У Києві відкрився перший державний бізнес-інкубатор для школярів «UF Incubator» (Ukrainian Future Incubator). Його створили на базі Національного центру «Мала академія наук України», і тепер юні дослідники з усієї країни зможуть дізнатися про основи створення бізнесу, щоб потім мати змогу продати свої винаходи інвесторам.
Проект активного будинку, вітрогенератори в тунелях метро, робот-пожежник із системою наведення на базі комп’ютерного зору, лазер, здатний оцінити міцність тросу – це лише кілька винаходів, які створили українські школярі.
Щороку у Малій академії наук (МАН) на конкурси наукової творчості надходить понад п’ятсот новацій від старшокласників. Тепер автори найкращих зможуть навчатися основам бізнесу і втілювати свої проекти у сучасній лабораторії.
Бізнес-інкубатор нині працює у Києві за тимчасовою адресою на вулиці Мельникова, 63. Основним місцем роботи для «UF Incubator» стане приміщення колишнього кінотеатру «Єреван», що розташоване на Чоколівському бульварі, 13.
Там працюватимуть лабораторія прототипування, де школярі зможуть створити макети своїх винаходів, коворкінг, лекторій та освітній центр.
Для роботи в бізнес-інкубаторі вже закупили 3Д-принтери, фрезерні та плазморізальні верстати, паяльні станції та різальний плотер.
Талановитих треба зробити успішними
Навчання в бізнес-інкубаторі безкоштовне. Однак слухачів обиратимуть за відкритим конкурсом, в якому зможуть взяти участь не лише учні Малої академії наук, а й інші дослідники.
На думку президента МАН Станіслава Довгого, промисловість і бізнес поки не готові фінансувати науку. Тому держава має підтримувати тих дітей, які обирають технічні спеціальності.
«Ідея бізнес-інкубаторів започаткована у США і довела свою успішність. Сьогодні у багатьох країнах так починається кар’єра успішного підприємця. У МАН навчаються талановиті діти, але ми маємо їх також зробити успішними», – розповів Довгий.
Академія і раніше допомагала школярам в отриманні патентів та оформленні прав інтелектуальної власності. Тепер тут ще й вчитимуть створювати кінцевий продукт і пропонувати його інвестиційним компаніям.
Інкубаційна програма триватиме від трьох до десяти тижнів. Заняття відбуватимуться за чотирма напрямками: бізнес-планування для стартапів, маркетинг для підприємців, презентаційні навички (soft skills), проектний підхід, лідерство та бізнес-англійська. Щороку програму закінчуватимуть понад шістдесят випускників.
Віталій Лісовий, керівник «UF Incubator», каже, що наприкінці кожного курсу, під час презентаційних днів, проекти представлятимуть інвесторам.
«Нині вже розпочалася серія тренінгів з основ сучасного бізнесу для школярів. Кожен із них вже має власні винаходи, і вони конкурують із дорослими дослідниками. Єдине – їм бракує підготовки», – зауважує Лісовий.
Активний будинок і міцність будівельного тросу
Природне освітлення, внутрішній свіжий клімат, сонячні колектори на даху і обтічні стіни. Школярка Іванна Папушенко вже третій рік працює над розробкою енергоефективного будинку.
Вона створила проект активного будинку, що є гібридом розумного з пасивним.
Будівля має правильну орієнтацію за сторонами світу: спальня на півдні, а кухня – на півночі. Будинок не має гострих кутів – аби якомога менше вітру на нього потрапляло.
Іванна зацікавилася архітектурою, коли вперше побувала у Німеччині, де побачила цілі поселення з енергоефективними будинками, у той час як в Україні це вважалося лише модним дизайнерським рішенням.
Дівчина мріє, що зможе реалізувати свою ідею спільно зі справжніми архітектурними компаніями.
А от п’ятнадцятирічний Олександр Данилевич винайшов свій проект, спостерігаючи за будівництвом поруч зі своїм домом. Йому стало цікаво, як працюють будівельні троси – хто визначає, скільки часу їх можна використовувати.
Хлопець розповідає, що у світі немає точного методу оцінки того, скільки трос може прослужити. Поки що це визначають візуально, або ж вимірюють його довжину і потім слідкують, як вона змінюється з часом. Але такий спосіб, на думку Олександра, надто складний, тому він пропонує робити це спеціальним лазером.
Лазерний промінь проектується на трос, у якому під час навантаження виникають мікроколивання. Фоторезистор їх фіксує, і так можна дізнатися частоту коливань і те, як вона змінюється з навантаженням. Так із точністю до 30 днів можна визначити, коли трос варто замінити, аби уникнути аварій чи нещасних випадків.
Олександр навчається у політехнічному ліцеї НТУУ «КПІ» і мріє винайти власного робота. А поки що планує розробити повноцінну програму, що буде автоматично розраховувати дані з лазера.
Монастирський сад із лікарськими рослинами
Під час прогулянки у заповіднику Києво-Печерської лаври школярка Світлана Шугайло помітила необроблену порожнью ділянку і вирішила створити проект монастирського саду.
Її план побудований за основними принципами організації монастирських садів доби Середньовіччя та Бароко.
Дівчина спроектувала сад так, що він не лише матиме естетичну цінність, а й даватиме матеріальний прибуток. За її розрахунками, у саду буде аптекарський город із лікувальними та плодово-ягідними рослинами. Таким чином він зможе постачати сировину для чаїв та миловаріння.
Крім того, кожна рослина матиме певне значення та зміст, а відвідувачі таким чином зможуть ознайомитися із різноманіттям флори.
«Цей сад буде місцем відпочинку і творчого натхнення. А разом із тим буде забезпечувати і утримувати себе сам», – розповідає Світлана.
Свій проект вона уже презентувала у заповіднику і тепер сподівається, що її почують, допоможуть реалізувати задумане, і через двадцять років вона сама зможе прогулятися монастирським садом.
Дівчина захоплюється рослинами вже багато років, а починала із вивчення карпатських смерек.
Вдома, на її робочому столі, ростуть сукуленти, кактуси, фікуси, алое та орхідеї.
«Мене захоплюють рослини, бо в природі найбільша кількість кольорів. Дуже хотілося б далі у житті займатися улюбленою справою, що буде пов’язана із ботанікою. Винаходити щось нове, мати місце для творчості та займатися тим, що йде з середини, а не змушувати себе», – каже Світлана.
Кожен школяр, який має власний винахід, чітко бачить його перспективи і мріє, аби проект став реальністю. Тому після закінчення навчання у бізнес-інкубаторі їхні ідеї мають перетворюватися на бізнес.
