Якби парламент все ж скасував обов’язкове декларування для антикорупціонерів (що не вдалося зробити сьогодні), це б полегшило роботу НАЗК, визнає очільниця цього органу Наталія Корчак. Але вона вважає, що критики посадовців мусять і самі бути з ними на одному рівні. Натомість віце-президент голови Київської школи економіки Наталія Шаповал висловлює переконання, що закон не визначає чітких критеріїв, хто саме з громадського сектору має декларувати свої статки.
Експерт антикорупційної групи «Реанімаційного пакету реформ» Антон Марчук переконаний, що депутати провалили голосування по цих законопроектах через бажання помститися.
Бажання помститися активістам перемогло над здоровим глуздомАнтон Марчук
«Це взагалі можна трактувати як порушення Європейської конвенції з прав людини, тому що публічне декларування допустиме лише в тому випадку, якщо воно слугує певним особливим цілям. А у випадку запровадження електронного декларування для громадських активістів воно просто, по суті, порушує право на приватне життя і створює таку атмосферу, коли боротьба з корупцією фактично стає загрозою для громадян, які цим займаються. У депутатів бажання помститися активістам перемогло над здоровим глуздом», – стверджує Марчук.
Голова НАЗК Наталія Корчак висловлює надію, що парламентарі все ж таки скасують обов’язкове декларування для громадських активістів, аби не збільшувати навантаження на перевірку декларацій.
Немає різниці, якого статусу декларант: чи це громадський діяч, чи посадова особаНаталія Корчак
«Якщо цього не відбудеться, до 1 квітня дана категорія осіб має подати декларації. Особливостей щодо перевірки декларацій немає, тому що немає різниці, якого статусу декларант: чи це фізична особа, громадський діяч, який діяв у сфері запобігання корупції, чи це посадова особа», – зазначила Корчак в ефірі «Ранкової Свободи».
Вона запевняє, що НАЗК залучало громадський сектор до напрацювання критеріїв, за якими борці з корупцією мають декларувати свої доходи.
Громадські активісти, окрім критики, більше нічим не займаютьсяНаталія Корчак
«Ми запрошували їх до співпраці, до розробки спільних рекомендацій, але, на жаль, громадські активісти, окрім критики, більше нічим не займаються. Тому НАЗК підготувало власний варіант проекту роз’яснень щодо декларування, і він міститься на нашому офіційному веб-сайті в розділі «нормативно-правові акти, які обговорюються».
Вона додає, що НАЗК наразі перевіряє декларації за зверненнями тих же громадських активістів, а їхні власні декларації не підлягають повній обов’язковій перевірці.
Віце-президент Київської школи економіки Наталія Шаповал критично оцінює і форму, і суть законодавчих змін про е-декларування активістів.
Напевно, в Україні є більш серйозні реформи, ніж спроби підчепити на гачок громадський секторНаталія Шаповал
«Напевно, в Україні є більш серйозні реформи і політики, на яких варто акцентувати увагу, ніж спроби підчепити на гачок громадський сектор. Але разом із тим є серйозні питання і по формі, бо закон виписаний настільки широкими мазками в частині про декларування громадського сектору, що проінтерпретувати чітко, які люди туди належать, які кошти, з яких вони отримували якісь компенсації, туди належать, неможливо», – ділиться спостереженнями Шаповал.
Можливість отримати роз’яснення від НАЗК, на думку віце-президента КШЕ, не захистить антикорупціонерів від можливих санкцій.
Листи-пояснення, які надаватимуть співробітники НАЗК, не будуть інтерпретуватись на рівні законуНаталія Шаповал
«Як ми знаємо, в українському застосуванні ні інформаційні довідки, ні листи-пояснення, які надаватимуть співробітники НАЗК, не будуть інтерпретуватись на рівні закону, і це ніяк не допоможе», – впевнена вона.
Наталія Корчак натомість накликає перевіряти, чи потрапляє та чи інша організація під критерії, визначені законодавству.
Перший критерій – державна реєстрація проектуНаталія Корчак
«Під декларування підпадає фізична особа, що здійснює громадську діяльність. Перша умова: отримує кошти і майно в рамках реалізації міжнародних проектів технічної допомоги. Але для того, щоб ідентифікувати цей проект, потрібно, щоб він був зареєстрований. Тому перший критерій – це державна реєстрація цього проекту. У підзвітності чітко зазначено, хто виконавець, хто кінцевий бенефіціар, хто реципієнт, тобто є бюджет, і, відповідно, цей законопроект дає нам можливість отримати інформацію, хто бере участь у такій діяльності», – пояснює вона.
Корчак підкреслює, що під дію закону не потрапляють ті, хто надає послуги таким організаціями на кшталт прибирання чи харчування або здійснює будь-яку іншу допоміжну діяльність.
«Ви повинні подумати, чи здійснюєте ви свою діяльність у сфері запобігання корупції, по-перше. По-друге: чи здійснюєте свою діяльність в рамках такого міжнародного проекту. Є ще таке поняття, як громадські організації, тому КШЕ поки що не є громадською організацією. Тому вимоги, які пред’являються до керівників чи учасників, що входять до складу, до нашої ситуації взагалі стосунку не мають», – переконує чиновниця.
Депутати пішли за принципом «сам дурень» – Димов
Згідно з роз’ясненням на сайті НАЗК, декларувати статки мають, зокрема, особи, які є керівниками або входять до керівних органів громадських об’єднань чи інших непідприємницьких товариств, які працюють у галузі запобігання та протидії корупції.
Раніше почесний президент КШЕ Тимофій Милованов писав на своїй Facebook-сторінці, що навчальний заклад потрапляє під дію закону, тож іноземці-члени ради директорів, які мусять декларувати свої доходи, подають у відставку.
Хоча обов’язкове декларування для активістів навантажує НАЗК, Корчак вбачає в ньому логіку.
Той, хто критикує, і той, кого критикують, в українській державі повинні стояти на рівному. Коли ми сповідуємо принципи прозорості, то потрібно не боятися показати прозорість своїх статківНаталія Корчак
«Я сповідую ідею, що той, хто критикує, і той, кого критикують, в українській державі повинні стояти на рівному. І коли ми сповідуємо принципи прозорості, то потрібно не боятися показати прозорість своїх статків і державному службовцю, і тому, хто здійснює діяльність у сфері запобігання та протидії корупції», – аргументує вона.
За словами голови НАЗК, від представників громадського сектору не надійшло жодної пропозиції щодо уточнення процедури.
«На щастя, міжнародні донори надали нам свої пропозиції до цих рекомендацій, із частиною з яких ми повністю погодились», – зауважує вона.
Натомість директор центру суспільно-інформаційних технологій «Форум» Валерій Димов стверджує, що, не скасувавши декларування для активістів, Україна порушує свої зовнішні домовленості.
Україна взяла на себе зобов’язання скасувати цей гібридний пунктВалерій Димов
«Україна взяла на себе зобов’язання скасувати цей гібридний пункт, оскільки він гібридно увійшов під приводом того, що треба внести зміну до закону, аби військовослужбовці не декларували. Тоді ж ввели, щоб антикорупційні органи це робили», – нагадує він.
Димов побоюється, що через те, що ця норма залишилась чинною, Україна може втратити підтримку Євросоюзу.
«Депутати, які пішли за принципом «сам дурень і дивись на себе», зрозуміло, навіть не внесли до порядку денного законопроект Лещенка, Герасимова, який відтерміновував декларацію. Тут питання фактично загрози отримання Україною наступних траншів», – стверджує експерт.
Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі
