Брюссель – На тлі скандалу навколо прослуховування офісу голови Спеціальної антикорупційної прокуратури в Брюсселі в четвер намагалися з’ясувати, що саме блокує боротьбу з головною системною проблемою України – корупцією. Водночас, європейці наголошують: одним НАБУ в Україні корупцію не подолати. Це вимагає значно ширшого наступу на цю «хворобу» – і з боку установ, і з боку політикуму, і за сприяння самого суспільства
Звинувачення НАБУ в прослуховуванні голови Спецпрокуратури Назара Холодницького керівник антикорупційного бюро називає «провокативними». Так само, провокацією називає ситуацію й сам Холодницький, додаючи, що чекає інформації правоохоронців, кому належав прослуховуючий технічний засіб і хто був ініціатором, а тим часом, «НАБУ і САП є єдиною структурою, тому ми повинні працювати разом».
Напередодні директор Національного антикорупційного бюро України Артем Ситник заявив, що вважає «недоречним» коментувати такі заяви. Він назвав повідомлення у пресі «провокативними» і такими, що «нібито підштовхують до певних коментарів».
20 березня в ЗМІ з’явилася інформація про те, що буцімто кабінет антикорупційного прокурора Назара Холодницького кілька тижнів прослуховувався за допомогою апарата, який був прикріплений до акваріуму біля столу прокурора. У пресі писали про те, що «прослуховування» могли встановити співробітники НАБУ за згоди генпрокурора.
«Елемент медійної війни проти антикорупційних органів» – Ситник
Голова Національного антикорупційного бюро Артем Ситник запевняє, що ситуація з буцімто прослуховуванням з боку його установи кабінету керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назара Холодницького не вплинула на співпрацю двох установ.
«Прокурори і детективи працюють разом. Якщо ви звернули увагу, за останні два дні ми завершили п’ять кримінальних проваджень, причому достатньо відомих. Від себе можу сказати, що я зроблю все, щоб незалежність НАБУ, на яку постійно спокушається влада, буде захищена, бо пишуть, що вона під загрозою», – заявив у Брюсселі Ситник.
На питання, чи з’ясовували разом з головою САП Назаром Холодницьким, хто міг організувати прослуховування і кому це вигідно, голова НАБУ Артем Ситник відповідає, що про це слід питати «у тих ресурсів, хто це поширює».
«Проаналізуйте інформацію, яка з’являється кожен день: починаючи від того, що я когось вбивав і захоплював якісь землі у Львівській області. Це елемент медійної війни проти антикорупційних органів», – каже Ситник.
Справи про корупцію у вищих владних колах гальмують суди
Розповідаючи європейцям про здобутки антикорупційної боротьби, Артем Ситник, директор НАБУ, вкотре нарікає: на його установу постійно чиниться тиск, а ті всі справи, які вона разом із прокуратурою передає до суду, практично там повністю гальмуються.
«Справи, які ми разом із САП під величезним тиском і спротивом розслідуємо й передаємо до суду, там у суді практично втрачають свій рух», – каже він.
На це ж скаржиться і голова Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назар Холодницький, кажучи, що в судах уже перебуває понад сто справ, а вироки по них не виносяться. «А на винесення вироків, яких так чекають, прокурори впливати не можуть, бо для цього є третя гілка влади – судова».
До того ж, каже він, «ті суб’єкти, щодо яких ведуться розслідування, є надбагатими людьми, з надміцною адвокатською базою і величезними коштами для боротьби проти нас».
Щодо такої очікуваної і українцями, і міжнародними партнерами установи, як Антикорупційний суд, то і Холодницький, і Ситник, мають не надто позитивні прогнози: на їхню думку, якщо влада спроможеться її нарешті створити, то повністю дієвим Суд стане не раніше весни 2019 року.
Антикорупційні рекомендації
Очима європейців, у антикорупційному наступі Україні слід не гаяти часу. Зокрема, Мартін Кройтер, декан і виконавчий директор Міжнародної антикорупційної академії, вказує на кілька рекомендацій, які мав би взяти до уваги офіційний Київ.
Перший – забезпечити незалежність і сталу роботу нинішніх антикорупційниї установ, НАБУ та Спеціалізована антикорупційна прокуратура повинні мати підтримку з боку влади і з боку партнерів із-за кордону. Друга рекомендація – створення Антикорупційного суду є вирішальним. Далі – слід створити ефективний механізм контролю е-декларацій. Також найвища політична державна влада має відповідально ставитися до боротьби з корупцією. Ну, й нарешті, слід активніше координувати роботу й проводити консультації із зовнішніми установами, зокрема, Єврокомісією, МВФ чи Світовим банком.
Комісар з політики сусідства Йоганнес Ган, зі свого боку, звертає увагу українців, які наступного року підуть на вибори, що треба віддавати свої голоси за політиків, які демонструють «щиру та успішну боротьбу з корупцією». Владі ж, каже комісар ЄС, не можна гаяти часу, треба вдатися до необхідних кроків, зокрема щодо створення Антикорупційного суду.