Економічна співпраця з Росією була частиною політичного курсу, вважає економіст Любомир Шавалюк. Ріст імпорту звідти він пов’язує з початком виходу з кризи. А політичний експерт Євген Магда переконаний, що вихід на європейські ринки замість російського можливий за умови покращення якості українських товарів, а на розрив дипломатичних стосунків із Москвою поки що можна не чекати.
Економіст Любомир Шавалюк нагадує, що економічна програма співпраці з Росією була прив’язана до геополітичного контексту – тоді, у 2011 році, президент Віктор Янукович орієнтувався на вступ до Митного союзу. За словами експерта, співпраця стосувалась передусім авіаційної та космічної галузей, а також енергетики.
Пригадуємо в тому числі «сирні війни», які були ще до МайдануЛюбомир Шавалюк
«Співпраця з Росією завжди залежала від настрою росіян. Якщо ми йшли на якісь поступки, то вони нам давали контракти, якщо раптом щось ставалось їм неугодне, то співпраця одразу заморожувалась. Ми пригадуємо в тому числі «сирні війни», які були ще до Майдану», – наводить приклад Шавалюк.
Він додає, що фактично економічна співпраця в багатьох сферах вже зупинилась – так, авіаційний завод «Антонов», за його словами, намагається працювати самостійно. Тож економіст не очікує, що розрив програми відчутно вплине на показники торгівельного балансу України.
Завжди з Росією було негативне сальдо зовнішньої торгівліЛюбомир Шавалюк
«В нас завжди з Росією було негативне сальдо зовнішньої торгівлі, причому в багатьох випадках воно зумовлене якраз державною політикою Росії. Нічого дивного, що це зберігається і дотепер, правда, зараз воно менше, ніж раніше», – міркує він.
Ріст імпорту з Росії минулого року Шавалюк пояснює початком економічного зростання.
Якщо з Росії легше щось завезти, то вони завозятьЛюбомир Шавалюк
«Товаровиробники поповнюють запаси, і якщо з Росії легше щось завезти, то вони завозять. Так, в даному випадку ми дуже добре знаємо про ситуацію з вугіллям, яке були вимушені завозити з Росії», – каже Шаповалюк.
Фахівець звертає увагу на те, як Україна компенсує імпорт експортом. Тут, на його думку, тенденція говорить про віддалення від Росії.
«Якщо весь експорт в Україну торік виріс десь в районі 15%, то експорт до Росії виріс лише на 9,5%. Тобто темп до Росії менший, ніж в середньому, це означає, що на інші країни в нас більша динаміка і що де-факто в нас переорієнтація на інші країни вже відбувається», – стверджує він.
Економіст Борис Кушнірук вбачає проблему у відсутності структурованої галузевої політики в Україні.
Щоби розвивати промисловість, треба проводити спрямовану політикуБорис Кушнірук
«Для того, щоби розвивати промисловість, недостатньо просто сказати «ми створимо сприятливі умови», і бізнес ринеться в Україну. Для того потрібно ще, окрім загальних сприятливих умов, проводити спрямовану політику, щоб ви допомагали функціонувати конкретній галузі. І це може бути все що завгодно: авіабудування, машинобудування, турбінобудування, ракетобудування тощо», – прокоментував Кушнірук.
У нас із Росією немає спільних стратегічних економічних інтересівЄвген Магда
Директор Інституту світової політики Євген Магда вважає рішення зупинити програму політичним.
«Це рішення підтверджує статус-кво. Воно підтверджує, що в нас із Росією немає спільних стратегічних економічних інтересів, і те, що в нас постійно падає товарообіг з Росією, а його ситуативні сплески пов’язані насамперед з енергетикою – чи то антрацитне вугілля, чи нафта… то це свідчення того факту, що важко очікувати, що Росія просто зникне як торговельний партнер для України повністю. Але те, що її питома вага в українському експорті-імпорті суттєво зменшилась – на мою думку, це факт», – вважає політолог.
Україна приєдналась до санкцій проти Росії, які запровадив ЄСЄвген Магда
При цьому переорієнтація на європейські ринки повинна відбуватись за рахунок росту якості українських товарів.
«Україна ж і без того, з одного боку, приєдналась до санкцій проти Росії, які запровадив ЄС. З іншого боку, українські продовольчі товари під контрсанкціями, і український сир так само чавили тракторами в Росії, як і, скажімо, голландських чи угорських курей. Це до певної міри демонстрація спільної позиції із західним світом», – міркує він.
Водночас Магда не очікує розриву дипломатичних стосунків між Росією та Україною.
Яка країна зможе захищати інтереси кількох мільйонів громадян України на території Росії?Євген Магда
«Для того, щоб захищати інтереси наших громадян в разі розриву дипломатичних відносин, потрібна якась інша країна. Тут часто наводять приклад Грузії й агресії 2008 року. Але нам теж треба подумати, а яка країна зможе захищати інтереси кількох мільйонів громадян України на території Росії? Яка країна має таку мережу дипломатичних установ, таку кількість дипломатів, як вона буде це втілювати? Це момент, який не те щоб лежав на поверхні, але, на мою думку, достатньо суттєвий», – робить висновок він.
Любомир Шавалюк називає квоти та мито на українські товари при ввозі їх до Євросоюзу перехідним періодом, після якого українські виробники мають проходити сертифікацію згідно європейських стандартів.
Якщо ми навчимось проходити цю сертифікацію, то наші товари будуть допущені не тільки до європейського ринкуЛюбомир Шавалюк
«Що отримають українські виробники – вони отримають величезний ринок, який іноді може збільшити потенційний експорт в кілька разів по деяких позиціях, при тому зрозуміло, що, отримуючи такий ринок, потрібно якось відповідати вимогам щодо якості. І це знову ж таки довгострокове питання, тому що, якщо ми навчимось відповідати якості, проходити цю сертифікацію, тобто якщо це на рівні країни стане нормою, то звісно, що наші товари будуть допущені не тільки до європейського ринку, а й до багатьох інших», – переконаний Шавалюк.
Політичний експерт Валерій Клочок також не бачить великого значення в припиненні програми співпраці з Росією. Натомість євроінтеграція, на його думку, відбувається скоріше всупереч діям українського керівництва, ніж навпаки.
«Ринок – це такий живий організм, який сам себе регулює, а влада, на жаль (не лише українська, а й в інших країнах чомусь так складається) втручається в ринок, коли він починає оживати, в бізнес, коли він починає оживати, і намагається в нього забрати останні копійки. Натомість ми якось виживаємо, нарощуємо обсяги і продажі», – констатує він.
Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі:
