Невизнання виборів президента сусідньої Росії в окупованому Криму – це політичний сигнал Євросоюзу, вважає політолог Микола Давидюк. Тим не менше, вважає співробітниця Центру міжнародних досліджень при МЗС України Олена Снігир, чекати на реакцію Заходу не варто – хіба на збереження «кримських» санкцій, накладених на Росію. Більше того, вона очікує, що на європейському континенті і надалі буде неспокійно, адже Кремль відчуває свою безкарність.
За останніми даними, Володимир Путін перемагає на виборах президента Росії, що відбулися 18 березня. Його вже привітали лідери різних країн, в тому числі й президент США Дональд Трамп.
Провідний фахівець Центру міжнародних досліджень при МЗС України Олена Снігир каже, що «немає сумнівів у легітимності новообраного президента Росії в юридичному плані», але звертає увагу на те, що частково вибори президента сусідньої Росії відбувались на окупованих територіях, що є порушенням міжнародного права.
Сам факт виборів підточений тим, що вони відбулись на окупованих територіяхОлена Снігир
«Країни залишають під питанням демократію в Росії, незважаючи на те, що це вибори, демократичний процес, вони пройшли. Але незважаючи на те, що, власне, вибори в Росії самі невірні, сам факт цих виборів підточений, підважений тим, що вони відбулись на окупованих територіях, що є порушенням міжнародного права. Тому жодних юридичних наслідків для Росії, для президента Росії це не нестиме, окрім того, що зберігатиметься санкційний режим, який пов’язаний з анексією та окупацією Криму», – припускає вона в ефірі «Ранкової Свободи».
На думку Снігир, Україні є сенс розраховувати хіба що на збереження вже наявних санкцій, а також домагатися юридичних наслідків для тих громадян країн Євросоюзу, які поїхали до окупованого півострова як спостерігачі.
Політолог Микола Давидюк зауважує, що своїм невизнанням виборів президента Росії в Криму Європейський союз «ускладнює процес окупації півострова».
Якби Євросоюз змовчав, Росія сказала б, що Євросоюз визнав окупаціюМикола Давидюк
«Невизнання – це політичний сигнал. Якби Євросоюз в даному випадку змовчав, то Росія наступного дня сказала б, що Євросоюз визнав вибори на окупованих територіях, відповідно визнав окупацію. Європейські політики масово не будуть їздити на територію Криму. Туди не будуть заходити інвестиції, туди не будуть заходити окремі товари, вироблені в Європейському союзі, в тому числі і технологічні товари, що надзвичайно важливо, тому що це все-таки грає на економічну відсталість Росії», – міркує Давидюк.
Доцент Інституту міжнародних відносин КНУ імені Тараса Шевченка Антон Кориневич також вважає, що хоча Володимир Путін і став легітимним президентом Росії в очах всього світу, заяви щодо невизнання виборів в окупованому Криму все одно важливі.
«Входження» Криму до складу Росії – не реагувати на це порушення світові лідери не можутьАнтон Кориневич
«Всі держави світу розуміють, що те, що відбулось у Криму, так званий «референдум» 16 березня 2014 року і так зване «входження» Криму до складу Росії, – це, власне кажучи, одне з найбільших, якщо не найбільше порушення міжнародного права після Другої світової війни. Тому не реагувати на це порушення і не робити жодних заяв світові лідери та держави не можуть», – аргументує він.
Кориневич згадує про так звані «вибори» до Держдуми Росії на території окупованого Криму, після якого обраних на півострові «депутатів» не визнавали такими на міжнародних майданчиках.
Коли знову будемо говорити про «вибори» в Криму, міжнародне співтовариство знову їх не визнаєАнтон Кориневич
«Міжнародне співтовариство дотримується певної політики: були «вибори» депутатів – не визнали, «вибори» президента – результати по Криму не визнали. Таким чином, звичайно, коли ми знову будемо говорити про так звані «вибори» в Криму чи місцевої «влади», чи вибори до Держдуми, то міжнародне співтовариство знову їх не визнає, і конкретні особи, обрані по Криму, не будуть вважатись депутатами на різних майданчиках і платформах», – констатує освітянин.
Олена Снігир погоджується з такою оцінкою, однак зазначає, що Захід не йде на ескалацію стосунків з Росією через «вибори», аби зберегти можливості для мирного процесу.
Країни намагаються вести діалогОлена Снігир
«Країни намагаються, незважаючи на якісь одіозні вчинки лідерів інших країн, вести діалог, тому що і переговори, і діалог, і підтримка якогось переговорного процесу – це шлях до миру і вирішення питань», – каже вона.
Проте вона сумнівається, що Москва після виборів президента Росії знизить градус напруги.
Кремль не відчуває рамок, слід очікувати подальшого загостренняОлена Снігир
«Кремль відчув безкарність, не відчуває рамок. Чому він не відчуває рамок і меж – це вже інше питання, можливо, предмет іншої розмови. Однак я гадаю, що слід очікувати подальшого загострення і в ситуації на глобальному рівні, загострення у відносинах між Україною і Росією, і на європейському континенті буде дуже неспокійно», – прогнозує експерт.
Антон Кориневич, навпаки, загострення не очікує. Він вважає, що в Путіна немає для цього підстав.
Путін має Крим як плацдарм, має ОРДЛО, має Сирію. Не бачу підстав для інтенсифікаційАнтон Кориневич
«Він (Путін – ред.) має Крим як такий собі плацдарм-авіаносець у Чорному морі, має ОРДЛО, щоб провокувати нестабільність в Україні, яку він може то інтенсифікувати, то знижувати, і має Сирію як майданчик, де може говорити, який він важливий світовий лідер і що він такий самий, як президент Штатів чи інші лідери західних держав. Тобто я не бачу йому підстав зараз для інтенсифікацій на інших територіях України», – пояснює він.
На переконання експерта, українська дипломатія повинна докладати зусиль, аби питання анексії Криму залишалось на порядку денному міжнародного співтовариства.
Україні треба постійно нагадувати, що Крим – це територія УкраїниАнтон Кориневич
«Щоб хтось, купивши газету чи книжку в книгарні у Європі, де карта України без Криму намальована, не подумав: «а, може, там вже щось змінилось, може, все ж таки домовились між собою», думаю, Україні треба постійно нагадувати, що Крим – це територія України», – наполягає Кориневич.
Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі