Косовська Митровиця, поділене місто на півночі Косова, цього тижня вкотре стало джерелом можливого сербсько-албанського конфлікту. Ситуація загострилася після того, як підрозділ косовської спеціальної поліції 26 березня затримав керівника Бюро сербського уряду в справах Косова Марка Дюрича. Він відвідував Косово всупереч забороні місцевої влади. Сербського урядовця через кілька годин звільнили й депортували, а з Белграда тим часом надходили повідомлення про можливу енергійну реакцію Сербії. Президент Сербії Алекандар Вучич пізно вночі звернувся до громадян і заявив, що серби вийдуть з уряду Косова й сформують Об’єднання сербських громад.
У вівторок до Белграда прибула Федеріка Моґеріні, верховний представник Євросоюзу в справах зовнішньої політики. Вона й глава сербської держави виступили за збереження миру й стабільності, за продовження розмов Белграда й Приштини. Сербський президент провів телефонну розмову й з Весом Мічелом, помічником держсекретаря Сполучених Штатів Америки в справах Європи й Євразії. Співрозмовники дійшли згоди в тому, що збереження миру є ключовою передумовою для продовження діалогу про майбутнє регіону.
Приватний візит сербського президента до США
Нагадаємо, що президент Сербії минулого тижня перебував у Сполучених Штатах із так званим приватним візитом. Оскільки його не супроводжували журналісти, не було повідомлень про перебіг візиту. У розмові з кореспондентом державного телебачення Вучич заявив, що він зустрівся з деякими американськими урядовцями. Не подаючи деталей, він ствердив, що метою всіх його зустрічей була боротьба за добробут та інтереси сербського народу й за сербів у Косові. Саме в той час у США перебував і президент Косова Хашим Тачі. Деякі белградські оглядачі вважають, що Вучич і Тачі зустрілися за щільно зачиненими дверима. Інші кажуть, що йшлося про так звану непряму зустріч, оскільки два президенти розмовляли з тими самими американськими урядовцями й обговорювали лише одну справу: продовження політичного діалогу між Сербією й Косовом.
Дипломатичні джерела уточнюють що Брюссель, а ще більше Вашингтон, вимагають від двох сторін урегулювати спірні питання до кінця 2018 року. Адже косовська криза розпочалася тридцять років тому (албанці кажуть, сто років тому, коли серби відвоювали Косово від Оттоманської імперії).
Парламент Косова проголосив незалежність 2008 року. Республіку наразі визнають 116 країн. Белград і Приштина 2013 року підписали так звану Брюссельську угоду, якою спільно виступили за нормалізацію. Угодою передбачається, між іншим, що сторони не робитимуть одна одній перешкод на шляху євроінтеграції та в міжнародних інституціях. Однак Белград згодом за допомогою Москви провів потужну кампанію проти прийому Косова до ЮНЕСКО. Сербські представники виступали й проти прийому Косова до європейських та міжнародних спортивних асоціацій.
Політична заборона матчу з гандболу
Саме минулого тижня в Сербії мав відбутися матч молодіжних жіночих збірних з гандболу Сербії й Косова. За кілька годин до початку міністр внутрішніх справ заборонив проведення матчу, нібито через можливі інциденти. Ніхто в Сербії не сумнівався, що це було політичне рішення, адже Світова федерація з гандболу постановила, що матч проходитиме без глядачів, навіть без журналістів.
На думку оглядачів, заборона гандбольного матчу була вступом до інцидентів у Косовській Митровиці. Напередодні продовження діалогу в Брюсселі Белград повідомив, що на зустріч із сербами на півночі Косова поїдуть міністри оборони й інформації та згаданий Марко Дюрич.
Косовський уряд не дав дозвіл на їхній візит, і міністри в останній момент зупинилися неподалік косовського кордону. Згідно з Брюссельською угодою, сербська сторона про кожний офіційний візит повинна за три дні повідомити владу в Приштині й вимагати відповідного дозволу. Дюрич порушив процедуру, і це стало приводом до його затримання, котре президент Сербії назвав брутальним, а поведінку косовської поліції –терористичною.
Більшість сербських опозиціонерів упевнені, що йшлося про заплановану провокацію Белграда: владі було потрібне драматичне затримання Дюрича для того, щоб відкласти переговори з косоварами в Брюсселі. Вони нагадують, що сербський урядовець прибув до Косова з сімома охоронцями, та вони нічого не зробили для його захисту. Косовський публіцист Шкельзен Малічі також каже, що провокація була потрібна белградській владі, котра наразі запевняє громадськість, що неможливо вести діалог з тими, хто застосовує силу проти урядової особи.
Сербська громадськість поділена щодо Косова
Белградські телеканали та проурядова преса на перших сторінках подають драматичні репортажі про події в Косовській Митровиці. Газета «Вечернє новості» стверджує, що в понеділок глава держави обговорював з найближчими співробітниками й можливість направити до Косова сербські збройні сили на захист тамтешніх сербів. Газета «Політика» повідомляє, що сербські представники в уряді Косова найближчим часом подадуть у відставку. Незалежна газета «Данас» зазначає, що сербські депутати не планують покинути парламент. Співрозмовники газети уточнюють, що сербські та албанські екстремісти згодні в одному: вони не хочуть діалогу.
У Белграді сьогодні оприлюднені результати опитування громадської думки проведеного Інститутом європейських справ. Згідно з ними, 80 відсотків сербів виступають проти визнання незалежності Косова. Майже половина опитуваних вважає, що Косово назавжди втрачене. Інша половина, навпаки, сподівається, що цей край повернеться до складу Сербії. Та ще одне: 25 відсотків передбачають, що Белград цього або наступного року визнає Республіку Косово. А президент Вучич сьогодні нагадав, що принаймні п’ять тисяч албанців з Косова щодня без перешкод проїжджають через Сербію на шляху до країн Європи.
