Врятувати національну пам’ять: як кримські активісти борються за збереження Ханського палацу

У Бахчисараї третій місяць триває реставрація Ханського палацу ‒ унікальної пам’ятки культурної спадщини кримських татар. Її почали з ініціативи підконтрольної Росії кримської влади. Але роботи виявилися руйнівними для пам’ятки. Кримськотатарські правозахисники та юристи вирішили боротися за її збереження в судах.

Реставраційні роботи на території Ханського палацу розпочалися наприкінці минулого року в рамках російської федеральної цільової програми соціально-економічного розвитку окупованого Криму до 2020 року.

«Напевно, таку унікальну роботу, як відновлення в первісному вигляді, мало хто проводив на території нашої країни (Росії, яка вважає нині Крим «частиною своєї території – ред.). Надамо музеєві-заповіднику належного вигляду й будемо пишатися тим, що в Криму є така перлина, як Ханський палац. Упевнений, він буде об’єктом відвідування не тільки російських, а й іноземних туристів», ‒ говорив тоді голова підконтрольного Росії уряду Криму Сергій Аксьонов.

Руслан Бальбек, якого в Росії вважають «депутатом Держдуми від Криму», переконував журналістів, що якби не «повернення» Криму до Росії, «пам’ятка могла б зруйнуватися».

Але виявилося, що під загрозою руйнування Ханський палац опинився вже після того, як його почали реставрувати. Зокрема, підрядник знищив багато об’єктів Ханської мечеті, які становлять історичну цінність.

Кримськотатарські активісти та правозахисники б’ють на сполох із перших днів реставрації, але роботи в Ханському палаці тривають. Не отримавши реакції після численних публікацій у ЗМІ, вони вирішили захищати унікальну пам’ятку в фактичних судах і правоохоронних органах Криму.

Реставрація чи чотири статті?

Кримський юрист і правозахисник Рустем Кямілєв звернувся до місцевого головного управління Слідчого комітету Росії із заявою про знищення комплексу Ханського палацу в Бахчисараї. У ній правозахисник посилається на публікацію Крим.Реалії та кримськотатарського активіста, колишнього голову Рескомнацу Криму Едема Дудакова.

​«З цих публікацій стає очевидним, що роботи здійснюють некомпетентні фірми. Зокрема, генпідрядник і автор проекту – АТТА Груп (ніколи раніше не займалася реставрацією). Субпідрядник ‒ ТОВ «Кірамет» (до 2014 року не займалися реставрацією таких об’єктів). Засновник фірми ‒ Томашевський Руслан (2007 рік), Росія. У 2010 році продав фірму через судові проблеми ‒ махінація з бюджетними коштами. Невиконання договірних зобов’язань», ‒ мовиться в заяві Кямілєва, яку оприлюднив журналіст Антон Наумлюк.

У заяві докладно описані порушення, які були допущені при реконструкції на території Ханського палацу ‒ в Ханській мечеті 1740–1743 років.

Зокрема, в результаті реставрації трьохсотлітні балки перекриття покрівлі мечеті були знищені й замінені клеєними брусами за сучасною технологією. Унікальну стародавню ложкову черепицю «татарку» замінили на іспанську черепицю заводського виробництва з імітацією під старовину. Знищуються навіть розписи на стінах, вітражі та багато іншого.

«Замість дерев’яного антисейсмічного бруса, передбаченого проектом «УкрНДІреставрація», вздовж усього периметра стін мечеті заливається залізобетонний сейсмопояс, що, безсумнівно, обтяжить конструкцію, а бетон посилить ерозію бутового мурування стін. Елементи мальованого декору стін втрачені в результаті робіт безповоротно. Балкони з різьбленого дерева у Ханській ложі не захищені від опадів. Сходинки мінаретів із вапняку не захищені від фізичного впливу й місцями мають руйнування. Вони використовуються для переміщення робітників і вантажів усередині мечеті. Підйомників і тимчасових драбин немає. Вікна, двері та вітражі теж не захищені спеціальним матеріалом», ‒ перераховує Рустем Кямілєв.

Під загрозою знищення також опинилися пам’ятники кримських ханів, розташовані з боку ханського кладовища. Над могильними каменями спорудили будівельні риштування.

Окрім того, будівельники утворили так званий «ханський могильник», куди вивезли й залишили просто неба матеріали з розібраної Ханської мечеті, мовиться в заяві Кямілєва.

У зв’язку з цим він, посилаючись на норми міжнародного права, просить кримський главк Слідкому Росії провести перевірку викладених фактів у Ханському палаці на предмет порушення статей 243 (знищення або пошкодження об’єктів культурної спадщини), 285 (зловживання посадовими повноваженнями), 286 (перевищення посадових повноважень) і 293 (халатність) Кримінального кодексу Росії, який Москва насаджує на окупованому українському півострові.

Лист Аксьонову

Ще одне звернення щодо руйнівної реставрації в Ханському палаці надіслала голові підконтрольного Росії кримського уряду Сергієві Аксьонову кримська правозахисниця, юрист Ліля Гемеджі.

​Над листом вона працювала разом з іншими кримськими юристами та адвокатами. Голову російської Ради міністрів Криму просять надати всю необхідну інформацію про реставрацію в Ханському палаці, про експертизу, на підставі якої вона проводиться, генпідряд, підрядників і субпідрядників, їхню професійну відповідність, а також відреагувати на порушення, допущені під час робіт в Ханському палаці.

Відповідно до російського законодавства, надати відповідь чиновники зобов’язані упродовж місяця. Залежно від отриманої відповіді правозахисники та адвокати вирішуватимуть, як діяти далі.

«Є велике питання, чи дадуть відповідь нам чиновники чи ні, буде це відповідь по суті чи формальна відписка. Але в будь-якому разі ми не маємо наміру зупинятися тільки на подачі цієї заяви. Ми розглядаємо різні варіанти й розробили стратегію захисту Ханського палацу. Зараз ми говоримо тільки про проведення перевірки. Далі будуть кроки, які стануть підготовкою до можливого судового позову та звернення в міжнародні інстанції. Ми не хочемо бути популістами в цьому питанні, ми хочемо домогтися реального, а не декларативного захисту Ханського палацу», ‒ наголосила Ліля Гемеджі в інтерв’ю Крим.Реалії.

«Судові баталії попереду»

Судовий позов до ТОВ «Кірамет» подала в підконтрольний Кремлю Залізничний районний суд Сімферополя колишній керівник Бахчисарайського історико-культурного заповідника Ельміра Аблялімова.

«Це злочин, це знищення культурного надбання, це знищення, стирання національної пам’яті. Я боюся, що питання стоїть не просто в знищенні цього об’єкта, а набагато ширше. Дуже важливо докласти максимум зусиль і припинити роботи, просто їх зупинити. Дуже важливо звертати на це увагу міжнародних організацій», ‒ казала вона раніше Крим.Реалії.

​У своєму позові Ельміра Аблялімова вимагає провести комплексну експертизу робіт на території Ханського палацу із залученням експертів для оцінки завданих збитків та розробки професійних рекомендацій для справжньої реставрації.

Як забезпечувальний захід у позові заявлена негайна зупинка будь-якої діяльності ТОВ «Кірамет» на території Ханського палацу до ухвалення судом рішення щодо суті позову. Представником позивачки в суді буде російський адвокат Микола Полозов.

Він розповідає, що процес подачі позову був непростим. У канцелярії Залізничного суду Сімферополя відмовилися взяти заяву, пославшись на неробочий день. Тому її довелося надсилати поштою.

«Звичайно, ілюзій ми не маємо. На реставрацію Ханського палацу було виділено близько 200 мільйонів бюджетних рублів, і ці гроші ділки на ниві реставрації просто так з рук не випускатимуть. Однак це лише перший позов і поки тільки до безпосереднього виконавця. Судові баталії попереду», ‒ говорить адвокат.

​«Керівник робіт не розуміє найпростіших речей»

Проти нинішньої реставрації в Ханському палаці висловилася також низка кримськотатарських активістів і колишній керівник палацу Сервер Ебубекіров. За його словами, в Криму хтось поширює чутки про те, що він вітає роботи в Ханському палаці.

​«Розповсюджують інформацію, нібито я схвалюю реставрацію (Ханської мечеті ‒ ред). Я не можу її схвалювати. У мене був короткий контакт з керівником робіт. Людина не розуміє найпростіших речей у кримськотатарській культурі. Немає навіть предмета для розмови. Це кричущі порушення робляться», ‒ наголосив він.

Зупинити роботи в Ханському палаці раніше вимагали реставратори, які до цього працювали на його об’єктах упродовж 15 років. Вони зареєстрували відповідну петицію на адресу підконтрольної Росії влади Криму. Але реакції поки не було.

Оригінал публікації – на сайті Крим.Реалії