Подовження перехідного періоду нового закону «Про освіту» не означає відтермінування самого закону, як того вимагала Угорщина, запевняє радниця міністра освіти і науки Іванна Коберник. Вона підкреслює, що закон в першу чергу спрямований на захист інтересів дітей з національних меншин, чиї права обмежені через погане знання української мови. А громадський діяч Тарас Шамайда зазначає, що втручання в справи сусідніх держав – традиційна політика Будапешта.
Раніше міністр освіти і науки Лілія Гриневич заявила, що Угорщина шантажує Україну.
Нас змушують припинити дію закону. Такого немає у рекомендаціях Венеційської комісіїЛілія Гриневич
«Нас змушують припинити дію закону. Такого немає у рекомендаціях Венеційської комісії. Крім того, ми ведемо консультації з угорською громадою. Їх вже було дві великі зустрічі. Мали продовжуватися ці консультації, але лідери угорської громади нас повідомили, що вони не приїдуть на ці консультації через подання депутатів «Опозиційного блоку» до Конституційного суду», – сказала пані міністр на засіданні уряду.
Радниця міністра освіти і науки Іванна Коберник підкреслює, що зміни, на які погодився український уряд, стосуються виключно перехідних положень закону «Про освіту», в яких перехідний період подовжать до 2023 року. Це, нагадує вона, було первинною пропозицією Міністерства освіти до того, як депутати вже в сесійній залі внесли зміни до законопроекту.
Вона запевняє, що «мовна» сьома стаття залишиться незмінною.
Український уряд запропонував Верховній Раді імплементувати рекомендації Венеційської комісії. Але Угорщина цим незадоволена.Іванна Коберник
«Український уряд лише запропонував Верховній Раді імплементувати ті рекомендації Венеційської комісії, які вона висувала. Але Угорщина цим не задоволена. Угорщина вимагає припинити дію закону, а такої вимоги Венеційська комісія не робила, і з цим Україна не погодиться, тому що для цього немає ніяких підстав», – сказала радниця в студії «Ранкової Свободи».
Уряд Угорщини використовує свою нацменшину в Україну задля тиску на Україну, каже експерт «Реанімаційного пакету реформ» Роман Головенко.
Є підйом чи націоналістичних, чи популістських гасел в Польщі, в Угорщині, і уряди цих країн на цьому граютьРоман Головенко
«Є певний підйом чи націоналістичних, чи популістських гасел в Польщі, в Угорщині, і, відповідно, уряди цих країн на цьому грають і використовують свою меншину в Україні в своїх цілях. Звичайно, що меншина теж певною мірою зацікавлена, щоб зберігався цей статус-кво, який був до прийняття статті 7 закону «Про освіту» минулого року», – вважає Головенко.
Натомість Іванна Коберник переконана, що національні меншини зацікавлені у вивченні державної мови. В цьому, за її словами, переконалася і міністр Лілія Гриневич під час відвідин Закарпаття. Там також побувала державна інспекція навчальних закладів, що провела опитування в школах.
Діти хочуть знати українську мову, вони розуміють, наскільки їхні права обмеженіІванна Коберник
«Є значна кількість вчителів в чисто угорськомовних школах, які погано володіють українською мовою. Вони не змогли написати грамотно навіть кілька речень. Водночас діти пишуть, що хочуть знати українську мову. Тому вони не проти, щоб в них було більше уроків української мови, адже вони розуміють, наскільки їхні права обмежені – вони не можуть поїхати навіть до сусіднього україномовного району і знайти там роботу», – пояснює Коберник.
Співкоординатор руху «Простір свободи» Тарас Шамайда називає дії Угорщини непровокованими, проте звертає увагу на те, що така поведінка угорського уряду спрямована не тільки на Україну, а й на інших сусідів, зокрема Словаччину та Румунію.
«Те, що зараз Угорщина проти нас висуває, – це просто квіточки порівняно з тим, наскільки гострі суперечки відбуваються стосовно румунської освіти і нападками угорців аж до вимог автономії, до різних демонстрацій, які відбуваються в угорськомовних районах Румунії», – наводить приклад Шамайда.
Незважаючи на дружні стосунки між президентом Угорщини Віктором Орбаном та його російським колегою Володимиром Путіним, громадський діяч не думає, що за позицією Будапешта стоїть Кремль.
Вони і дружать із Москвою, але це і самостійна політикаТарас Шамайда
«Це просто збіг інтересів. Тобто так – вони і дружать із Москвою, але це і самостійна політика, тому що цей мовний шовінізм і така місія втручатися в справи політичні, нібито захищаючи угорців по всій Європі, по сусідніх країнах – це є традиційна політика Угорщини», – каже він.
Після виборів стане легше – Коберник
Іванна Коберник почасти пов’язує таку політику з історичним минулим Угорщини.
«Століттями в Угорщині була така національна ідея, що не можна вчити іноземні мови, бо забудеш рідну. Це було пов’язано з тими тяжкими історичними подіями, які відбувалися в Угорщині. Але ми живемо в 21-му столітті», – наголошує вона.
Окрім подовження перехідного періоду, за словами радниці міністра, Венеційська комісія рекомендувала також провести консультації з національними громадами і закріпити в законі про загальну та середню освіту ті гарантії навчання, про які попросять меншини.
Вона уточнює, що з більшістю національних громад не виникає труднощів, адже вони зацікавлені у вивченні державної мови, а саме питання не є заполітизованим.
«Якщо говорити про болгарську громаду, то вони самі ще на початку 2000-х років звернулися до Міністерства освіти і сказали: «Чого ви ізолюєте наших дітей? Наші школи мають бути двомовними». І вони всі двомовні», – згадує Коберник.
Крім того, з боку Угорщини також була спроба комунікації, хоч і невдала: радник міністра наводить приклад візиту до Києва міністра людських ресурсів Золтана Балога, який відповідає за освіту в Угорщині.
Золтан Балог отримав телефонний дзвінок, і після цього комунікація припиниласяІванна Коберник
«Була спільна прес-конференція міністра Гриневич, (голови МЗС Павла – ред.) Клімкіна і Балога в приміщенні Міністерства освіти України, де Золтан Балог також підтвердив, що розуміє, що всі громадяни України мають знати українську мову і вивчити її на достатньому рівні. Був підписаний і озвучений на цій прес-конференції перелік намірів угорської та української сторін. Але після цієї прес-конференції Золтан Балог отримав телефонний дзвінок, і після цього комунікація припинилася», – розповідає вона.
Коберник вважає, що владна партія Угорщини експлуатує ідею підтримки угорців за кордоном в рамках передвиборчої кампанії, і сподівається, що після парламентських виборів вести конструктивну дискусію з Будапештом буде легше. Крім того, як стверджує вона, МОН веде діалог з угорською громадою як із громадянами України.
«Сподіваємося, що здоровий глузд і турбота про майбутнє дітей переможуть політичні інсинуації», – підсумовує Іванна Коберник.
Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі
НА ЦЮ Ж ТЕМУ:
Будапешт блокує не євроінтеграційні прагнення України, а своє членство в ЄС – Головатий
Венеціанська комісія і освіта в Україні: українська мова – основа держави
Міністр Лілія Гриневич про мову викладання, батьківські комітети і зарплату освітян
Чи скасує Порошенко новітній варіант Валуєвського циркуляру?
