У Мінську цими днями мав завершитися судовий процес проти українського журналіста Павла Шаройка за звинуваченням у шпигунстві. Кореспондента «Українського радіо» в Мінську арештувало КДБ Білорусі 25 жовтня минулого року. 12 лютого стало відомо про початок суду над ним, який проходив за зачиненими дверима.
Інформація про те, що процес мав завершитися у понеділок, 19 січня, оприлюднив, із посиланням на свої джерела, народний депутат України Дмитро Тимчук, який очолює групу «Інформаційний спротив».
Кореспонденти Радіо Свобода зв’язувалися з речницею Верховного суду Білорусі Юлією Лясковою, з адвокатом Шаройка Ларисою Биковою. Проте вони відмовилися повідомити, чи був озвучений вирок Павлові Шаройку і яким він може бути. Українського консула на процес та на оголошення вироку не запросили взагалі.
Такого закритого процесу, мабуть, ще не було в історії білоруського правосуддя. Звинувачених у шпигунстві в Білорусі раніше судили теж у закритих процесах, але про дату початку суду та оголошення вироку повідомлялося, і в усіх закритих процесах відкритим було ухвалення вироку. Тут же повна інформаційна блокада.
Судовий процес в інформаційній блокаді
Адвокат та слідчі нічого не коментують про перебіг суду не тільки журналістам, але й і посольству України в Білорусі. Минулого тижня український посол Ігор Кизим заявив: «Я більш закритого процесу в житті на бачив.
За його словами, останній раз український консул бачив Павла Шаройка у грудні минулого року, потім консул змінився і він же не мав можливості відвідати Шаройка в слідчому ізоляторі КДБ Білорусі.
Не має інформації, чи були свідки на процесі Павла Шаройка, у чому його конкретно звинуватили, чи взагалі завдав він шкоди білоруській державі. Невідомо також, хто був суддею, а хто прокурором.
Посол України Ігор Кизим зазначив, що в нього напрошується паралель із судом над білорусом Юрієм Політикою, якого, за аналогічним звинуваченням у шпигунстві, тепер судять у Чернігові, але там процес відкритий.
Наразі є неофіційна інформація з надійних джерел, що вирок Павлу Шаройку вже озвучено, однак, як саме його покарали, не кажуть, вирок залишається в таємниці. Формально Шаройка могли покарати позбавленням волі від 7 до 15 років.
Паралельні шпигунські суди
Спостерігачі в Мінську висловлюють сподівання, що Павла Шаройка можуть обміняти на білоруса Юрія Політику, але процес над ним у Чернігівському районному суді затягується, наступне засідання там оголошене на 27 лютого. Можливо, ця таємниця в білоруському Верховному суді Білорусі пов’язана з тим, що чекають на вирок у Чернігові.
Процесуально Павло Шаройко не може навіть оскаржити свій вирок, бо процес відбувався у Верховному суді.
Як розвивався шпигунський скандал
Український журналіст Павло Шаройко був затриманий співробітниками КДБ Білорусі 25 жовтня 2017 року в Мінську і звинувачений у створенні в Білорусі шпигунської мережі з числа громадян країни, «які за грошову винагороду виконували його завдання зі збору інформації розвідувального характеру у військово-політичній сфері».
Офіційні ЗМІ Білорусі писали, що Шаройко начебто працював під керівництвом українського дипломата, видвореного з Білорусі, і що їхнім завданням начебто було вивчати діяльність уряду Білорусі, МЗС, російського посольства та російських військових об'єктів, «заводити і розвивати знайомства, починати або продовжувати отримання інформації від них».
КДБ Білорусі стверджувало, що Шаройко нібито визнав свою провину. Міністерство оборони України та «Українське радіо» заявляли, що повідомлення білоруського КДБ «не відповідають дійсності».
Білоруса Юрія Політика затримали в червні минулого року в Україні через підозру в збиранні секретної інформації на користь іноземної держави. Українські експерти висловлювали думки, що справа затриманого в Білорусі українського журналіста Павла Шаройка є відповіддю на затримання білоруського громадянина в Чернігові. КДБ Білорусі спростував таке припущення.
24 листопада президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що особисто обговорював справу затриманого Шаройка із президентом України Петром Порошенком і була домовленість її вирішення без оприлюднення інформації, але українська сторона цю домовленість порушила.
