Проаналізувати минулі помилки і навчитися працювати по-європейськи – з такою метою українські поліцейські зустрічалися з чеськими колегами з Управління кримінальної поліції та слідчої служби Чехії та інших підрозділів чеської поліції. Йшлося не лише про виклики безпеці з боку потенційних сепаратистів, про які більше знали українці, але і про теми, які в Україні часто залишаються занедбаними, наприклад, методи розпізнання і боротьби з психологічною травмою, якими могли поділитися чеські колеги. Зустріч спільно влаштували чеські організації Team for Ukraine, яка займається обміном поліцейського та військового досвіду з Україною, та неприбуткова організація Інститут політики та суспільства в Празі.
Завідувач відділу міжнародних зв’язків Львівського державного університету внутрішніх справ, підполковник поліції Василь Франчук говорить, що нині поліцейські Західної України проходять курс навчання, про який раніше ніхто навіть не думав.
«У зв’язку з тим, що Україна зараз перебуває у воєнному стані, керівництво нашого навчального закладу вирішило, що необхідно готувати курсантів до сучасних умов. Це стосується всіх курсантів – і чоловіків і жінок. Підготовка містить вогневу підготовку – тобто стрільбу. Стосується також тактики спеціальної підготовки. Специфіка зупинення автотранспорту, перевірка його. Звільнення заручників. Звільнення будівель у разі їхнього захоплення. Фактично, все те, що ми переживали в 2014-2015 році. Це потрібно для того, щоб правоохоронці, які їдуть на подібні операції, були підготовлені», – поділився Василь Франчук.
Те, що українські міліціонери не були готові до таких позаштатних операцій на початку заворушень на Донбасі, коштувало потім Україні великих жертв, говорить чеський фахівець з питань безпеки, один з лідерів організації Team4Ukraine Петр Пойман.
«Ми аналізували ситуацію ретроспективно і дійшли висновку, що якби поліція відреагувала вчасно на події в Слов’янську, Харкові і Краматорську у 2014 році, то війни могло б взагалі і не бути. Там було так багато помилок на рівні поліцейської тактики, коли поліція просто не знала, як реагувати, а командири, які ухвалювати рішення… Звісно, якщо командир не перейшов на інший бік», – зауважує чеський фахівець, який об’їздив майже всю Україну, досліджуючи український досвід та організовуючи передачу чеського.
Олександр Користін із Державного науково-дослідницького інституту МВС України співпрацює з Петром Пойманом із 2015 року. Разом з групою представників чеської поліції вони вже проводили спільний захід в Одесі, на базі державного університету, що стосувалася реалізації моделі Community policing на практиці.
За словами Олександра Користіна, на сьогоднішній день в Україні є надзвичайно великий інтерес до впровадження так званого intelligence led policing – нової моделі поліцейської діяльності, яка спирається на роботу аналітиків. Вона є складовою загальної стратегії реформування МВС України, яку минулого року в грудні затвердив уряд.
«Зміст цієї моделі в тому, що управлінські рішення керівників слідчих приймаються виключно на підставні достатніх аналітичних даних. Для реалізації цієї моделі минулого року в структурі національної поліції України було створено нове управління – кримінального аналізу. Тепер необхідно забезпечити високий рівень саме аналітиків», – зазначив Олександр Користін.
За словами українського фахівця, з 2015 року в Україні проводилася ціла низка навчальних тренінгів для аналітиків з фахівцями з управління по боротьбі з наркотиками та злочинністю ООН, місії Євросоюзу в Україні та представниками поліції Румунії.
«На сьогоднішній день ми сформували національну навчальну базову програму підготовки аналітиків, на основі якої в Києві в академії внутрішніх сил здійснюється вже фахова підготовка аналітиків», – розповів Олександр Користін.
Починаючи з 2014 року, українських поліцейських починають навчати працювати зі стресом і посттравматичним синдромом. Психолог та голова Центру соціальних ініціатив та розвитку Олександр Димитревич, говорить, що поліцейські та соціальні працівники мають вміти не лише надавати допомогу, але і вміти аналізувати свій власний стан.
«Працюючи з людьми, які переживають посттравматичний стрес, люди таких професій, слухаючи їхню історію, можуть і на собі відчути вплив цього стресу. І якщо вони не знають, як з цим працювати, це може призвести в них до захворювання. Людина потім не може зіставити і зрозуміти – звідки в неї, наприклад, підвищений тиск. Ми їм показуємо різні моделі, як із цим можна працювати і залишатися здоровими людьми», – пояснює психолог.
У Празі Олександр Димитревич цікавився та ділився власним щодо того, як найбільш ефективним способом запобігати посттравматичному стресовому розладу. На його думку, тут потрібна велика просвітницька робота серед населення, пояснення широким масам населення того, що таке норма, і як розпізнати відхилення.
«Ми використовуємо західний досвід у роботі з людьми, щоб їм буквально на пальцях пояснити, як потурбуватися про своє здоров’я та залишатися здоровими», – зазначив український психолог.
