Із випуском в обіг 10-гривневої монети «Захисникам Донецького аеропорту» ніби зрушило з мертвої точки питання про використання українських грошових знаків у пропаганді. Ще одна монета патріотичної тематики введена в обіг у березні й одна планується у квітні. Та зараз ми на порозі заміни дрібних банкнот монетами, і держава має скористатися цією нагодою для донесення важливих ідеологічних установок до кожного.
Пам’ятну монету, присвячену «кіборгам», Національний банк України презентував 30 січня, а монету номіналом 10 гривень «День українського добровольця» – 12 березня. Це велика подія не лише для нумізматів. Це перемога людей, які понад 3 роки наполягали на важливості використання грошей у патріотичній пропаганді.
Монети з серії «Збройні сили України» виходять тиражами по 1 мільйону штук. Є сподівання, що під час заміщення банкнот дрібного номіналу монетами відбуватимуться й спеціальні випуски великими тиражами.
Маленька, але перемога
Нову монету, присвячену «кіборгам ДАПу», суспільство зустріло з ентузіазмом. У березні Нацбанк випустив також «День українського добровольця», а у квітні матимемо «100-річчя створення Українського військово-морського флоту». Номінали усіх – 10 гривень, тиражі – 1 мільйон штук.
Раніше пам’ятні монети випускалися мізерними тиражами – 30-50 тисяч штук. В обіг вони не потрапляють, продаються колекціонерам за спекулятивними цінами, у десятки разів вищими від номіналу. Відповідно, функцію пропагування ідей, історії, історичних постатей, природних багатств та науково-технічних надбань України серед пересічних громадян такі монети не виконували.
За всю історію незалежності великими тиражами вийшло лише п’ять обігових пам’ятних монет. Це 1-гривневі «60 років визволення України від фашистських загарбників», «60 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 років», а також до 65 та 70 років перемоги та «Фінальний турнір чемпіонату Європи з футболу 2012 року». Монета «70 років Перемоги. 1945 – 2015» вийшла 7-мільйонним тиражем, решта – по 5 мільйонів.
Та більшість українців не бачила жодної з них. А кому пощастило, одразу виймали ці монети з обігу й зберігали як сувеніри.
За кількістю найменувань нових монет «Збройні сили України» начебто прорив – їх 3 проти 5 обігових пам’ятних монет за всю історію. Проте сукупний тираж усіх трьох 10-гривневиків становить лише 3 мільйони штук. Це менше накладу будь-якої з попередніх пам’ятних монет.
Пропаганда не є завданням Нацбанку?
Тему випуску обігових пам’ятних монет патріотичної спрямованості група ентузіастів піднімала від самого початку російської агресії. Нацбанк усіма силами відбивався.
Першого листа з цього приводу президент клубу колекціонерів міста Слов’янська Микола Омельченко надіслав до НБУ ще в березні 2014-го. У липні того ж року він пропонував невідкладно започаткувати випуск обігових монет «Захисники України». З пропозицією випуску таких монет номіналами від 5 до 50 гривень та пам’ятних банкнот мільйонними тиражами він звертався до НБУ двічі в червні 2015 року, а потім у листопаді 2015-го. У червні 2016 року Омельченко знову пропонував випустити таку серію монет на особистому прийомі в заступника голови НБУ.
«Переписка з Нацбанком з цього приводу – це три великі томи», – каже Микола Омельченко.
У відмовах писали, що введення нових номіналів та дизайнів монет ускладнить обслуговування грошового обігу як для НБУ, так і для населення.
До НБУ неодноразово писали про необхідність патріотичних обігових монет та банкнот народні депутати. Колективні звернення з великою кількістю підписів надсилали депутат Олег Мусій, Богдан Матківський та інші небайдужі депутати… Їм Нацбанк відповідав, що цікаві й змістовні пропозиції візьмуть до уваги і вивчать.
«Щодо патріотичного виховання громадян. Дана функція не визначена Національному банку ані Конституцією України, ані Законом України «Про Національний банк України», а для патріотичного виховання в державі існують інші інституції», – цитує Микола Омельченко листа на ім’я народного депутата Мусія від тодішнього заступника голови НБУ Якова Смолія (21 грудня 2015 рік, вих. № 50-04009/102061).
Нині пан Яків Смолій призначений головою Національного банку України. Чи то була власна його позиція, чи такі відповіді йому готували його підлеглі? Про це можна буде судити з подальшої політики НБУ щодо монет патріотичної тематики, а також після кадрових призначень, які зробить найближчим часом новий голова НБУ.
Чи справді це працює?
Наочний приклад того, як працює пропаганда на грошових знаках, – зміна ставлення в Україні до постаті Івана Мазепи. І в Російській імперії, і в СРСР гетьмана проголошували «зрадником». Таке уявлення було поширене і в Українській РСР.
Та ось у 1996 році Іван Мазепа з’являється на 10-гривневій купюрі. А наприкінці 2007 року в опитуванні Київського міжнародного інституту соціології щодо «Великих українців» гетьман посідає 8-е місце. Це наслідок, зокрема, й щоденного спостерігання портрету Мазепи на 10-гривневій банкноті, який за замовчанням подобається всім.
Гроші як механізм впливу на суспільну думку та громадські настрої використовують в усьому світі. Згадати хоча б відому серію американських 25-центовиків, присвячених кожному штату: впродовж 10 років в обіг США випустили 34,7 мільярда (!) таких монет.
Росія після окупації Криму випустила в обіг понад 40 мільйонів штук монет кримської тематики (9 різновидів) та 20 мільйонів 100-рубльових банкнот із «кримнашем». А в жовтні 2017 року презентували купюру нового номіналу 200 рублів із кримськими сюжетами, тираж якої взагалі «не буде обмеженим».
Відповідь української держави на таку грошову агресію виглядає слабкою (3 мільйони монет упродовж 2018 року) і запізнілою. Проте добре, що хоч тепер Нацбанк започаткував таку роботу. Важливо, що статус таких монет закріплений у внутрішній Інструкції НБУ: «спеціальний випуск – випуск пам’ятних монет із недорогоцінних металів якості карбування «анциркулейтед» великими, але визначеними тиражами (від одного млн шт.) за їх номіналом і тематикою, що має загальнодержавне значення та є законним платіжним засобом».
Та патріоти жадають більшого. Вони пропонують Нацбанкові:
«В обігових монетах нового монетного ряду, що буде запроваджувати Національний банк України в зв’язку з відмовою від карбування «копійок», усі без винятку монети виготовляти з інформаційним тематичним навантаженням, тобто відмовитися від стандартної монети, а всі монети виготовляти ювілейного або пам’ятного спрямування, що дуже важливо для країни, яка перебуває під впливом інформаційної війни з боку агресора», – йдеться в листі за підписом народного депутата Олега Мусія та голови Клубу колекціонерів міста Слов’янська Миколи Омельченка.
