Загибель цілої родини через несправне газове опалення у Бердичеві спонукало ДСНС та місцеві газорозподільні підприємства активніше перевіряти опалювальні прилади та розповідати людям про те, як уникнути загрози. Між тим, різні типи індивідуального опалення відрізняються за ступенем ризику та за самим характером небезпеки, з’ясувало Радіо Свобода, опитавши посадовців та недержавних експертів.
Найімовірнішою причиною смерті вісьмох людей (серед них дві дитини), яких 5 березня знайшли мертвими в одній з квартир у місті Бердичеві Житомирської області, є отруєння чадним газом, повідомив Радіо Свобода заступник міського голови Бердичева Сергій Онофрійчук. Але додав, що точно про це можна буде сказати лише після завершення розслідування та медичної експертизи.
В одноповерховому будинку, де сталася трагедія, використовувалася піч, переобладнана під газ, уточнюють у головному управлінні ДСНС у Житомирській області.
Між тим, фахівець зі зв’язків з громадськістю ПАТ «Житомиргаз» Катерина Чумак поділилася попередніми матеріалами експертизи з Радіо Свобода. За її словами, трагедія сталася в одноповерховому будинку на 12 квартир. У димоході печі фахівці не виявили тяги, тож чадний газ є найімовірнішою причиною трагедії. До його накопичення у житлових будинках можуть призводити різні чинники, пояснює Катерина Чумак.
«Причиною можуть бути непрочищені вентиляційні канали чи димоходи. А можуть – навіть погодні умови, коли через холоди відбувається обмерзання вершечків димових і вентиляційних каналів. Треба просити працівників газорозподільчого підприємства перевіряти справність обладнання щопівроку. Приватний сектор ми намагаємося перевіряти щомісяця. Можуть бути закриті заслінки та щільно закриті вікна, або стояти сучасні металопластикові. Так, люди таким чином економлять тепло. Але якщо працює опалювальний прилад, треба ставити вікно в режим мікропровітрювання. Взагалі газові прилади можна використовувати лише у добре провітрюваному приміщенні», – підсумовує спеціаліст.
І пічне опалення, і газові прилади є джерелом ризику, якщо використовувати їх неправильно, розповів Радіо Свобода заступник начальника управління ДСНС у Житомирській області Олег Шахрай.
Що ж до газового обладнання, коли люди самі його «вдосконалюють» – то є ризик потрапляння чадного газу до приміщення»Олег Шахрай
«Причинами трагедії часто є надмірний нагрів («перекал») печі, який призводить до загоряння конструкцій, одягу, що сушиться. Небезпеку несуть продукти згоряння – велика небезпека. Зокрема, вдихаючи чадний газ, продукт неповного згоряння, людина відчуває слабкість, втрачає свідомість та зрештою гине. Спалюючи газ чи дрова, люди прикривають заслінку на димоході, й чадний газ потрапляє до приміщення. Що ж до газового обладнання, коли люди самі його «вдосконалюють» – то є ризик потрапляння чадного газу до приміщення».
За словами Олега Шахрая, небезпеку можна звести до мінімуму, якщо встановлювати якісні пальники, регулярно перевіряти тягу та справність димарів. Він нагадує, що за протипожежними нормами чистити димохід треба не рідше ніж раз на три місяці. А щоб виявити тріщини і витоки чадного газу, можна ставити датчик, а можна – білити груби і димоходи. Тоді, якщо є тріщини, через які виходить газ, вони почорніють, і їх буде видно.
Тим часом виробники сучасних печей на дровах та котлів намагаються мінімізувати ризики за рахунок конструкції. Так, заслінку, яка перекриває димохід, роблять на одну чверть меншою, ніж діаметр труби, отже, повністю перекрити димохід і вчадіти буде неможливо, стверджують самі виробники.
У більш простих опалювальних приладах перекривання димоходу взагалі не передбачають – щоб не ризикувати.
Загроза – не лише від газу
Зрештою, які способи опалення є найнебезпечнішими?
Вугільні та газові печі є джерелом найбільшої небезпеки, визнає експерт «Реанімаційного пакету реформ» з енергоефективності Святослав Павлюк.
Якщо немає вентиляційної системи, а ви поставили металопластикові вікна і нові двері, то приміщення стає герметичним, і відбувається горіння з виділенням чадного газуСвятослав Павлюк
«Системи індивідуального опалення несуть значно більший ризик, ніж централізовані системи. Особливо небезпечними є вугільні та газові печі. Ключовим чинником є вентиляція. Якщо немає вентиляційної системи, а ви поставили металопластикові вікна і нові двері, то приміщення стає герметичним, і відбувається горіння з виділенням чадного газу. Як цього уникнути? Обов’язково має бути вдувна вентиляційна система, в основі якої – рекуператор (теплообмінник повітря). Або можна зробити вентиляційні вставки у вікна. Та й датчик СО з сигналом коштує відносно недорого», – каже експерт.
Натомість у багатоквартирному будинку найбезпечнішим та найбільш надійним буде центральне опалення, якщо є змога довести його до розуму, визнає Святослав Павлюк.
Якщо обирати між газовим котлом і твердопаливним, то останній у підсумку буде безпечнішим для приватного будинку, стверджує у коментарі Радіо Свобода голова Біоенергетичної асоціації України Георгій Гелетуха.
Твердопаливний котел потребує періодичного підкидання палива. І якщо його залишити без нагляду – він догорить і зупиниться, тобто чадного газу утвориться відносно небагатоГеоргій Гелетуха
«Одноповерхові та приватні будинки – для них краще твердопаливні котли. Я не пригадую, щоб чадним газом від них хтось отруївся, хоча, можливо, іноді такі випадки були. Твердопаливний котел потребує періодичного підкидання палива. І якщо його залишити без нагляду – він догорить і зупиниться, тобто чадного газу утвориться відносно небагато. Окрім того, такий котел, на відміну від газового, не вибухне: дрова чи пелети не є вибухонебезпечними», – каже фахівець.
Окрім того, за словами Георгія Гелетухи, в разі некоректної роботи твердопаливного пристрою власники відчують запах диму, тоді як газовий котел у такій ситуації продукуватиме чадний газ без жодного запаху.
Електричне опалення дехто вважає одним з найбезпечніших, але це неправда, визнає менеджер енергосервісної компанії «ДТЕК ЕСКО» Антон Ковалишин. Вирішальним чинником тут є стан електромережі у будинку, уточнює він.
«Електромережа навіть у нових будинках може призводити до загоряння. Наприклад, якщо під час монтажу були якісь пошкодження або нещільно прилягають контакти. У будинках радянського часу електропроводка є зношеною. Термін придатності алюмінієвої – 25 років, мідної – 50. У процесі вона втрачає свої властивості, виникають мікротріщини і вона вже не може нести минулого навантаження. А використання електрообігрівачів лише збільшує ризик пожежі», – стверджує фахівець.
Він радить обстежувати будинкову електромережу раз на рік, перевіряти щільність приєднання контактів у розетках, замінювати зношені будинкові електромережі й обов’язково використовувати заземлення.
За минулий рік в Україні сталося понад 83 тисячі пожеж, у яких загинуло 1819 людей. З них переважна більшість, тобто 1505 осіб, стали жертвами вогню в житлових будинках, причому найчастіше причиною трагедії було необережне поводження з вогнем, свідчить статистика ДСНС. При цьому обігрівальні електроприлади у 2017 році забрали життя 80 осіб, з яких кожен другий користувався саморобним пристроєм. Обігрівальні прилади на рідкому, твердому паливі чи газі призвели до 4 смертей. Але тут не врахована кількість тих, хто отруївся чадним газом без пожежі, уточнюють у Науково-дослідному інституті цивільного захисту, який досліджує цю статистику.
Головний спеціаліст відділу моніторингу та обліку надзвичайних ситуацій ДСНС Петро Кропотов повідомив Радіо Свобода, що з початку року в Україні сталося сім надзвичайних ситуацій, внаслідок яких отруїлися чадним газом 26 осіб. В аналогічний період минулого року загинуло лише троє, визнав посадовець.
