Брюссель – ЄС продовжив санкції проти екс-президента-втікача Віктора Януковича та «сім’ї» ще на рік. Йдеться про санкції, впроваджені в березні 2014 року, які передбачають замороження рахунків і майна колишніх можновладців часів колишнього президента-втікача за зловживання державними грошима, посадами та порушення прав людей. Тим часом, двох фігурантів «чорного списку» – колишнього народного депутата-втікача Сергія Клюєва та екс-міністра юстиції Олену Лукаш – викреслили. Деякі європейські експерти, з огляду на це, переконують, що тенденція скорочення кількості підсанкційних можновладців-корупціонерів може тривати
У санкційному списку, продовженому нині на наступні 12 місяців, перебувають разом із Віктором Януковичем його син Олександр, екс-прем’єр-міністр Микола Азаров, колишній голова МВС Віталій Захарченко, екс-генпрокурор Віктор Пшонка, екс-керівник адміністрації президента Андрій Клюєв та інші – загалом 13 осіб. Це один із низки санкційних пакетів, які Захід запровадив після подій в Україні початку 2014 року. Інші санкції, скажімо, стосуються фізичних та юридичних осіб, причетних до анексії Криму чи винних у дестабілізації сходу України тощо.
Тим часом, зі списку осіб, на майно яких ЄС наклав свій арешт, викреслили двої екс-регіоналів – колишнього народного депутата-втікача Сергія Клюєва та екс-міністра юстиції Олену Лукаш.
Перші списки колишніх посадовців, наданих Києвом євроустановам у березні 2014 року були зроблені в той час, коли ще були свіжими рани Майдану, коли росіяни окупували Крим і почали війну на Донбасі. Вина фігурантів цього списку тоді не піддавалася жодним сумнівам, адже, здавалося б, усі знали, куди зникла українська казна і чому ці люди почали переховуватися в сусідніх державах.
Але час минав, а нових доказів їхніх зловживань, привласнень державних грошей і головне – судів та вироків, які поступово мали б бути винесені,– не було.
Зволікання з боку України позбавляють ЄС можливості триматися твердої санкційної лінії
Як коментує в інтерв’ю Радіо Свобода Поль Іван, експерт Центру європейської політики, «тоді була інформація, що ці люди брали участь у зловживаннях, і судова система України, як передбачалося, повинна була надати нові докази їхньої вини. Натомість почалися затримки із наданням цих фактів, а про судові розгляди чи покарання взагалі не йшлося».
Згодом до «чорного списку» додали ще кілька осіб, а деякі з його фігурантів подали позови проти ЄС до суду в Люксембурзі.
Два тижні тому цей суд визнав недостаньою доказову базу щодо вини екс-депутата й підприємця Сергія Клюєва, якого з огляду на це виправдали. Так само у ЄС повідомили й про те, що не мають вагомих підстав далі тримати під санкціями і Олену Лукаш, екс-міністра юстиції. Тож природньо, що нині ці двоє осіб з «чорного списку» були викреслені.
Наразі, так само як брат Сергій, домогтися скасування рішення ЄС намагається і Андрій Клюєв, колишній голова адміністрації президента, справа якого саме розглядається Судом ЄС. Натомість, Януковичі (батько і син Олександр), які раніше теж скаржилися в суді на ЄС, виправдані не були. Тож щодо них і ще 11 осіб санкції діятимуть до березня наступного року.
Тенденція викреслення нових фігурантів із санкційного списку може тривати
Щодо тенденцій можливої подальшої відміни санкцій щодо членів «сім’ї» Януковича, то, як кажуть у дипломатичних колах ЄС, без активізації судових розглядів у самій Україні, без надання Брюсселю нових даних щодо незаконного привласнення державних грошей та покарань цих людей хоча б заочно, ЄС буде складно далі тримати тверду лінію, санкціонуючи колишніх можновладців з України.
«Програші європейської співдружності в суді проти українських корупціонерів б’ють насамперед по іміджу самого Євросоюзу. Відповідно, правовий аспект, навіть при тому, що мало хто сумнівається, що зловживання таки були, повинен мати тверді докази, а їх досі немає», – вважає Поль Іван, притримуючись думки: тенденція до зменшення санкційного списку може тривати.
Хоча про підрив європейського санкційного режиму щодо «сім’ї» Януковича не йдеться, однак тепер усе залежить, з одного боку, від оперативності українських слідчих та судової системи, а з іншого боку, від уміння української дипломатії переконувати європейців у правильності цих санкційних кроків.
Рада ЄС нині продовжила індивідуальні санкції проти представників колишньої української влади, зазначивши, що арешт майна цих 13 осіб триватиме ще до 6 березня 2019 року, з огляду на те, що вони «визнані відповідальними за незаконне привласнення державних коштів України або за зловживання службовим становищем, що спричиняє збитки українським державним фондам».
Перегляд санкцій проти колишнього президента Віктора Януковича, який переховується в Росії, та його прибічників проводиться Євросоюзом щорічно.
Ці обмежувальні заходи були вперше запроваджені в березні 2014 року і від того часу застосовуються кожного року.
