Екс-голова Алуштинського меджлісу Енвер Арпатли став віце-прем’єром російської Карачаєво-Черкесії. У лютому 2014 року він був активним борцем за український Крим. Але швидко «перефарбувався» та обійняв посаду віце-мера Алушти. Кореспондент Крим.Реалії з’ясовував, який кар’єрний шлях пройшов Арпатли, щоб потрапити у керівництво російської республіки.
Про призначення кримського політика віце-прем’єром Карачаєво-Черкесії стало відомо 19 лютого. У цей день голова республіканського уряду Аслан Озов оголосив, що у нього з’явився новий заступник, який займеться питаннями інноваційної діяльності та інформатизації.
Удар битою та конфлікт із Паніним
Вік Енвера Арпатли ‒ 37 років. Він народився в місті Бекабаді Узбецької РСР, а школу закінчив уже в Криму. Відслужив в українській армії, потім ‒ навчався в сімферопольській філії Харківської Національної юридичної академії імені Ярослава Мудрого. Паралельно посилено займався спортом. Енвер ‒ володар чорного пояса з тхеквондо, призер чемпіонатів Криму та України, дворазовий чемпіон Європи.
Закінчивши виш, він повернувся до Алушти, де зайнявся підприємницькою діяльністю в сфері торгівлі. У політиці Арпатли показав себе в 2012 році, коли був обраний головою Алуштинського регіонального меджлісу. Наступним етапом його політичної кар’єри стали вибори до Ізобільненської сільради. Під час виборчої кампанії Арпатли став фігурантом великого скандалу. У місцевих ЗМІ з’явилася інформація про те, що він побив битою свого конкурента на мажоритарному окрузі Мустафу Девлетова. Сам Арпатли звинувачення на свою адресу відкидав і стверджував, що його опонент завдав травми сам собі, а заяви написав у співавторстві з представниками партії «Русское единство». У ті часи цю політсилу, до речі, очолював Сергій Аксьонов (нинішній керівник російської влади у Криму – ред.).
За словами члена Меджлісу кримськотатарського народу Ескендера Барієва, вже в той період Енвер Арпатли мав великі політичні амбіції та прагнення зробити кар’єру в структурах національного руху та органах влади.
Арпатли завжди мав на меті потрапити в структури владиЕскендер Барієв
«Він став делегатом Курултаю, намагався балотуватися до складу членів Меджлісу, але його не підтримали, він не пройшов. Він досить енергійний, можна сказати, різкий, дуже амбітний. Наскільки я його знаю, він завжди мав на меті потрапити в структури влади», ‒ вважає Барієв.
У серпні 2013 року Арпатли став учасником іще одного гучного скандалу. У той період російський актор Олексій Панін допустив на адресу кримських татар висловлювання, які багатьма були розцінені як ксенофобські. У відповідь Арпатли вимагав від артиста вибачитися, щоб «не довелося молитися за його здоров’я». В результаті Панін таки виступив із публічними вибаченнями.
Свій серед чужих
26 лютого 2014 року біля будівлі Верховної Ради АРК відбулися два великі мітинги, організовані двома протиборчими силами: Меджлісом і партією «Русское единство». Кримські татари в той день вийшли до парламенту, щоб протистояти «виходові» Криму зі складу України. Арпатли був серед найактивніших учасників та координаторів мітингу. У доповіді «Міжнародної експертної групи», присвяченій подіям того дня, фактичними керівниками проукраїнського мітингу названі дві людини: голова Меджлісу Рефат Чубаров і Енвер Арпатли.
В YouTube є відео, на якому останній в ультимативній і твердій формі вимагає від Сергія Аксьонова домогтися скасування сесії парламенту, на якій могли ухвалити сепаратистські рішення.
Навесні 2014 року Арпатли говорив про свою незгоду з анексією Криму, але уникав різкої критики російського керівництва. 29 березня 2014 року в коментарі Крим.Реалії він сказав, що кримські татари мають іти працювати в місцеву владу, бо це пов’язано з життєдіяльністю народу.
У червні Арпатли був призначений віце-мером насадженої Росією влади Алушти. На засіданні міськради місцевий депутат Борис Климчук поставив йому запитання: «Наскільки мені відомо, ви були проти проведення референдуму про приєднання Криму до Росії, а сьогодні претендуєте на роботу в органах влади. Це була помилка чи політична кон’юнктура?». Як пише «Твоя газета», спочатку Арпатли ухилявся від прямої відповіді, але потім сказав: «Я громадянин Росії». Після цього його кандидатуру підтримали одноголосно.
16 березня 2015 року Арпатли був одним з тих, хто стояв у перших лавах на мітингу на честь першої річниці «референдуму» про статус Криму. Урочисті збори відбулися біля будівлі кримського парламенту ‒ де рік тому Арпатли на підвищених тонах вимагав від Аксьонова скасувати сесію з «сепаратистським» порядком денним.
Посаду віце-мера Алушти він залишив у серпні 2015 року за власним бажанням. Цей крок політик пояснив тим, що не зійшовся в поглядах із чільними на той момент посадовцями російської влади у Криму, віце-прем’єром Русланом Бальбеком і головою Держкомнацу Зауром Смирновим.
Після відставки Арпатли вступив до Казанського інноваційного університету. У Татарстані зайнявся новим політичним проектом ‒ організовував навчання для кримських муніципальних службовців. У 2016 році політик отримав посаду заступника голови Пестричинського району Татарстану. У 2017 році його підвищили до першого заступника голови району.
У кримських ЗМІ в цей період нічого не повідомлялося про кар’єрні успіхи кримськотатарського політика. Його прізвище знову промайнуло в ЗМІ тільки в січні 2017 року, коли Арпатли викликали свідком до суду над заступником голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтемом Чийгозом, якого російська прокуратура звинувачувала в «організації масових заворушень» 26 лютого 2014 року.
Під час допиту політик дав свідчення, які тоді багатьох здивували. Сторона захисту очікувала, що Арпатли свідчитиме проти обвинуваченого, але замість цього він став його захищати. Арпатли сказав, що Чийгоз не був організатором проукраїнського мітингу. Відповідаючи на запитання прокурора, Арпатли сказав, що обвинувачений насправді не влаштовував сутички, а навпаки ‒ їм запобігав. Суд відбувався в Сімферополі, свідок давав свідчення з Татарстану через відеозв’язок. Коли засідання завершилося, ще перед тим, як екран трансляції згас, Арпатли звернувся до Чийгоза зі словами: «Тримайся, брате».
Людина Москви в Карачаєво-Черкесії
У Пестричинському районі Татарстану кримський політик спочатку відповідав за залучення інвестицій і розвиток промислових майданчиків. Як пише татарське видання «События», коли Арпатли підвищили до першого заступника голови, сфера його компетенції розширилася ‒ додалися соціальний блок, будівництво, спорт, культура, робота з молоддю.
Карачаєво-Черкесія, в якій тепер працюватиме Енвер Арпатли, ‒ невелика республіка на Північному Кавказі. Її населення становить півмільйона людей, при цьому тут живе понад 80 національностей.
Голова Карачаєво-Черкесії призначається з Москви, а не в результаті прямих виборів. Із 2011 року цю посаду обіймає Рашид Темрезов. Друга особа в республіці ‒ прем’єр-міністр. Ця посада належить Аслану Озову.
Оглядач видання Кавказ.Реалії Валерій Дзуцаті зазначає, що Москва неодноразово надсилала до Карачаєво-Черкесії чиновників з інших російських регіонів. Журналіст припускає, що призначення Арпатли в цей регіон можна розцінювати як спробу російського федерального центру встановити ще щільніший контроль за ситуацією в Карачаєво-Черкесії.
Я думаю, що Арпатли – наглядач-ученьВалерій Дзуцаті
«Цілком імовірно, що в Москві вважають: це один з легких кандидатів на те, щоб встановити там такий щільний контроль над місцевим управлінням і фінансами. Я думаю, що це наглядач-учень. Він зовсім новий, він молодий і поки не супердосвідчений», ‒ зазначив Дзуцаті.
Він вважає, що призначення Арпатли варто розглядати в контексті подій у сусідньому російському регіоні ‒ Дагестані. У жовтні минулого року головою республіки там вперше був призначений «варяг» ‒ депутат Держдуми Росії Володимир Васильєв. У лютому 2018 року прем’єр-міністр Дагестану Абдусамад Гамідов і ще кілька членів місцевого уряду були затримані й звинувачені в «шахрайстві». Новим прем’єром став екс-міністр економіки Татарстану Артем Здунов.
За рішенням Белавенцева
Карачаєво-Черкесія входить до складу Північно-Кавказького федерального округу Росії, яким наразі керує Олег Белавенцев ‒ колишній повноважний представник президента Росії в анексованому Криму. Питання призначення Енвера Арпатли вирішувалося з його безпосередньою участю, вважає російський журналіст Максим Шевченко.
Без рекомендації Белавенцева було б неможливим призначення АрпатлиМаксим Шевченко
«Олег Євгенович ‒ людина досвідчена, військовий розвідник з великим стажем, я думаю, без його рекомендації було б неможливим призначення Енвера Алієвича, це пов’язані речі», ‒ зазначив Максим Шевченко в коментарі російському виданню «Бизнес Online».
Політичні експерти не виключають, що робота віце-прем’єром в Карачаєво-Черкесії ‒ це тимчасовий етап у кар’єрі Арпатли. Журналіст Валерій Дзуцаті вважає, що з часом кримського політика можуть підвищити до голови республіки або перевести в інший регіон Росії.
На зміну Аксьонову?
Член Меджлісу кримськотатарського народу Ескендер Барієв взагалі вважає, що Енвера Арпатли можуть готувати на зміну Сергієві Аксьонову на посаді російського очільника Криму.
«Таке призначення ‒ це своєрідна підготовка проросійського політика на те, щоб він або очолив окупований Крим, або, як мінімум, став першим заступником голови окупаційної Ради міністрів. Йде апробація, йде підготовка цієї людини. Це буде вигідно Росії, щоб завтра продемонструвати, що в керівництві Криму є кримський татарин», ‒ сказав Барієв.
Сам Енвер Арпатли, коментуючи своє призначення, заявив, що не бачить нічого дивного в такому кар’єрному стрибку.
«Випадковим буває тільки сюрприз під ялинкою, у всіх інших випадках є закономірності й планування», ‒ наголосив він у коментарі виданню «Бизнес Online».
Своїм призначенням, за словами політика, він зобов’язаний, в першу чергу, тому, що отримав великий професійний досвід у Татарстані. Арпатли повідомив, що своїм найближчим завданням вважає застосування накопичених навичок на новій посаді.
Оригінал публікації – на сайті Крим.Реалії
