У Дніпрі заявляють про дискримінацію колишніх полонених

Дніпро – У Дніпрі військові, звільнені з полону російських гібридних сил, та правозахисники заявляють про дискримінацію колишніх бранців. Люди, які перебували у руках бойовиків угруповань «ДНР» і «ЛНР», зазнали катувань і морального тиску, але були звільнені в різні дати, кажуть правозахисники, тепер мають різні права і держава про них турбується по-різному. Декому після повернення додому упродовж кількох місяців, а то й років довелось доводити, що був саме в полоні, зараз їхні надії на державну допомогу примарні. Між тим урядова постанова передбачає значні грошові виплати на підтримку лише звільненим з полону упродовж останніх місяців.

Військовослужбовці з Дніпропетровщини Костянтин та Віктор потрапили до полону російських гібридних сил у серпні 2014 року, на виході з «Іловайського котла». Їх тримали в підвалі колишньої будівлі СБУ в Донецьку, утримували в тісному задушливому приміщенні, били, принижували, вивозили на примусові роботи. Годували лише двічі на день мізерними порціями, – каша і шматочок хліба.

«Там – не мед. Хто не був, той не зрозуміє»

Уже у вересні 2014-го полонених обміняли і вони повернулися додому. Майже рік чоловіки витратили на те, щоб довести, що були саме в полоні, а не в «самоволці», як це значилось в документах. Бійці отримали безкоштовне лікування в медичних установах, але й тільки. Ніяких виплат від держави вони не отримали – на відміну від звільнених з полону 27 грудня 2017 року та 24 січня 2018-го, яким урядовим рішенням обіцяно по 100 тисяч гривень компенсації.

Чоловіки кажуть: підхід несправедливий, адже вони також пережили полон.

«Якщо чесно, якось образливо. Я розумію, що люди і рік, і більше пробули в полоні. І там – не мед. Хто не був, той не зрозуміє. Але в нашу, першу «хвилю», там взагалі була «жесть», – каже Костянтин.

«Будемо боротись. Створювати організацію, просити допомоги волонтерів. Загальними зусиллями виборювати закон про статус військовополонених», – додає Віктор.

«Жодної державної системи допомоги колишнім заручникам немає» – мама екс-полоненого

Керівник громадської організації матерів і родичів учасників АТО «Берегиня» Алла Макух здивована таким різним підходом держави до звільнених з полону. Зауважує: на її думку, підтримки, у тому числі, й матеріальної, заслужили всі звільнені з полону, незалежно від терміну перебування там, – і військові, і цивільні. Інша справа, вважає вона, що держава має розробити механізм і визначити суми виплат, зваживши на терміни утримання в полоні, втрати для здоров’я тощо.

Жінка, син якої – боєць батальйону «Кривбас», який пережив полон, каже: в Україні досі немає наразі жодної державного механізму для підтримки та реабілітації колишніх бранців.

«Є такі випадки, коли хлопці, що перебували в полоні, вважались такими, що самовільно залишили військову частину. Цим родинам від держави допомога взагалі ніяка не йде. Я можу сказати одне: наразі жодної державної системи для реабілітації та допомоги колишнім полоненим немає. Зараз ми з іншими громадськими об’єднаннями намагаємось ініціювати законопроект про статус полоненого. Його обов’язково треба ухвалити, адже хлопці пройшли тортури, знущання», – каже Алла Макух.

За її словами, на регіональному рівні вже вдалося домогтися рішення про одноразові виплати 100 тисяч гривень допомоги для 40 родин полонених та зниклих безвісти дніпрян. В інших областях поки цього не вдалось, каже вона.

«Ми писали запити до депутатів, до представників влади. Разом з іншими мамами ми домоглись одноразової виплати родинам полонених і зниклих безвісти в Дніпропетровській області, це понад 40 родин. Ми ініціювали таку підтримку і в інших областях, але, на жаль, виплати відбулись тільки в Дніпропетровській області»,– повідомила Алла Макух.

Правозахисниця: «Негативне – індивідуальний і вибірковий підхід до екс - полонених»

За офіційною статистикою СБУ, в Україні понад 3,3 тисячі осіб, які пережили полон. До того ж, 108 осіб досі залишаються заручниками.

Постанова Кабміну «Деякі питання соціальної підтримки осіб, звільнених з полону», де йдеться про виплату одноразової допомоги в розмірі 100 тисяч гривень для осіб, які звільнилися з полону наприкінці 2017 року та на початку 2018 року, поряд з позитивними моментами, має і негатив: більшість колишніх полонених залишились «за бортом», впевнена дніпровська правозахисниця Юлія Полєхіна.

«Позитив – це власне сама ця постанова, рішення про надання матеріальної підтримки від держави для людей, що пережили полон. Це такий, широкий крок держави назустріч цим людям. Негативне – індивідуальний і вибірковий підхід до колишніх полонених. Постанова стосується конкретної кількості осіб і дат звільнення. Ця постанова Кабміну є дискримінаційною для заручників, яких звільнили в попередні роки. А це понад 3 тисячі осіб. Ця постанова не знімає з держави обов’язок захищати своїх громадян», – пояснила правозахисниця громадської організації «Правозахисна група «Січ» Юлія Полєхіна

«Держава займає пасивну роль щодо колишніх полонених. На жаль, у нас немає системи соціальної адаптації колишніх полонених у суспільстві. Приміром, хлопці, які вийшли з полону в 2014 і 2015 роках, не можуть пройти безболісно МСЕК, довести, що отримали травми під час катувань у полоні. У них є проблеми з працевлаштуванням, проблеми психологічні. Виглядає так, що держава забула про раніше звільнених. Ніби їх не існує, ніби вони не потребують допомоги, адаптації. Наразі не було жодної заяви владної, посадової особи нашої держави щодо того, що буде з цими людьми. Можливо, це буде в майбутньому, можливо, готується якийсь документ? Ці люди мають розуміти, що про них пам’ятають», – додала Юлія Полєхіна.

Радіо Свобода підготувало інформаційний запит до Міністерства соціальної політики України, аби дізнатись, чи відбулись одноразові виплати по 100 тисяч гривень звільненим з полону бойовиків російських гібридних сил наприкінці 2017-го та на початку 2018 року, а також про ймовірні плани щодо матеріальної підтримки звільнених з полону раніше.

У січні в Дніпрі правозахисники розпочали збір свідчень звільнених з полону, аби допомогти їм отримати грошову компенсацію через рішення Європейського суду з прав людини. На підготовку матеріалів і подання до суду в екс-полонених є півроку.

31 січня Кабінет міністрів України ухвалив постанову «Деякі питання соціальної підтримки осіб, звільнених з полону», в якій мова йде про виплати грошової допомоги, надання соціальної та психологічної допомоги і реабілітації особам, звільненим з полону 27 грудня 2017-го та 24 січня 2018 року.

Водночас на сайті Кабміну зазначено, що списки осіб, які отримають таку державну підтримку, надаватимуться Службою безпеки України.