Дніпро – Подружжя Шумаків, яке було змушене переїхати з Росії до України через свою проукраїнську позицію, зазнавши тиску і погроз на батьківщині, три роки поспіль не може отримати статус біженців в Україні. Державна міграційна служба відмовила Жанні та Олексію у визнанні біженцями й наданні політичного притулку. Обоє звернулись до суду, однак їхні справи розглядаються порізно і проходять різні шляхи: справа чоловіка – уже в касаційній інстанції в столиці, дружини – тільки у вівторок почала розглядатись в окружному суді Дніпра.
Олексій та Жанна Шумаки – із Санкт-Петербурга. У себе на батьківщині подружжя підтримувало український Майдан, відкрито висловлювалось проти анексії Криму та участі Росії в бойових діях на Донбасі. Наштовхнулись на нерозуміння з боку родичів та друзів.
Коли ж Олексій заявив про свою позицію публічно, наклеївши на своє авто наліпки на кшталт «Я вимагаю вивести війська Росії з України» та «Вимкни телевізор, почни думати сам», розпочався моральний тиск і погрози від невідомих. Порізані шини, лайливі написи на автівці, підлаштовані дорожньо-транспортні пригоди, страх за своє життя та життя дитини – все це змусило подружжя шукати прихистку в Україні.
«Ми не могли мовчати, хотіли, щоб Україна бачила цю підтримку»
У вівторок, розповідаючи в Дніпропетровському окружному адміністративному суді про те, що передувало їхньому виїздові з Росії, Жанна Шумак наголосила: залишатись на батьківщині з їхніми політичними поглядами було неможливо. Вона каже: не згодна з відмовою управління Державної міграційної служби в місті Києві, до якої звертались вони з чоловіком, аби отримати статус біженців: справу розглянули поверхово, не вивчили всі деталі.
Ми вважаємо, що Крим – це територія України, незаконно окупована Російською Федерацією, а, згідно зі статтею 281 Кримінального кодексу Росії, такі заяви прирівнюються до сепаратизмуЖанна Шумак
«Ми справді боялись за своє життя і свободу, коли жили в Росії, і боїмося зараз, тому ми в Росію ніколи не повернемось. Ми вважаємо, що Крим – це територія України, незаконно окупована Російською Федерацією, а, згідно зі статтею 281 Кримінального кодексу Росії, такі заяви прирівнюються до сепаратизму і передбачають покарання – до 5 років ув’язнення. Перепости таких заяв у соцмережах також караються. Живучи в Росії і бачачи, що робить влада, ми не могли мовчати, відкрито висловлювались. Брали участь у мирних маршах, використовували свою машину як «майданчик» для висловлення позиції. До осені 2014 року на машині була наліпка «Единая Россия» – партия жуликов и воров», восени 2014 ми наліпили напис «Требую вывести войска России из Украины», також ми на машину ми наклеїли «вишиванку», а взимку 2014–2015 року в нас уже був напис «Выключи телевизор, начни думать сам». Самі розумієте, з такими написами їздити по Санкт-Петербургу було небезпечно, але ми хотіли, щоб Україна бачила цю підтримку. У справі чоловіка є дані про одну зі спровокованих ДТП, про порізані шини, але поліція в Росії не захотіла цим займатись. Нам на телефон і в соцмережах постійно приходили погрози», – розповіла Жанна Шумак.
Жінка зауважує: українські чиновники, які відмовили їм з чоловіком у статусі біженців, досі розглядають Росію як правову державу, тоді як насправді це не так.
Нам відмовляють у статусі біженців, зазначаючи, що Росія – демократична країна, хоча насправді в Росії люди переслідуються за політичні поглядиЖанна Шумак
«Перш ніж ухвалити рішення, вони мали вивчити ситуацію в країні, звідки ми втекли. Вони ж вивчали ситуацію там тільки за Конституцією Росії. Ми вважаємо, що це груба або й навмисна помилка, бо в Росії Конституція не виконується. Яскравий приклад – це президент Росії, що перебуває при владі третій термін, хоча Конституція допускає не більше від двох (насправді в Конституції Росії йдеться про не більш ніж два терміни поспіль, а Володимир Путін після другого терміну зробив «перерву» – ред.). Нам відмовляють у статусі біженців, зазначаючи, що Росія – демократична країна, що здатна захистити своїх громадян, хоча насправді в Росії люди переслідуються за політичні погляди і будь-кого, хто не згоден з політикою Кремля, може чекати позбавлення волі», – каже росіянка.
Окрім того, Жанна Шумак має зауваження до посадовців міграційної служби в Україні, які, як вона вважає, некоректно провели з нею співбесіду, за результатами якої потім ухвалювали рішення. Питання були сформульовані нечітко, не все сказане внесли до протоколу.
«Співбесіда в ДМС тривала кілька годин. Мої відповіді були досить розгорнуті, а в протоколі вони стиснуті до одного речення або одного слова – «так» чи «ні». Питання були українською мовою і співробітникові ДМС доводилось мені пояснювати питання, бо я на той момент не володіла мовою. Деякі питання були незрозумілі. Вважаю, що друкована версія співбесіди не розкриває повністю наші почуття, наші думки. Наприклад, питання «Чому ви виїхали в Україну?». Я не зрозуміла: запитують, чому виїхали, яка причина, чи чому саме в Україну… У співробітників ДМС під час співбесіди склалось враження, що особисто мені ніщо не загрожувало в Росії. Але я іншої думки: якщо ми з чоловіком – одна родина, то погрози йому стосувались всієї сім’ї», – зазначає Жанна Шумак.
Порушення під час співбесіди?
У Державній міграційній службі в Дніпрі із зауваженнями позивача частково погоджуються: спеціалісти у Києві не зовсім коректно провели співбесіду, коли прийняли заяву Жанни на отримання статусу біженця.
Заступник начальника відділу юридичного забезпечення головного управління ДМС у Дніпропетровській області Марина Лепша каже: передусім жінці, яка на той момент погано розуміла українську мову, мали забезпечити перекладача.
Що під час проведення співбесіди в Києві були певні порушенняМарина Лепша
«Ми вважаємо, що під час проведення співбесіди в Києві, в управлінні, були певні порушення. Перш за все, повинен бути наданий перекладач, адже особа тільки переїхала на територію України і не мала можливості вільно володіти українською мовою. Скажу з практики, як проводиться співбесіда: якщо особа розуміє російську мову, то спеціаліст має проводити російською мовою інтерв’ю, а якщо ж спеціаліст наполягає, щоб інтерв’ю проводилось і фіксувалось державною мовою, то повинен залучатись перекладач. У протоколі за підписом Шумак Жанни Володимирівни видно, що питання ставились некоректні, відповідь – «так» чи «ні», хоча, як зазначає позивач, під час співбесіди вона надавала більш детальні і розширені відповіді», – зазначила Марина Лепша.
Тепер суд у Дніпрі очікуватиме на надходження необхідних документів зі столиці: частина матеріалів справи Жанни Шумак з державної міграційної служби в місті Києві «помандрувала» до Київського обласного управління, але до Дніпра вони поки не дійшли. Наступне засідання суддя Олена Царікова призначила на 20 березня.
Без статусу, без права на офіційне працевлаштування
Між тим справа чоловіка Жанни Олексія Шумака, який оскаржував відмову міграційної служби в наданні статусу біженця в столичних судах, вже перебуває в касаційній інстанції. Там, як зазначає Олексій, вона лежить «без руху» близько року.
Без отримання статусу біженців родина росіян не може ані офіційно працевлаштуватись в Україні, ані, як планували, згодом претендувати на українське громадянство, каже Олексій Шумак.
«Хоч ми одна родина, але заяви від нас прийняли окремо, ніби ми чужі люди. Донька, яка на той момент була неповнолітня, була записана до справи мами. Міграційна служба відмовила нам з Жанною практично в один і той час, але я подав до суду і мою справу одразу розглянули в Київському окружному адміністративному суді, а справа Жанни все не розглядалась… Один суддя мені неодноразово прямо в залі суду говорив: «Навіщо вам цей статус? Живіть так. А потім, через кілька років, якщо нічого не будете порушувати, зможете отримати громадянство». Тобто суддя відверто показував, що він не знає міграційного законодавства. У нашому випадку – не можна отримати громадянство, якщо немає статусу біженця (насправді закон України «Про громадянство України» не містить такого обмеження, хоча від іноземців, визнаних біженцями, при прийнятті до громадянства України вимагається не зобов’язання припинити іноземне громадянство, а тільки декларація про відмову від іноземного громадянства – ред.). Зараз через відсутність статусу ми не можемо офіційно працювати. Раніше кожні три місяці я міг брати спеціальну довідку – дозвіл на роботу, на її отримання йшло близько місяця, а з вересня 2017 року законодавство змінилось, і все стало ще складніше», – сказав у коментарі Радіо Свобода Олексій Шумак.
«Антипутінська» автівка спалена
Подружжя росіян не розглядає як варіант можливість повернення до Росії. А втім, і в Україні чоловік і дружина не почуваються в безпеці. У грудні 2017 року просто на подвір’ї біля хати невідомі вщент спалили їхнє авто.
Це була та сама автівка, яку Олексій Шумак використовував як «майданчик» для висловлення політичних поглядів у Росії. Поліція відкрила провадження за 194 статтею Кримінального кодексу України (умисне знищення майна), винні поки не названі.
