Мовне питання у свідомості українців вирішене: єдина державна – українська мова, переконують в «Газеті по-українськи» соціологи. Вони стверджують, що 60 відсотків громадян виступають за одну державну мову – українську. Поступово зменшується кількість людей, які виступають за надання російській такого ж статусу. Це питання вже не таке актуальне, болюче і не таке роз’єднувальне, переконують експерти. Російською спілкуються тільки Одеська, Харківська області й Донбас. Решта регіонів – або українською, або обома мовами. Тому навряд чи політики, особливо на тлі війни з Росією, під час виборів зможуть використовувати питання російської як другої державної мови, зазначає «Газета по-українськи».
Думки експертів про анонсований перехід від АТО до операції Об'єднаних сил пропонує газета «День». Вони вважають, що говорячи про деокупацію Донбасу, треба чітко усвідомлювати, що Київ вже має справу не з якимись незрозумілими локальними військовими утвореннями, а з армадою Росії. Безумовно, підписаний нещодавно президентом відповідний закон є радше політичним та юридичним актом, вважають журналісти. Він не розрахований на втілення силових дій і робить акцент на посилення тиску західних партнерів. Їм було легко підбадьорювати Україну, коли йшлося про конфлікт із незрозумілими бойовиками, а тепер ідеться про безпосередній конфлікт із Росією. Для західних партнерів це є дуже серйозним викликом, зазначає видання. Україна протягом чотирьох років не могла отримувати елементи або комплектуючі летальної зброї. І тут треба використати згадану ситуацію для того, щоб порушити питання допомоги Україні вже з іншою риторикою. На цьому газета наголошує в публікації «Не АТО. Війна?».
Газета «Україна молода» нагадує, що сьогодні, після двотижневої перерви, народні депутати знову повернуться до сесійної роботи в парламенті. І одразу до порядку денного внесено кілька резонансних питань, необхідність ухвалення яких обговорюється щонайменше останні півроку. І найперший, з якого і розпочнеться засідання парламенту – Закон про Вищий антикорупційний суд, на якому наполягає і опозиція, і міжнародні експерти. Якими ж справами займатиметься Вищий антикорупційний суд? Про це, а також ймовірне політичне майбутнє Валерії Гонтарєвої, йдеться в статті «Процес чи імітація?».
Із часу ухвалення Закону «Про вищу освіту» скоро виповниться вже чотири роки. Як пише газета «Голос України», у 2014-му він виглядав справді реформаторським і проривним, однак, його імплементація поки що не приносить тих позитивних змін, які очікувались. А в деяких випадках законодавчі новації створили у цій чутливій сфері набагато більше тривожності та конфліктів, ніж принесли позитиву. Про причини розповідає парламентська газета.
