згаданого москітного флоту. У той час катери вже почали виводити зі складу Берегової охорони США, але вони досі не в Україні.
«Схеми» знайшли докази тому, що цей процес триває роками. Як, наприклад, лист від тоді ще командувача ВМС Сергія Гайдука, датований 6 жовтням 2014 року. У ньому він пояснює, що Україна не зможе відновити флот тільки за рахунок власного будівництва до 2020 року, та, опираючись на низку обговорень, які вже відбулись, просить командувача морськими операціями американських ВМС посприяти в можливому отриманні катерів класу Island Україною.
У розпорядженні редакції опинився ще один лист – від Генштабу України до Офісу оборонного співробітництва при посольстві США, датований лютим 2015 року. У ньому українська сторона ще конструктивніша – просить посольство надати листа-заяву на отримання двох катерів на безоплатній основі.
Тобто, перші перемовини відбулися вже, як мінімум, три роки тому. За цей час українська делегація навіть їздила до Вашингтона на «оглядини» катерів, розповідає один з авторів ідеї москітного флоту в Україні, заступник начальника штабу Командування ВМС ЗСУ Андрій Ріженко.
«Я справді оглядав ці кораблі. Вони дійсно у гарному стані. Я служив на 5 кораблях і можу сказати, що коли був на борту цього корабля, склалось враження, що йому не більше віл 10 років. Технічний стан буде дозволяти використовувати ці кораблі ще, як мінімум, 15 років. Вони можуть виконувати завдання у складі сил НАТО і ЄС, як цього вимагає військова доктрина України. Поки що вітчизняна промисловість таких плавзасобів, які повністю відповідають стандартам НАТО, не будує», – каже він.
Україна взяла на себе зобов’язання за кілька років привести Збройні сили до єдиних стандартів НАТО. І в цьому випадку в нагоді стають кораблі, які вже їм відповідають, – катери класу Island.
«У найдешевшому варіанті ми просто отримаємо хороші, низькі, швидкісні катери, які можуть ходити, патрулювати, освітлювати надводну установку, проводити контроль судноплавства, демонструвати прапор, брати участь у міжнародних навчаннях, готувати екіпажі та напрацьовувати якийсь досвід», – підсумовує керівник «Українського мілітарного порталу» Тарас Чмут.
2016-й. Розвиток подій
У 2016-му листування між українськими відомствами продовжилось.
Зокрема, командувач ВМС у листі до начальника Генштабу зазначав, що американська сторона очікує на офіційне підтвердження готовності української сторони щодо отримання вищевказаних кораблів.
Начальник Генштабу, генерал Віктор Муженко, у свою чергу, передав листа далі – міністру оборони Степанові Полтораку. У листі, зокрема, йдеться, що катери передають Україні безоплатно в рамках американської програми передачі надлишкового оборонного майна – EDAP.
Згідно з умовами цієї програми, приймаюча сторона, тобто Україна, має компенсувати «супутні витрати». За ці «супутні витрати» – а це техобслуговування, переобладнання та навчання екіпажів – формально все й зачепилось.
«...Одним з основних протиріч є те, що Американська сторона наполягає на прямому контракті між Міністерством оборони України та Береговою охороною США. (...) Тобто американська сторона наполягає на прямому контракті, а законодавство України вимагає наявність українського посередника. (...) Окрім того, ціна такого контракту повинна бути узгоджена з Державним концерном «Укроборонпром», – йдеться у листі-відповіді Командування Військово-морських сил ЗС України.
Згідно з двома постановами Кабміну ще від 1998 та 1999 років, Міністерство оборони просто не може платити гроші за кордон, на відміну від того ж «Укроборонпрому» – державного концерну-монополіста з оброєння, з яким всі також мають узгоджувати і ціну своїх контрактів.
Роль монополіста пояснюють у Незалежному антикорупційному комітеті.
«Міноборони не може здійснювати зовнішньо-економічну діяльність. Воно справді не може формально купити нічого, навіть якщо це буде коштувати 1 долар, тому що не має на це права за українськими законами», – каже керівник секретаріату Незалежного антикорупційного комітету з питань оборони Олена Трегуб.
А «Укроборонпром» в інтересах міністерства – може. І, схоже, зрештою непогано на цьому заробляє.
«Укроборонпром» говорить про те, що вони беруть близько 5% від цієї транзакції, і це є легітимна плата за сервіс посередника-спецекспортера. Але міжнародні різні джерела говорять, що є й інша цифра – 20-25%, та це ніхто не може точно перевірити, тому що потрібна узагальнена інформація по всіх цих транзакціях і, як ви розумієте, більшість є державною таємницею», – додає Олена Трегуб.
У США, які наполягають на прямому контакті з українським Міністерством оборони, діяльність «Укроборонпрому» оцінюють критично. Серед критиків – доктор Майкл Карпентер, екс-радник віце-президента США часів Обами Джо Байдена та колишній заступник міністра оборони Америки, який відповідав за Росію та Україну.
«Насамперед мова про компанію-посередника. Насправді вона не потрібна, як і всі посередницькі структури, яких в Україні багато, – каже Карпентер. – Західні інвестори занепокоєні через політичний тиск та корупцію в Україні. Має відбутися незалежний аудит компанії, який покаже, скільки додаткових коштів стягується «Укроборонпромом» (як проценти). Це важливе питання, що досі лишається відкритим».
Угода є?
Утім, «Схеми» виявили, що це – формальність. Адже угода, яка дає змогу здійснити передачу, давно є. Ще у 1993 році Україна та США вже домовились про оборонне співробітництво, в межах якого, за словами спеціалістів, можна провести і цю операцію.
Адмірал запасу ВМС ЗСУ та колишній заступник міністра оборони Ігор Кабаненко пояснює, що для цього повинна бути відповідна постанова Кабінету міністрів, яка має надати «разові повноваження Міністерству оборони» на виконання цієї місії.
«Але ж нічого немає на сьогоднішній день. Немає постанови Кабінету міністрів, немає імплементаційної угоди і це насторожує. Тому що, на мій погляд, тут немає логічних пояснень з точки зору національних інтересів», – каже Кабаненко.
Тобто, для передачі двох американських катерів потрібно кілька тижнів роботи урядового апарату та головне – політична воля. Та чи є вона?
2017-й... Кульмінація
Із власних джерел у Міністерстві оборони «Схеми» дізнались, що очільник відомства Степан Полторак вже просив прем’єр-міністра втрутитися і допомогти. Однак, коли журналісти «Схем» вирішили запитати у міністра, чому Україна вже два роки не може отримати два катери «Айленд» від США, конкретної відповіді так і не почули.
«А хто вам сказав, що 2 роки? Звідки у вас інформація, що Україна не може отримати ці кораблі? Ви не можете знати цю інформацію. Які в вас можуть бути власні джерела? Ви не можете знати інформацію, про яку ви говорите», – сипав питаннями у відповідь Полторак.
На уточнення, чому міністр не може розповісти про переговори щодо катерів та обставини, які їх ускладнюють, він зазначив, що ніяких ускладнень немає, утім, «це те питання, про яке він не хотів би говорити на камеру».
«Робота просто йде планово. Є механізм, як це правильно зробити, повинні бути витримані всі процедури», – розповів Полторак.
Із таким самими запитаннями «Схеми» звернулися і до прем’єр-міністра Володимира Гройсмана. Проте і він не зміг пояснити, чому Україна досі не зробила все, щоб отримати «Айленди», і направив… до міністра оборони.
«Ви зв’яжіться з Полтораком, він вам дасть вичерпний коментар, а якщо потрібно, щоб щось прийняв пан Полторак, то він звернеться офіційно в уряд, і ми приймемо рішення», – сказав Володимир Гройсман.
На ремарку журналіста про те, що міністр раніше звертався в уряд і попросив надати окрему постанову Кабміну, Гройсман відповів: «Ми обов’язково розглянемо. Все, що стосується оборони і оборонного відомства, вам краще отримати інформацію від міністра оборони».
Кому можуть заважати подаровані «Айленди»?
Бюрократичний пінг-понг між відомствами триває четвертий рік, а американські «Айленди» досі в порту Балтимора. У Вашингтоні не під запис натякають на меркантильний інтерес керівництва держави. Про що може йтися? Щоб з’ясувати це, «Схеми» вирішили проаналізувати, які з українських заводів нині завантажені державним замовленням із відновлення флоту.
Ось що влітку 2017-го у коментарі «Військовому телебаченню» розповідав командувач ВМС Ігор Воронченко: «Скажіть, а яке ще суднобудівне підприємство зараз в державі працює? Є виробник, який своєчасно поставляє продукцію... Всі ті зауваження, які виникають під час експлуатації, під час випробувань, коригуються».
Виробник, про якого в інтерв'ю згадував командувач, – приватне акціонерне товариство «Завод «Кузня на Рибальському» – декомунізована «Ленінська кузня».
У заводу два бенефіціари – президент Петро Порошенко та його близький армійський товариш, народний депутат Ігор Кононенко.
Два малі броньовані артилерійські катери проекту 58155 (у народі їх називають «Гюрза М»), які виробили на цьому заводі, успішно пройшли випробування і вже стоять на озброєнні Війського-морських сил.
Ще чотири вже виготовлені і поповнять флот після перевірки бойових якостей.
За даними джерел «Схем» в Міноборони, саме на катери виробництва заводу «Кузня на Рибальському» вже закладають гроші у Державному оборонному замовленні на наступні роки. Ввезення американських «Айлендів», схоже, частково може сколихнути комерційні плани президентського заводу.
Утім, офіційно дізнатися, чи закладають у бюджеті витрати на майбутні катери чи на отримання «Айлендів» Україною – неможливо.
«...Показники Державного оборонного замовлення на 2018-2020 роки, як і схвалений на згаданому засіданні РНБО України відповідний документ, мають гриф секретності «таємно» і не можуть бути оприлюднені...» – йдеться у відповіді апарату РНБО.
Про вартість цих катерів та подальші плани на виробництво не відповідають і на підприємстві «Завод «Кузня на Рибальському»: «…діяльність підприємств оборонної промисловості України наразі постійно та ретельно відстежується відповідними спеціальними службами країни-агресора, у тому числі через публічні та відкриті джерела інформації. (…) окрім того, поставлені питання стосуються інформації, яка містить гриф «таємно».
Не допоміг розібратися із майбутнім будівництвом і міністр оборони: «Дайте попрацювати Головному управлінню розвідки РФ. Та інформація, про яку ви питаєте, є конфіденційною», – сказав Степан Полторак.
Тобто виходить, що Україна планує будувати москітний флот власними силами, підтримуючи українського виробника – а це і податки до бюджету, і робочі місця.Але чи варто при цьому нехтувати подарунком від західних партнерів – двома американськими катерами – лише тому, що від цього завод президента, ймовірно, може отримати трохи менше державне замовлення?
«Айленди» vs українські катери
З допомогою фахівців «Схеми» вирішили порівняти об’єктивні показники американських та українських катерів – їхні бойові характеристики.
Заступник начальника штабу командування ВМС ЗСУ Андрій Ріженко пояснив, що катери українського виробництва за мореходними якостями поступаються американським.
«Наші катери «Гюрза»... Як показала практика, при хвилях моря у два-три бали ми вже не можемо його застосовувати. У Чорному морі, особливо в осінньо-зимовий період, стан моря постійно – чотири-пять балів. За мореходними якостями американські катери на порядок кращі, ми можемо використовувати їх не тільки в найближчій морській зоні в межах портів. Ці катери, типу «Айленди», вони так звані ocean going, їх можна використовувати в межах та за межами Чорного моря, що дуже важливо», – пояснює Ріженко.
«Схеми» дізнались, що в Міністерстві оборони вже порівнювали американську техніку з майбутніми виробами заводу президента. У розпорядженні редакції є документ, який готували спеціалісти ВМС, – це порівняльна таблиця з технічними характеристиками саме цих двох типів катерів. Такі дані можна знайти і в мережі.
За розмірами американський «Айленд» у півтора рази більший за український катер на базі проекту 58155, тобто вміщує більше екіпажу, палива та має кращу морехідність. Якщо український катер може витримувати шторм до 3 балів – а це – «легке коливання», то американський – до 5, а це вже «бурхливе коливання» із хвилями до 4 метрів. Прицільно стріляти український катер може при коротких хвилях, тоді як американський – при крутих хвилях.
Отож, український катер має перевагу в тому, що це українське виробництво (хоч і частина систем там все ж іноземна), тоді як американський катер виконує більше функцій, і вже сумісний із кораблями НАТО, що є одним із зобов’язань України перед закордонними партнерами.
Ціна питання
Можливо, подарунок з Америки зрештою обійдеться Україні дорожче, аніж будувати свої нові 2 катери? Адже є ще й приховані супутні витрати.
Зараз «Айленди» фактично «законсервовані» – це означає, що частина обладнання та систем зняті, тому за технічне обслуговування та поточний ремонт Україна має заплатити, ще до того, як отримає їх.
Редакція програми «Схеми» отримала попередні розрахунки Міністерства оборони, щоб дізнатися, скільки це коштуватиме Україні.
Безпосередньо за самі катери Україна платити не має. Закупівля обладнання та паливно-мастильних матеріалів обійдеться в 1 мільйон 300 тисяч доларів, ще по 500 тисяч доларів – на підготовку екіпажів, технічне обслуговування та обладнання, 4 мільйони – на ремонт і майже – 3 на транспортування.
Загалом – трохи більше від 10 мільйонів доларів за два катери.
Ринкова вартість одного такого катера, за оцінками фахівців, в середньому – 25 мільйонів доларів.
Українському оборонному бюджету звести новий катер такого класу на українському заводі вартує 27-35 мільйонів доларів, каже начальник управління кораблебудування Військово-морських сил України Василь Радчук.
«У будь-якому випадку будівництво на національних заводах буде дорожче. Тому що катери «Айленд» ми отримаємо безкоштовно – тільки оплачуємо послуги щодо їх відновлення. А вартість такого корабля на національних суднобудівних заводах – 27-35 мільйонів доларів, щоб ми розуміли – з такими ж характеристиками, з такими ж функціями», – розповів начальник управління кораблебудування Військово-морських сил України Василь Радчук.
Виходить, що один «Айленд» разом із витратами на транспортування, навчання українських моряків та військове дообладнання обійдеться українському бюджету в середньому в шість разів дешевше, ніж подібний катер зі слабшими характеристиками, але збудований на українському заводі – ймовірно – президентському.
Виходячи з цього, колишній високопосадовець Пентагону Майкл Карпентер зауважує: у кулуарах подейкують про можливу причину затягування передачі «Айлендів» в Україну.
«Нестача прозорості та можливості захисту – це справжня проблема. До мене доходили чутки щодо катерів класу «Айленд», запропонованих Україні, – що існує альтернативна схема закупівлі та перепрофілювання суден, які будуть вироблятися на «Кузні на Рибальському» – суднобудівному заводі у Києві. Чесно кажучи, я не знаю, чи це правда. У цьому питанні критично важливо мати прозорість – бо якщо ви не знаєте, з чим конкуруєте, ви не можете дійсно виконувати програму озброєння Міністерства оборони раціонально», – каже Карпентер.
Саме тому «Схеми» звернулись по коментар і до президента, адже його політичної волі як голови держави може бути достатньо для вирішення історичного для військового співробітництва питання. Він же – співвласник «Кузні на Рибальському», яка зараз і є основним постачальником суден для ВМС.
Утім, відповісти на запитання журналіста «Схем» щодо кораблів «Айленд» Порошенко не зміг.
«Я вибачаюсь, але зараз в мене немає відповіді, яку я міг би вам надати», – сказав президент.
«Схеми» окремо надіслали запит до Адміністрації президента із питаннями, чи проводив Петро Порошенко формальні чи неформальні переговори щодо отримання «Айлендів». У відповідь в офісі Порошенка зазначили лише, що : «До компетенції Адміністрації президента не належать питання забезпечення озброєнням українського війська. Дана функція покладена на Міністерство оборони України».
По коментарі з американського боку «Схеми» звернулися до посольства США, в якому офіційної відповіді не надали. Також упродовж двох місяців редакція зверталася по черзі до Міністерства оборони США, зокрема в Агентство з оборонного співробітництва, Штаб-квартиру американських ВМС, а саме в службу Берегової охорони 5-го району, де базуються «Айленди», та в Офіс міжнародних закупівель Берегової охорони США. Вони знову направили журналістів до посольства США в Києві – тільки вже у відділ оборонного співробітництва, де… заявили, що це відповідальність все ж Міністерства оборони США.
2018-й. Чи буде розв’язка?
Отож, влада США вже не перший рік намагається безкоштовно передати Україні два патрульних бойових катери в часи, коли вони критично необхідні. Доведеться лише заплатити за розконсервацію та транспортування – по 5 мільйонів доларів за кожен.
Конкуренцію їм в Україні складають українські катери, які за державним замовленням зводить завод президента України. За даними «Схем», в оборонному бюджеті вже закладені гроші на нові катери, які українцям обійдуться, в середньому у 30 мільйонів доларів за кожен. Точні плани та суми дізнатись неможливо, адже майже все, що відбувається в українській оборонній промисловості, засекречено.
Президент – він же власник єдиного працюючого підприємства, яке відбудовує флот, про ситуацію обізнаний, але за кілька років його ініціативи з отримання американських кораблів, суспільство так і не помітило, а на запитання журналістів він відповідати відмовився, як і прем’єр-міністр.
Тим часом Військово-морські сили України, які були змушені перебазуватись із Криму до Одеси, роками намагаються переконати верхівку влади, наскільки державі потрібні американські «Айленди».
Водночас Вашингтон не хоче вступати у відкриту конфронтацію із українською владою та все ще намагається врегулювати це питання непублічно.
ПОВНИЙ ВИПУСК ПРОГРАМИ «СХЕМИ»:
