«Українська правда» з'ясовувала, до яких методів вдаються російські спецслужби для вербування українців, як зрозуміти, що людина є об’єктом уваги іноземної розвідки, і що потрібно робити, щоб цього уникнути. Видання пише, що оскільки агресія Росії носить гібридний характер, тож і вербування її спецслужбами виглядає гібридним. Скажімо, на російській території ФСБ можуть зацікавитись заробітчанами: легальними – з дозволами на роботу, і нелегалами. Вразливі і туристи, й українці, які приїхали до родичів. Спецслужби можуть застосовувати фізичну силу, тортури або шантаж. У СБУ наполягають, що в таких випадках після повернення в Україну потрібно одразу ж звертатися до правоохоронних органів. Тоді закон звільняє від відповідальності. Видання нагадує, що російські спецслужби мають значний досвід вербувальної роботи, яка відточувалась ще за часів Холодної війни. Зрозуміло, що з того часу їхня мережа нікуди не зникла і в Україні.
Розпродаж VIP-авто, чорний піар та небачені обіцянки. Інтернет-видання «Главком» розповідає, на які жертви йшли судді, щоб обратися до Вищої ради правосуддя. Журналісти нагадують, що це вже друга спроба суддівського корпусу заповнити свою квоту у Вищій раді правосуддя. Вісім кандидатів на місце, бруд в інтернеті та спроби позбутися слави марнотратника – так конкурували претенденти на чотири вакантні посади у Вищій раді правосуддя.
Українська газотранспортна система ризикує стати металобрухтом вже в найближчі роки, попереджає інтернет-видання «Хвиля». Дописувач наголошує, що сподіватися на «світле майбутнє» українського газогону, маючи лише одну точку входу – Росію – марно. В такому випадку труба «вилетить в трубу». З іншого боку, Україна має достатні запаси газу для забезпечення власних потреб – питання лише в усуненні, в тому числі адміністративних бар'єрів, для розвитку видобутку. При грамотному підході, країна може зберегти за собою функцію транзитера і навіть спробувати стати ще одним газовим хабом. Але для цього необхідно, щоб суспільство і політики перестали дивитися на ГТС як на «дар Господа Бога», який буде вічно, наголошує інтернет-видання.
Сайт «Політолог» розповідає, як Кремль втручається в українську політику і закидає в інтернет фейкові новини. Здавалося б, у людей своїх проблем вище голови. Свободи слова немає, вибори за фактом зводяться до монархії і царя міняти не можна. І при цьому вони вперто лізуть до українців зі своїми правилами. Невже в Кремлі справді вважають, що можна тиснути на одну партію і це змусить українців поміняти свої погляди і полюбити нав'язливих «братів» з-за поребрика? Справа не в окремих політиках, а в тому, що українці чудово усвідомлюють загрозу від сусідів, наголошує «Політолог».
