20 лютого – символічна для українців дата після подій Революції гідності. Саме цього дня вшановують пам’ять загиблих героїв Небесної сотні. 104 особам президент Петро Порошенко вручив посмертно це звання – за відданість ідеалам. Через чотири роки після драматичних подій зими 2013-2014 року родини загиблих та просто небайдужі українці приходять на місце розстрілів: покладають квіти, запалюють свічки і згадують. Запитання, що лунає найчастіше – чому винних не покарано?
Над майданом Незалежності, на вулиці Інститутській, розвісили силуети білих ангелів. Хоча акція вшанування і припала на будній день – біля портретів героїв Небесної сотні було багато людей.
Микита Кашинський, який теж брав участь в Революції гідності, прийшов покласти квіти. Майдан став часом такого народного піднесення, коли навіть розстріли людей викликали не страх, а бажання допомагати ближнім, каже він.
«Ми були тут однією нацією і відчули, що ми гідні цієї землі. І гідні пам’яті людей, які тут жили. А головне – відчули, що ми можемо творити нову державу. І ця держава буде вільною, незалежною і щасливою», – говорить Кашинський.
Війна та активний волонтерський рух довели, що українці зберегли відчуття єднання, яке панувало взимку 2013-2014 років, каже чоловік. Проте додає – контролювати обрану владу люди досі не навчилися. І тому змушені постійно повертатись до невивчених уроків, говорить Кашинський.
Серед тих, хто згадував події Майдану були й родини загиблих. Володимир Голоднюк, батько загиблого на Майдані Устима Голоднюка, про сина згадує з посмішкою. Каже, його син був одним із багатьох світлих облич революції.
«Устимчик був звичайним українським хлопчиком, який слухав Linkin Park, йому подобалась важка музика. І він дивувався, що мені теж таке подобається. Він грав у комп’ютерні ігри, займався серйозно спортом. Він не вживав алкоголю, йому не подобалось, коли вживають. Не курив. Це була якраз нова генерація», – розповів батько Устима Радіо Свобода.
Голоднюк-старший упевнений: якби син зараз був живий, то захищав би Україну на фронті. «Я був би з ним», – додав він.
Після вшанування Голоднюк, інші родичі убитих та представники громадських організацій поїхали на зустріч із генеральним прокурором Юрієм Луценко.
«На таких зустрічах ми запитуємо все прямо і незавуальовано. Питаємо по пунктах: чому досі ми не бачимо результатів», – сказав Володимир Голоднюк.
Більшість справ Майдану вдалось зрушити – Луценко
Зустріч тривала три години, за її підсумками Юрій Луценко вийшов до преси. Вдалось зрушити більшість справ, сказав він.
«Цього року розпочнуться судові процеси над членами організованого злочинного угруповання Януковича, зокрема Азаровим, Арбузовим, Курченком, Клименком, Ставицьким, Захарченком, Якименком і самим Януковичем. Усі ці судові процеси я вважаю безпрецедентно резонансними і важливими для нашого суспільства», – сказав генеральний прокурор.
Щодо усіх перелічених, окрім Сергія Курченка із «родини» екс-президента Віктора Януковича, вже є дозвіл на заочний процес, додав він.
Масштабну ж справу про розстріли на Майдані передадуть до суду, коли завершиться розгляд справи про державну зразу Януковича, сказав він.
На запитання, чому українське суспільство так довго чекає справедливого покарання для тих, хто бив та вбивав людей взимку 2013-2014 років, Луценко відповів: «Будь-яка справа про масові вбивства у будь-якій країні розтягується на роки. Мене застерігали не поспішати зі справами. Більше всього рідних героїв Небесної сотні турбує доказовість та безповоротність покарання, щодо злочинців».
Горбатюк: Домашні арешти для підозрюваних Майдану – це загроза
Є й суттєві проблеми: суди часто обирають або змінюють підозрюваним у розстрілах на Майдані запобіжний захід із тримання під вартою – на домашній арешт. І це є загрозливим, наголосив начальник управління спецрозслідувань Генпрокуратури Сергій Горбатюк.
«Поки що ці особи на місці, але, звичайно, з урахуванням інших випадків, коли в нас «беркутівцям», причетним до вбивств, змінювали запобіжний захід і вони після того втікали. Відомий випадок із Садовником, втеча 4 беркутівців із харківського «Беркута», яким інкримінували вбивства 18 лютого», – сказав Горбатюк.
Водночас, адвокати героїв Небесної сотні фіксують фактичні результати: через чотири роки після масових розстрілів за справами Майдану відбуває покарання лише одна людина. Ухвалено також 50 судових вироків, 412 особам повідомлено про підозру.
Загалом у період Майдану постраждали 1800 осіб, заявив генеральний прокурор.
