Чи могло б підтримувані ООН миротворчі сили припинити триваючу війну на сході України, яка забрала понад 10 тисяч життів? У вересні президент Росії Володимир Путін натякнув, що він може бути відкритим для розміщення таких сил. Президент України Петро Порошенко та адміністрація Трампа теж не проти такої ідеї.
Росіяни хочуть невеликий підрозділ. Україна воліє чисельний контингент, який швидко взяв би контроль над відокремленими районами Донбасу, але визнає, що окупований Росією Крим не входить у сценарій такої місії.
Навіть якщо можливий дипломатичний компроміс, як би миротворчі сили працювали на місці? У новій доповіді, виготовленій для дослідного центру Hudson Institute, аналітик Ричард Ґоуан вивчає досвід попередніх операцій для можливого використання при розгортанні миротворців на Донбасі. Свої висновки науковий співробітник Європейської ради з міжнародних відносин виклав у статті, опублікованій у виданні The Washington Post.
Завдання таких сил: сприяти припиненню бойових дій, наглядати за місцевими виборами, які, як домовилися Росія та Україна, повинні бути передумовою для політичного врегулювання ситуації, а також полегшити перехід до завершення повного відновлення влади Києва.
Експерт накреслив п’ять критерій, необхідних для успішної миротворчої операції на Донбасі:
1. Справжня угода з Росією – Москва керує війною на Донбасі із самого початку. Жодна миротворча операція не матиме успіху, якщо Росія не дасть її реальний шанс на успіх. Україна і її західні партнери мусять бути впевнені у добрій волі з боку Росії, перед тим як підтримати розгортання місії на Донбасі.
2. Надійна військова присутність – Навіть за підтримки Москви миротворчі місії можуть опинитися під загрозою з боку бойовиків-сепаратистів. Деякі аналітики твердять, що для протидії таким загрозам знадобиться 50 000 миротворців. Але такий контингент може буде важко створити, зокрема, тому що Росія виступатиме проти участі головних країн-членів НАТО. Кращий варіант – 20 000.
Точна цифра менш важлива, ніж сама компетентність і відданість сил. США лобіюють Швецію, щоб вона очолила таку операцію. Стокгольм поки що виявив обережне зацікавлення. Можливо, що треба буде «зліпити» розширені сили, до складу яких входили б інші скандинавські країни разом з віддаленішими державами. Згадують Монголію, сили якої мужньо працювали на ООН у Південному Судані.
3. Сильна поліцейська присутність – достовірна військова присутність також вимагатиме і поважний поліцейський компонент. З досвіду знаємо, що виключно військові операції мають тенденцію погано справлятися з виявами громадського неспокою. У 1999 році сили НАТО у Косові здебільшого стояли осторонь, коли етнічні албанці нападали на сербські громади. Така присутність на Донбасі може бути досить поважною. ООН остаточно відправила понад три з половиною тисячі поліцейських до Косова. Місія на Донбасі вимагатиме від двох до чотирьох тисяч поліцаїв. Деякі європейські країни – Португалія, Італія і Румунія – вже мають досвід у таких операціях. Проте Росія муситиме закрити очі на їхній статус у НАТО.
4. Довгострокова присутність цивільних – У більшості нинішніх миротворчих операціях задіяні цивільні (10-20% загального контингенту). Вони відповідають за адміністративні справи та управління. Пріоритет цивільних на Донбасі стосувався б організації місцевих виборів. Хоча більшість миротворців-військових залишила б Донбас через кілька років, глибша миротворча операція може тривати кілька десятиліть.
5. Непохитна підтримка України – Останній критерій для успішної місії – це справжня підтримка з боку офіційного Києва. Чимало українських політиків та коментаторів прагнуть покарання сепаратистів на Донбасі. Мова йде про кримінальне переслідування та позбавлення місцевих чиновників їх посад. Якщо Україна візьметься за широкі каральні заходи, не буде жодного шансу на стабільний мир.
Остаточно всі миротворчі операція є актами політичного компромісу, вважає Ричард Ґоуан. Всі сторони мусять вибрати найкращий варіант заради припинення війни. На Донбасі розгортання миротворців матиме сенс тільки за умови, що як Москва, так і Київ хочуть, щоб операція спрацювала. Якщо так, і можна буде створити відповідний миротворчий контингент, операція таки повинна мати успіх. Однак, беручи до уваги те, що відносини Заходу з Росією перебувають у стані постійного «безладдя», шанси на успіх складні.
