Валерія Лутковська покинула посаду омбудсмена України. Новим уповноваженим Верховної Ради з прав людини стала політик і бізнесмен з Криму Людмила Денісова. Крим.Реалії вирішили нагадати, що зробила для кримчан Лутковська за час своєї роботи.
Омбудсмен в Україні змінився 15 березня. Верховна Рада України більшістю голосів призначила на цю посаду депутата парламенту від фракції «Народний фронт» Людмилу Денісову. Остання до 2014 року була однією з керівниць кримського відділення партії «Батьківщина». Денісова володіла низкою промислових та медіакомпаній у Криму («Кримзалізобетон», «Гуматекс», «Гуру Медіа Груп» та ін.) і в різний час обіймала посаду міністра соціальної політики.
Окрім Денісової, на посаду омбудсмена претендували українські народні депутати Сергій Алексєєв («Блок Петра Порошенка») та Андрій Мамалига (Радикальна партія Олега Ляшка). Деякі українські правозахисні організації виступили проти всіх трьох кандидатур. Вони обґрунтували це тим, що претенденти на посаду омбудсмена не мають належного досвіду правозахисної діяльності, а їх висунення, на думку правозахисників, відбулося у непрозорий спосіб і стало результатом кулуарних домовленостей.
Екс-омбудсмен Валерія Лутковська обіймала цю посаду з 2012 року. З березня 2014 року одним з її пріоритетних напрямків роботи була ситуація з правами людини в Криму. Ми вирішили нагадати про найбільш значні події, пов'язані з її роботою на цій посаді.
Поїздка до СІЗО Сімферополя
Це був з її боку серйозний крок ‒ поїхати до Криму, на окуповану територію для того, щоб на власні очі побачити Ахтема Чийгоза та інших українських політв'язнівМикола Полозов
Валерія Лутковська та члени її команди ‒ це єдині офіційні представники України, які відвідали територію Криму за останні 4 роки. Візит омбудсмена на півострів відбувся 26 грудня 2016 року. Валерія Лутковська в супроводі своєї російської колеги Тетяни Москалькової відвідала СІЗО Сімферополя, де зустрілася з фігурантами «справи 26 лютого» Ахтемом Чийгозом, Алі Асановим і Мустафою Дегерменджи. У той момент їх судили за організацію масових заворушень. В ізоляторі омбудсмен обговорила з ув'язненими умови їх тримання та справу, в якій вони були обвинуваченими.
Лутковську пропустили до Криму за умови, що російський омбудсмен Москалькова буде допущена до фігурантів «справи кримських дезертирів» Максима Одинцова та Олександра Баранова, які в той момент перебували в СІЗО Миколаєва. Це – двоє військових із Криму, які в 2014 році перейшли служити з української армії до російської. У лютому 2018 року суди в Києві визнали їх винними у державній зраді. Баранов отримав 13 років колонії, а Одинцов ‒ 14.
Передача 12 ув'язнених Україні
У березні 2017 року на територію материкової України були передані 12 ув'язнених, які відбували покарання в Криму. Йдеться не про політв'язнів, а про людей, які потрапили за ґрати у зв'язку з вчиненням кримінальних злочинів.
У Лутковської та її офісу був хоча б мінімальний контакт із російським омбудсменом, що дозволяло дізнатися про стан здоров'я людини, допомогти припинити катування чи жорстоке ставлення до неїОльга Скрипник
У 2015 році 22 такі людини звернулися до тодішнього російського омбудсмена Ели Памфілової (нинішня голова ЦВК Росії) з проханням відбувати покарання на материковій Україні. Сторони були готові до передачі цих осіб в українські пенітенціарні установи, але довго не могли домовитися про механізм, за яким вона може здійснитися. Лутковська не погоджувалася на процедуру, що передбачала визнання Криму територією Росії. Відповідно, російську сторону, навпаки, не влаштовували механізми, які припускали, що півострів визнавався українським. У результаті омбудсменами була розроблена спеціальна процедура із застосуванням так званої «практики ad hoc» (в міжнародному праві так називають разовий контакт між сторонами, які не бажають визнавати один одного).
Профільні правозахисні організації вітали передачу ув'язнених Україні, але зазначали, що такого переміщення потребують не 12 осіб, а набагато більша кількість тих, хто перебуває в ув'язненні в Росії та Криму.
Допомога «в'язням Кремля»
Офіс уповноваженого з прав людини під керівництвом Лутковської безліч разів звертався до російської влади й, зокрема, омбудсмена з приводу порушення прав кримчан, які зазнали політичних переслідувань. Уповноважений просила звільнити українських громадян з-під варти, перевірити умови їх тримання, відмовитися від практики насильницького надання їм примусового громадянства.
Наприклад, в серпні 2016 року Лутковська звернулася до Москалькової з проханням перевірити стан здоров'я Ільмі Умерова, якого тримали у психіатричній лікарні, а не так давно надсилала аналогічний лист щодо стану здоров'я кримського активіста Олександра Кольченка, якого тримають у виправній колонії Челябінської області Росії.
Оцінки та коментарі
Михайло Чаплига, представник омбудсмена Лутковської зі зв'язків із громадськістю: «Якщо йдеться про Крим, то я вже збився з рахунку, скільки було різних сайд-івентів на великих міжнародних заходах: і в Женеві, і в Брюсселі, і в Страсбурзі. Там ми представляли наш моніторинг, спільно з Кримською правозахисною групою, щодо ситуації в Криму... Ні наш офіс, ні будь-який інший не може когось випустити (з місць позбавлення волі ‒ ред.), переглянути рішення суду. Але те, що стосувалося умов тримання (українських в'язнів в Криму та сусідній Росії ‒ ред.) Москалькова завжди реагувала в позитивну сторону. Але, звичайно, не скажу, що вона сильно раділа. Тому що ми писали не тільки про це, а й про право на справедливий суд, право на захист. На ці запити не особливо «реагували». Але навіть коли вона злилася, й з політичної точки зору їй було не дуже комфортно, проте вона втручалася. Що стосувалося умов тримання та медичної допомоги, вона (Москалькова ‒ ред.), як правило, була ефективна».
Микола Полозов, російський адвокат, захисник заступників голови Меджлісу кримськотатарського народу Ільмі Умерова та Ахтема Чийгоза: «Зі свого боку я позитивно оцінюю ту роботу, яку проводила Лутковська та її команда. Дійсно, вона робила значні зусилля для того, щоб сприяти звільненню українських політв'язнів. І, на мій погляд, це був з її боку серйозний крок ‒ поїхати туди, до Криму, на окуповану територію для того, щоб на власні очі побачити Ахтема Чийгоза та інших українських політв'язнів».
Ольга Скрипник, координатор Кримської правозахисної групи: «У чому був позитив? У тому, що у Валерії Лутковської, її офісу був хоча б мінімальний контакт з російським омбудсменом. Я розумію, що до цього ставляться критично, що ми в стані війни з Росією, і не може бути контактів... Але ми знаємо, що такі контакти щонайменше дозволяли дізнатися про стан здоров'я людини, допомогти припинити катування чи жорстоке ставлення до неї. Тому цей контакт з точки зору прав людини був для нас важливий, це був певний канал зв'язку, за допомогою якого можна було хоч щось дізнатися».
Оригінал – на сайті Крим.Реалії
