У світовій пресі є публікації про боротьбу з корупцією в Україні і твердження, що в проблемі корупції не можна покладати вини виключно на президента Петра Порошенка. Також лунають думки, що Вашингтон, можливо, припустився помилки, ухвалюючи рішення про надання зброї Україні – зокрема протитанкових ракетних комплексів Javelin. І пишуть також про фактичне замороження в Україні справи про розслідування діяльності та виплат колишніми регіоналами американському політтехнологу Полові Манафорту – аби не дратувати адміністрацію Дональда Трампа.
Газета The Financial Times вміщує статтю політолога Тараса Кузя про боротьбу з корупцією в Україні, в якій говориться, що західний погляд на цю проблему часто не помічає прогресу, що його здійснила Україна від часу Євромайдану, а президента традиційно звинувачують в тому, що він є спільником корумпованих олігархів.
«Такі твердження є хибними. Відповідальність за подолання корупції розділяють президент, парламент, українські громадяни та європейські уряди. Україна – не президентська республіка, а парламентська демократія», – читаємо у статті.
«Покладання ж відповідальності за все на президента Петра Порошенка хибно вказує, що Україна має такий же тип клептократичної політичної системи, який є звичним для Росії та Євразії», – додає Кузьо.
За його словами, Україна, Грузія та Молдова, які мають Угоди про асоціацію з ЄС, – всі мають парламентські системи, які стали синонімом демократизації.
Без політичної підтримки з боку президента не було б парламентської підтримки створенню нових інститутів для боротьби з корупцією. Серед них – НАБУ, Національне агентство запобігання корупції (яке перевіряє електронні декларації чиновників) і система Pro-Zorro, яка робить прозорішими державні закупівлі. Законопроект про створення Антикорупційного суду нині перебуває в парламенті, і його ухвалення є однією з вимог МВФ.
Автор наводить приклад компанії «Нафтогаз України», яка раніше була дійною коровою для президентів, пожираючи п’ять відсотків ВВП через субсидії, а зараз ця компанія є найбільшим платником податків у державний бюджет.
Кілька змін, на думку Кузя, вказують на те, що президент України більше не спільник олігархів. По-перше, з сімох українців, яких журнал Forbes включив до списку найзаможніших мільярдерів, троє (Ігор Коломойський, Геннадій Боголюбов та Вадим Новинський) перебувають в опозиції до президента.
По-друге, сам Порошенко не в списку Forbes, бо його статки зменшились більш як удвічі – з 1,6 мільярда доларів до 589 мільйонів, «вказуючи, що він не отримує фінансові зиски від свого президентства».
По-третє, на думку Кузя, Ігор Коломойський розраховував на фінансову вигоду через свою підтримку українського спротиву російській агресії, а натомість Порошенко усунув його з посади «губернатора» Дніпропетровщини, а «Приватбанк» було націоналізовано державою.
І по-четверте, Рінат Ахметов та Дмитро Фірташ – двоє олігархів, які були дуже впливовими в добу Віктора Януковича, – не мають більше впливу на президента. Ахметов втратив більшість свого бізнесу на Донбасі, а Фірташ перебуває під домашнім арештом у Відні, очікуючи на судові рішення у справі екстрадиції до США (за підозрами в корупції) та до Іспанії (за звинуваченнями у відмиванні грошей).
«Ще один огріх в розумінні корупції в Україні є сильна фіксація на олігархах при ігноруванні тіньової економіки, яка залишається значною, хоча й зменшилась у розмірі», – пише Кузьо і наводить урядові дані, що третина українців працюють у «паралельній економіці».
«Українці хочуть, щоб боротьбу з корупцією очолювали інші, знімаючи з себе відповідальність та ігноруючи власне залучення до тіньової економіки», – пише автор.
Також в статті говориться, що в той час як ЄС вимагає від України активнішої боротьби з корупцією, кілька країн ЄС та західних офшорів слугують прихистком для брудних грошей з України.
«Багатовекторний підхід та поділ відповідальності між всіма гравцями слугуватимуть кращому успіху в боротьбі з корупцією замість традиційного зосередження уваги на президенті», – пише Тарас Кузьо в газеті The Financial Times.
Спеціалізоване військове видання Defense News вміщує точку зору американського військового експерта Деніеля ДеПетріса під заголовком: «Помилково озброювати Україну».
В ній говориться, що у Вашингтоні ухвалене рішення про надання Україні летальної зброї, і зокрема, першого березня Держдепартамент США ухвалив рішення про надання 210 ракет і 37 пускових установок протитанкових ракетних комплексів Javelin на суму 47 мільйонів доларів.
Деякі поважні представники у Вашингтоні виступали за продаж цих ракетних комплексів для знищення або враження російських танків у Східній Україні відтоді, як Москва почала втручатися у внутрішні справи України.
«Ці озброєння, одначе, не матимуть впливу на перебіг бойових дій за лінією зіткнення, яка є статичною вже кілька років», – пише ДеПетріс.
«Але поза полями битв, однак, це ще сильніше отруїть двосторонні відносини США з Росією, чи що від них ще залишається – і це погано для Америки», – читаємо в статті в Defense News.
На думку автора, надання Україні зброї радше сприятиме ескалації конфлікту, результат якого є важливим для національних інтересів Росії в галузі безпеки, а для Америки – в кращому разі – перебуває на периферії її інтересів.
«В той час як відвернення ще більшого насильства в Східній Україні, можливо, є декларованою метою надання (зброї), передача потужної зброї в зону конфлікту завершиться погано для українців, – які просто прагнуть покласти край насильству, – а також і для Сполучених Штатів, які не повинні втягуватися у ще одне дотичне зовнішньополітичне зобов’язання», – читаємо в статті.
ДеПетріс пояснює, що кожного разу, коли українська армія йшла в наступ, російський президент Володимир Путін відповідав надсиланням ще більшої кількості озброєнь, грошей та військового персоналу на Донбас на підтримку сепаратистів.
«Причиною того, що Москва діяла у такий спосіб для відвернення повного краху сепаратистів, є realpolitik, чітка й ясна: політична лояльність України є надзвичайно важливою для Росії», – зазначає військовий експерт.
Як пише ДеПетріс, з багатьох точок зору рішення адміністрації Трампа надіслати протитанкові ракети Києву є «досконалим прикладом реакційної, – а не стратегічної – зовнішньої політики Вашингтона… Коли немає життєвих інтересів на кону (в конфлікті на Донбасі), тоді радше більш підходить співпраця з Москвою в спробі вирішити суперечку дипломатично».
Американське інтернет видання The Daily Beast пише, що українська влада заморозила розслідування щодо Пола Манафорта, і «критики називають таке рішення прагненням задобрити Трампа».
Підзаголовок статті такий: «Адміністрація Трампа надсилає Україні певні озброєння для боротьби з проросійськими силами, а Київ діє так, немовби ціною цього є припинення його власного розслідування щодо радників виборчої кампанії Трампа».
В статті зазначається, що розслідування щодо виплат, які нібито здійснювались колишньому голові виборчого штабу Трампа Полові Манафорту з боку президента-втікача Віктора Януковича, зупинилося, потенційно впливаючи і на розслідування у США щодо Манафорта.
Інформація з Україні є ключовою для звинувачення, що його висунув проти Манафорта спеціальний прокурор Роберт Мюллер, і воно включає відмивання грошей, нереєстрацію як іноземний агент та інші провини.
Але схоже, що багато чільних урядовців, починаючи з президента й нижче, хотіли би забути про справу Манафорта, мовиться у статті.
Видання зазначає, що включно з минулим роком спостерігався значний прогрес у розслідуванні «схеми», згідно з якою, режим Януковича, який був тісно пов’язаний з президентом Росії Володимиром Путіним, як виглядало, здійснював таємну виплату мільйонів доларів Манафортові.
А тепер скидається на те, що мало – або й зовсім – ніяких нових даних не буде надходити з Києва, пише видання.
Український прокурор Сергій Горбатюк, який веде спеціальні розслідування, сказав часописові: «Прикро бачити, що справа Манафорта заморожена вже чотири місяці».
Провівши низку інтерв’ю в Києві, видання почуло, що в нинішній політичній атмосфері в Україні – за рік до президентських виборів – провідні політичні конкуренти не хочуть розчаровувати президента Дональда Трампа.
